Ухвала суду № 36040153, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1744/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівські області) на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року у справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівські області) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року позивач звернувся в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівські області), в якому, з врахуванням уточнень, просив визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення - рішення форми «Р» № 0000991702 від 17 квітня 2013 року з податку на доходи фізичних осіб на суму 28732, 13 грн., № 0001001702 від 17 квітня 2013 року з податку на додану вартість на суму 35 712, 00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Річ Альянс» мали реальний характер, оскільки придбання послуг, зазначених у разових договорах заявках та актах надання послуг, відбулось з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, наявні всі належні первинні документи, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить нормам матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Чернігівської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт №266/17-НОМЕР_1 від 28.03.2013.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- ч.5 ст.203 ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_2 по взаємовідносинам з ТОВ «Річ Альянс» при придбанні товарів (послуг);

- пп.1, 2 ст.215, пп.5 ст. 203 ЦК України, донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 22990,50 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України. В результаті чого завищено суму податкового кредиту. Донараховано податок на додану вартість в сумі 30731,00 грн., в т.ч. за травень 2011 року на 3000,00 грн., за червень 2011 на 7815,00 грн.. за липень 2011 року на 3075,00 грн., за серпень 2011 року на 4622,00 грн., за вересень 2011 року на 3667,00 грн.. за жовтень 2011 року на 6017,00 грн., за листопад 2011 року на 1758,00 грн., за грудень 2011 року на 410,00 грн.. за лютий 2012 року на 367,00 грн.;

- пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями. Донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 1387,22 грн.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення: №0000991702 від 17.04.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 28738,13 грн.; №0001001702 від 17.04.2013 на загальну суму 5712,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність даних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.05.2011 та 02.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Річ Альянс» (Експедитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Замовник) було укладено договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні №01-ТІЕ, №1611/3 (а.с.22-23).

Виконання даних договорів підтверджується: разовими договорами заявками; актами надання послуг; виписками за особовим рахунком; податковими накладними (копії яких наявні в матеріалах справи)

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що зазначені договори було укладено на виконання договорів про надання транспортно-експедиційних послуг укладених позивачем з ТОВ «Техносіа» від 01.03.2011 №01/03 (а.с.162-163), виконання якого підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.166,169,172,174,178), а також з ТОВ «ПЕГАС-СК» від 10.01.2011 №01/02 (а.с.164-165), виконання якого підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом здачі-прийомки виконавчих робіт (а.с.167-168,170-171,173,175-177,179-206).

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договорами укладеними між позивачем та його контрагентом -ТОВ «Річ Альянс», оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Річ Альянс» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту для отримання доходу.

Крім того, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на акт перевірки №1092/22-08/37450227 від 27.11.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки зазначений акт не позбавляє юридичного значення складених позивачем та ТОВ «Річ Альянс» первинних документів та не спростовує реальний характер укладених договорів.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договорів ТОВ «Річ Альянс» було належним чином зареєстровано в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та платником ПДВ (а.с. 24, 25).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівські області) - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.