Ухвала суду № 36040460, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Добрянського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Чернігів Вторчормет" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року № 0006142320 та № 0006152320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м.Чернігові Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Державної податкової служби проведено документальну виїзну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Чернігів Вторчормет» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року при проведенні господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Орієнс» та у податковій звітності з податку на прибуток за відповідні періоди.

За результатами перевірки складено Акт від 03 грудня 2012 року № 2612/22/00193178.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПАТ «Чернігів Вторчормет» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1064509,00 грн.; п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1330636,00 грн.

Не погоджуючись з викладеними в акті перевірки обставинами, позивач направив відповідачу заперечення від 07 грудня 2012 року № 454, за результатами розгляду якого відповідачем надано позивачеві відповідь від 21 грудня 2012 року № 13782/10/22-214, відповідно до якої висновок акту викладено в новій редакції, та зроблено висновок про порушення ПАТ «Чернігів Вторчормет»: пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПАТ «Чернігів Вторчормет» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 523 423,00 грн.; п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1330636,00 грн.

На підставі встановлених порушень, Державною податковою інспекцією в м. Чернігові Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення: № 0006152320 від 26 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 523 423,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 130 857,00 грн., всього на суму 654 280,00 грн.; № 0006142320 від 26 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 1 330 636,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 332659,00 грн., всього на суму 1663295,00 грн.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0006142320 та № 0006152320, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про металобрухт», операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

В силу ч. 11, 12 вказаного Закону, приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

В силу п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Орієнс», як продавцем та ПАТ «Чернігів Вторчормет», як покупцем був укладений Договір № 51 від 01 жовтня 2010 року купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002.

Судом встановлено, що прийом металобрухту від ПП «Орієнс» за вказаним Договором був оформлений актами приймання металів чорних (вторинних): за жовтень, листопад та грудень 2010 року, фіксування яких здійснювалось позивачем у внутрішньому документі бухгалтерського обліку - «ваговій книзі» і складались протягом місяця окремо по кожній виробничій дільниці. Надходження товару відображались позивачем у журналі-ордері по рахунку 201 «Сировина і матеріали», в якому відображається надходження товару по кількості і його загальній вартості. Реалізація товару (відвантаження) відображалась ПАТ «Чернігів Вторчормет» по кількості і його загальній вартості у оборотно-сальдових відомостях по рахунку 261 «готова продукція».

Як вбачається з п. 3.3. договору № 51 від 01 жовтня 2010 року (в редакції додаткової угоди від 10 жовтня 2010 року), оплата за товар проводиться покупцем за цінами, що діють на момент здачі товару платіжними дорученнями на підставі актів приймання металів чорних (вторинних). Сторони до 5-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі даних актів приймання металів чорних (вторинних) складають зведену видаткову/прибуткову накладну, а продавець - зведену податкову накладну. При складанні зведених видаткових/прибуткових накладних та зведених податкових накладних зазначається середня ціна по кожному виду брухту, яка розраховується на підставі цін відповідного виду брухту, що діяли впродовж звітного періоду в пунктах поставки та вказані пактах приймання металів чорних (вторинних).

Тобто, наприкінці поточного місяця загальна кількість товару, отримана від постачальника на підставі приймальних актів, підсумовується і виписується одна видаткова накладна за місяць, кількість товару в якій відповідає кількості товару в сумі всіх приймальних актів.

Судом також встановлено, що в ході проведення перевірки ПАТ «Чернігів Вторчормет» було надано перевіряючим податкові накладні № 10292 від 29 жовтня 2010 року, № 113003 від 30 листопада 2010 року, № 123104 від 31 грудня 2010 року та видаткові накладні № 10292 від 31 жовтня 2010 року, №113003 від 30 листопада 2010 року, б/н від 31 грудня 2010 року.

Також, перевіркою встановлено проведення позивачем оплати поставленого ПП «Орієнс» металобрухту згідно банківських виписок № 399 від 04 листопада 2010 року, № 403 від 08 листопада 2010 року, № 419 від 18 листопада 2010 року, № 428 від 26 листопада 2010 року, № 449 від 10 грудня 2010 року № 458 від 16 грудня 2010 року, № 475 від 29 грудня 2010 року.

Колегія суддів вказує, що всі перелічені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства України та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ПАТ «Чернігів Вторчормет» та ПП «Орієнс».

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «Укрвторчормет» укладений договір від 25 жовтня 2007 року № ТР-166, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався здійснювати поставку металобрухту на адресу металургійних комбінатів, передачу товару від позивача до ПАТ «Укрвторчормет», з подальшою поставкою на металургійні комбінати. Грошові кошти за товар, відвантажений на адресу металургійних комбінатів, ПАТ «Укрвточормет» перерахувало позивачеві, що підтверджується банківськими виписками.

З метою відправки товару на металургійні комбінати, позивачем укладений ряд договорів із Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 19 лютого 2007 року № 7325426; від 11 грудня 2009 року № 813; від 15 грудня 2009 року № 1307; від 14 грудня 2010 № 2662; від 15 липня 2007 року № 2253; від 13 листопада 2006 року.

Так, відвантаження брухту на металургійні комбінати підтверджується квитанціями про приймання вантажу, а також приймальними актами металургійного комбінату (спеціалізована форма № 69) та видатковими накладними ПАТ «Укрвторчормет».

Колегія суддів зазначає, що позивач отримав зазначений товар, згідно належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, оплатив зазначений товар та реалізував його третім особам, внаслідок чого позивачем отримано економічну вигоду, що підтверджує факт використання цих товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності ПАТ «Чернігів Вторчормет».

Таким чином, колегія суддів вважає, що витрати на оплату товару, придбаного у ПП «Орієнс» протягом перевіряємого періоду позивач правомірно включив до складу валових витрат підприємства, а висновки Державної податкової інспекції в м. Чернігові про завищення валових витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток.

Водночас, в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а договір купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 01 жовтня 2010 року № 51 спричинив реальні юридичні наслідки для ПАТ «Чернігів Вторчормет».

Також, колегія суддів вказує, що факт оплати поставлених позивачу товару та перепродаж цього товару іншим контрагентам підтверджує використання отриманого товару позивачем у власній господарській діяльності.

Крім того, матеріали справи свідчать, що на момент здійснення поставки брухту чорних металів за Договором від 01 жовтня 2010 року № 51, ПП «Орієнс» не було ліквідовано, припинено, не виключено з ЄДРПОУ як юридичну особу, підприємство мало свідоцтво платника податку на додану вартість та мало право займатися діяльністю в сфері заготівлі та переробки металобрухту.

З урахуванням того, що позивачем отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, Державна податкова інспекція в м. Чернігові неправомірно донарахувала ПАТ «Чернігів Вторчормет» податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано усі документи, що підтверджують факт використання отриманого товару позивачем у власній господарській діяльності та правильність формування податкового кредиту, а тому спірні податкові повідомлення-рішення № 0006142320, № 0006152320 від 26 грудня 2012 року прийняті відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 13 листопада 2013 р.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.