Рішення № 36036871, 16.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2013 р.Справа № 916/3005/13

За позовом Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ";

до відповідача Біляївське житлово-експлуатаційне комунальне підприємство

про стягнення 12477,73грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Саєнко Р.К. - за дорученням;

Від відповідача: Сокуренко В.В. - директор;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Біляївського житлово - експлуатаційного комунального підприємства про стягнення 12477,73 гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06 листопада 2013 року порушено провадження у справі № 916/3005/13.

25.11.2013р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку з погашеною заборгованістю.

Представником позивача 02.12.2013р. та 13.12.2013 р. до канцелярії суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, згідно останньої позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2912,06 гривень та 3% річних в сумі 596,67 гривень та судовий збір.

заборгованість становить 12477, 73 грн.

Представник позивача у судове засідання з'явився, уточнену заяву подану 13.20.2013 року на суму 3 508,73 гривни підтримує та просить суд стягнути заявлену суму з відповідача.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні відмовити.

У судовому засіданні 16 грудня 2013 року після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

01 січня 2010 року між ПАТ „Одесагаз" (далі - Постачальник) та Біляївським житлово - експлуатаційним комунальним підприємством, (далі - Споживач) було укладено договір №008446 - Т на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій (надалі - Договір).

Згідно п. 4.2. договору, облік газу ведеться згідно „Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", ДБН В.2.5-20-2001 „Газопостачання" та діючим документам Держспоживстандарту. Оперативний контроль споживання газу Споживачем здійснює Облгаз.

Згідно п. 4.12. договору, акти прийому-передачі за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 2 (другого) числа, наступного за звітним, місяця, на підставі наданих звітів з автоматичних коректорів (обчислювачів).

Пунктом 5.2. договору передбачена вартість 1000 куб. м. природного газу на момент укладання договору, яка складала 872,78 гривень, а згідно п. 5.3 договору, передбачено, що сторони домовились, що на протязі дії даного Договору ціна на газ, що вказана в п.5.2. може змінюватись на підставі нормативних актів уповноважених органів, наказів НАК "Нафтогаз України" і приймається сторонами до виконання з моменту зміни без додаткового попередження.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за постачання та транспортування природного газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач з урахуванням останніх уточнень просить суд стягнути з відповідача лише штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків оплати за поставлений газ та річні всього на суму 3 508,73 гривень.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері: господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що неподання, або несвоєчасне подання рахунків на оплату наданих послуг не є підставою для затримки чи відмови від розрахунку. Кошти, що надходять від споживача на рахунок Облгазу в першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості за минулі періоди, а також неустойки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд вважає його вірним та обґрунтованим, заявлену суму пені в розмірі 2 912,06 гривень стягує з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних здійснений вірно та заявлена сума 3% річних 596,67 гривень підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Біляївського житлово - експлуатаційного комунального підприємства (67600, Одеська область м. Білявка, вул.. Садова, 5 код ЄДРПОУ 26471487 , р/р 26006301001563, в Біляївському відділі ощадбанку 9422 МФО 388045) на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208 р/р №26001121611 в ПАТ „Марфин банк" МФО 328168) пеню в сумі 2912 /дві тисячі дев'ятсот дванадцять/ гривень 73 копійки, 3% річних в сумі 596 /п'ятсот дев'яносто шість/ гривень 67 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійки.

Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2013 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гуляк Г.І.