Постанова № 36036738, 12.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 901/34/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача)за участю представників:позивачаОСОБА_4, дов.відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.13у справі№901/34/13-г господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5доМалого підприємства "Каштак"простягнення 119 270,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Малого підприємства "Каштак" про стягнення 120270,54 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Позивач зазначає, що на виконання умов попереднього договору, ним було перераховано завдаток, втім, основний договір укладено не було, у зв'язку з чим, з урахуванням пункту 3.3 попереднього договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу подвійну суму завдатку. Позов обґрунтовано приписами статей 509, 525, 526, 546, 571, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2013 у справі №901/34/13-г (суддя Куртлушаєв М.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Малого підприємства "Каштак" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 60135,27 грн. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовано приписами статей 11, 526, 530, 546, 570, 571, 629, 635 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 (судді: Балюкова К.Г. - головуючий, Видашенко Т.С., Черткова І.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2013 у справі №901/34/13-г скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Мотивуючи постанову апеляційний господарський суд зазначив, що кошти, які позивач вважає завдатком за попереднім договором, були перераховані останнім не відповідачу, а Відкритому акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" за договором поруки, а відтак і повернення вказаних коштів має здійснюватись на підставі приписів статті 556 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з постановою суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить постанову у справі скасувати, рішення суду першої інстанції змінити, позов задовольнити у повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 3, 627, 629, 635 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що дійсність попереднього договору була предметом розгляду спору у іншій господарській справі, а відтак апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що спірні кошти було перераховано не за попереднім договором. Крім того, умовами договору поруки передбачено обов'язок поручителя виконувати умови кредитного договору за позичальника лише на вимогу банку у разі порушення позичальником виконання зобов'язань.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.01.2010 між сторонами у справі був укладений попередній договір, за умовами якого відповідач упродовж 14 календарних днів після повного погашення в ВАТ "Державний ощадний банк України" кредиту за кредитним договором №34 від 21.12.2007 зобов'язується вжити заходи до виключення транспортного засобу із-під застави та укласти з позивачем договір купівлі-продажу, відповідно до якого власником транспортного засобу стане позивач.

Пунктом 2.2.1 договору сторони погодили, що позивач бере на себе зобов'язання, у зв'язку з неможливістю відповідачем сплачувати кредит за кредитним договором №34 від 21.12.2007 перераховувати банку кредитні платежі по даному кредитному договору у розмірі, що дорівнює розміру платежів, які має здійснювати відповідач на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" або у більшому розмірі з метою дострокового погашення кредиту. Грошові кошти, перераховані позивачем банку, за виключенням останнього платежу, зараховуються сторонами в рахунок оплати вартості транспортного засобу - екскаватора. Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що у разі відмови відповідача в односторонньому порядку від укладення основного договору купівлі-продажу, останній зобов'язаний компенсувати позивачу подвійну суму завдатку (підстава - стаття 571 Цивільного кодексу України). Розмір завдатку складає сума платежів, перерахованих позивачем банку за договором поруки №1 від 21.01.2010 (завдаток), за винятком останнього платежу, необхідного для повного погашення кредиту за кредитним договором №34 від 21.12.2007.

Також установлено, що 21.01.2010, між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кредитор), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (поручитель) та Малим підприємством "Каштак" (позичальник) було укладено договір поруки №1, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №34 від 21.12.2007.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення з Малого підприємства "Каштак" подвійної суми завдатку у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу транспортного засобу укладено не було.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки договір купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, перерахована позивачем грошова сума в розмірі 60135,20 грн. є авансом, що підлягає поверненню позивачу в цьому ж розмірі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що платежі здійснювались позивачем не на користь відповідача, а на користь іншої особи - Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"; заявлені до стягнення позивачем у позові кошти, останній сплачував як поручитель відповідача за кредитним договором на виконання договору поруки; кошти зараховувались банком в рахунок погашення кредитного договору поручителем.

Однак, Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" до участі у справі залучено не було.

За приписами статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі. Таким чином, порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.13 у справі №901/34/13-г господарського суду Автономної Республіки Крим та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2013 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова