Ухвала суду № 36040289, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13541/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» до Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що суми узгодженого зобов'язання за вказані податкові періоди були своєчасно сплачені позивачем, в підтвердження чого надано копії платіжних доручень. Позивач з такими висновками податкового органу не погоджується та зазначав, що зарахування платежів у рахунок інших платежів ніж це вказано на платіжному документі, а саме в погашення боргу за інші періоди, є неправомірним.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Укргазвибобування» НАК «Нафтогаз України» з питань своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за І півріччя 2010 року, за 2010 рік, за І квартал 2011 року, за II квартал 2011 року, за II - III квартали 2011 року, за III -IV квартали 2011 року по філії Управління з переробки газу та газового конденсату (код ЄДРПОУ 25976423); за І квартал 2011 року по філії ГУ «Уіфгазпромгєофізика»; за І квартал 2011 року по філії УКРНДІГАЗ; за І квартал 2011 року, за II - III квартали 2011 року по філії БУ«Укрбургаз». За результатами перевірки складено акт від 14.05.13р. № 515/41-2030019775 (надалі - акт перевірки).

Проведеною камеральною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України здійснено оплату узгодженого зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств із затримкою понад 30 календарних днів.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначеного вище порушення Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 року №0000444120, яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 657 060,58грн.

Відповідно до наявних матеріалів справи, штрафні санкції на позивача було накладено у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 1-ше півріччя 2010року, за 2010рік та за перший квартал 2011року.

Разом з тим, відповідно облікової картки платника податків, судом першої інстанції також встановлено, що за позивачем обліковувався борг із вказаного податку за попередні періоди, та як зазначено представником податкового органу, отримані кошти були зараховано в рахунок погашення наявної заборгованості.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Нормами податкового законодавства, встановленими, у тому числі, як Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» так і Податковим кодексом України, визначено обов'язок платника податків своєчасно подавати до податкового органу звітність з податку на прибуток підприємств та відповідно самостійно сплачувати до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання такої декларації, суму зобов'язання визначену у декларації.

Так зокрема пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважаться узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Аналогічна позиція з цього приводу викладена у ст.ст. 49, 54, 57 Податкового кодексу України.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, у спірних правовідносинах податковим органом кошти, які сплачено Позивачем узгоджене зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 1-ше півріччя 2010року, за 2010рік та за перший квартал 2011року, було спрямовано в рахунок погашення його податкового боргу за попередній період.

Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», платники податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків та зборів в установлені законом строки.

Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленими законами мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні санкції), стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені, у випадках та у розмірах, встановлених законами України.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити наступні висновки, що чинне законодавство не надає платнику податків права погашати податкові зобов'язання, що мають більш пізні граничні терміни, за наявності в нього непогашених сум податкової заборгованості з більш ранніми термінами сплати та накопичувати такий борг за податковий період, що минув.

В той же час, податковий орган, який у відповідності до норм податкового законодавства, зокрема, статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин), здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, реалізовуючи надані йому, як суб'єкту владних повноважень, функції, має право приймати рішення та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення виконання вимог податкового законодавства, та, зокрема, виконання платником податків покладених на нього обов'язків.

Крім того, пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежем, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11 червня 2003 року № 290, визначено, що податковий орган самостійно здійснює розподіл сплаченої суми (фактично суми частки розстроченого податкового зобов'язання) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та згідно з п.п. 17.1.7 п. 1711 статті 17 № 2181 в автоматичному режимі нараховується штрафна санкція в картці особового рахунку «до відома»на суми несвоєчасно погашених сум, та відповідно податковий орган складає акт перевірки про несвоєчасну сплату.

При цьому слід зауважити, що аналогічна позиція була викладена також у податкових роз'ясненнях щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу (затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 року № 540), згідно з яким пункт 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон) встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та терміни її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому статтею 14, шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду Закон не передбачає.

Отже, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Оскільки на момент сплати узгодженого податкового зобов'язання. Позивач мав заборгованість перед бюджетом (за минулий звітний податковий період), відповідачем цілком правомірно, перераховані кошти було зараховано в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 17 грудня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 12 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.