Ухвала суду № 36037896, 10.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. справа № 2а/0470/3971/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно -імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в м.Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно -імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в м.Дніпропетровську до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпо ртний банк України" в м.Дніпропетровську (далі ПАТ "Укрексімбанк" ) в березні 2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області), в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 03.04.2012 року) просить визнати противоправними дії відповідача щодо направлення на адресу позивача повідомлення № 2314/ 4113 від 15.03.2012 року з пропозицією в 15-ти денний термін з дня отримання повідомлення вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна, у випадку відсутності письмового повідомлення можливості зняття арешту з непроданого майна, повернення майна боржникові, та повернення стягувачу виконавчого документу без виконання у разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення; зобов'язати відділ ПВР управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області провести повторну уцінку майна та призначити треті прилюдні торги з реалізації заставного майна, належного на праві власності TOB "Мастер" в рахунок погашення заборгованості TOB "Діана" на користь ПАТ "Укрексімбанк"; зупинити виконавче провадження №18063281 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2009 року по справі № 32/272-09 про звернення стягнення на заставне майно до прийняття рішення по справі.

Представник відповідача відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області заперечував проти задоволення адміністративного позову, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 року первинного відповідача відділ ПВР управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області було замінено на управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач ПАТ "Укрексімбанк" звернувся з апеляційною ска ргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідо млені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм ма теріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляцій на скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Так, державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Згідно ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнен ня на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертає ться також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволе ння вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягне ння на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Приписами ст. 62 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначається порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, що здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. При цьому майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними стґ 58 цього Закону, не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці не більш як на 30 відсотків державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку", яким визначений порядок організації та проведення прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки, і яким проведення третіх прилюдних торгів не передбачено.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконанні у відповідача відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №18063281 (далі ВП №18063281) з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2009 року по справі № № 32/272-09 про стягнення з відповідача ТОВ "Мастер" на користь позивача ПАТ «Укрексімбанк» у сумі 12 868,00 грн., звернення стягнення на належне ТОВ «Мастер» на праві власності майно у вигляді нежилих будівель, споруд та обладнання, розташованих у м.Дніпропетровську, заставленого згідно іпотечного договору №50108228 від 16.05.2008 року за кредитним договором №50108К23 від 15.08.2008 року ( з урахуванням додаткових угод) та кредитним договором №50108К10 від 16.05.2008 року (з урахуванням додаткових угод); та на підставі виконавчого напису № 1562, вчиненого 14.08.2009року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на технологічне обладнання ТОВ «Мастер».

За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна мали бути задоволені вимоги ПАТ «Укрексімбанк» у розмірі 9 677 775,28 грн.

У відповідності до ст. 50, 55, 64 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу та погашення заборгованості актами державного виконавця від 02.12.2010 року серії АА № 903182, АА №903162 описане та арештоване вищезазначене нерухоме майно боржника, постановою державного виконавця від 02.12.2010 року призначений експерт - оціншик арештованого майна.

Звіт про проведену оцінку арештованого рухомого майна від 02.03.2011 року надійшов до підрозділу примусового виконання рішень 03.03.2011 року, при цьому початкова вартість вищезазначеного майна для примусової реалізації склала 3 207 134 грн. та 1 832 948 грн., після чого майно передано для примусової реалізації до TOB «Кей Стоун Дніпропетровськ».

Оскільки за повідомленням TOB "Кей Стоун Дніпропетровськ" другі прилюдні торги не відбулися в зв'язку з відсутністю попиту та зареєстрованих покупців, відповідач у відповідності до приписів ст. 62 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яким передбачена передача майна стягувачу за оцінкою, за якою воно передано на реалізацію, в листі № 2314/4113 від 15.03.2012 року запропонував ПАТ «Укрексімбанк» у 15-ти денний термін з дня отримання повідомлення вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна за вартістю оцінки майна, про що письмово повідомити державного виконавця.

Відповідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун туються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєть ся на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішен ня, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджуєть ся з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не порушені норми чинного законодавства при здійсненні оскаржуваних виконавчих дій.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в м.Дніпропетровську - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова