Ухвала суду № 36040415, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3071/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гараня С.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державного закладу «Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області до Державного закладу «Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державного закладу «Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивував тим, що несплата відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області сум невиплачених на пільгових умовах громадянам призведе до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України, що спричинить несвоєчасне фінансування виплат пенсій. Просив суд стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2 за період з червня по серпень 2013 року на загальну суму 5614,23 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з державного закладу «Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України (18005, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Волкова, буд. 3, ідентифікаційний код - 02005591) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області (18002, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд. 195, ідентифікаційний код - 37930126) заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з червня по серпень 2013 року в сумі 5614 (п'ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 23 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Державний заклад «Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрований як юридична особа суб'єктом господарювання 22.01.2001 року, ідентифікаційний код 02005591.

На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області перебуває одна особа, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишній працівник відповідача.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-XII (Список 2) за період з червня по серпень 2013 року становить 5614,23грн., що підтверджується розрахунком суми боргу.

Позивачем було вручено державному закладу «Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-XII за вищевказаний період, на зальну суму 5614,23грн., про що свідчать корінці рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, з підписами уповноважених осіб відповідача.

У визначені терміни заборгованість сплачена не була.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами «б» та «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - «Закон № 400/97-ВР»), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - «Закон № 1058-IV»), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства, відповідно до п.п.6.8 п. 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, можливо дійти висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Згідно зі ст. 23 Закону №1058-ІV, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Беручи до уваги те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з червня по серпень 2013 року в сумі 5614,23грн. відповідач у встановлені законом строки не сплатив, а розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не оскаржив, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного закладу «Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 17 грудня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 12 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.