Постанова № 36036727, 12.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 917/1216/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддіГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Вардамацька О.О. - дов. від 25.11.13, відповідача: Москаленко І.О. - дов. від 25.03.13, Кукуруза В.В. - дов. від 01.06.12, касаційну скаргуДочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід14.10.13у справі№917/1216/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"доДочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"простягнення 2208352,72 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 2037654,80 грн. боргу, 47165,55 грн. інфляційних втрат і 123532,37 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на несплату відповідачем повної вартості отриманого за договором №16/10-08/02 від 16.10.08 товару.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.07.13 (суддя Пушко І.І.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2037654,80 грн. боргу, 47165,55 грн. інфляційних втрат і 123532,37 грн. - 3% річних. Господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи факту несплати відповідачем повної вартості отриманого за спірним договором товару.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.13 (судді: Слободін М.М., Білецька А.М., Гребенюк Н.В) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення з відповідача 167,48 грн. - 3% річних через помилковість здійсненого позивачем розрахунку. В решті рішення залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке просить рішення і постанову у справі скасувати в частині задоволення позову та відмовити у позові повністю. Скаржник вважає, що судами порушені приписи статей 526, 664, 666, Цивільного кодексу України, статей 33, 36, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України. Підприємство посилається на недоведеність факту поставки товару саме за спірним договором. Скаржник також вказує на те, що позивачем в порушення умов договору не було передано усіх необхідних документів, як-то передбачено пунктом 5.1 договору, а відтак відсутні підстави для оплати спірного товару.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

В ході розгляду спору господарськими судами було установлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.10.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" - постачальником та Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Автодорсервіс" - покупцем був укладений договір поставки №16/10-08/02. За умовами цього договору постачальник зобов'язався виготовити та передати покупцю фарбу для розмітки доріг, фарбу емаль ПФ-115, склокульки, розчинник, а покупець, в свою чергу, прийняти та своєчасно оплатити товар. Асортимент, кількість та ціна на товар, що відвантажується за договором, встановлюються у специфікаціях. Згідно з пунктом 4.1 договору постачальник відвантажує товар партіями за замовленнями покупця. Датою відвантаження товару вважається дата, що вказана у накладній (пункт 4.4 договору). Відповідно до пункту 5.1 договору при передачі товару постачальник передає покупцеві рахунок-фактуру, накладну на товар, посвідчення якості, податкову накладну. Покупець оплачує партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування вартості товару на поточний банківський рахунок постачальника на підставі рахунків останнього на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів (пункти 6.1, 6.2 договору). Специфікаціями №1-№7 до договору сторони визначили номенклатуру, кількість та ціну товару, котрий відвантажується за спірним договором. Господарські суди також установили, з підтвердженням матеріалами справи, що на виконання умов спірного договору позивач на підставі накладних (підписаних сторонами та скріпленими їх печатками) поставив відповідачу фарбу, склокульки та розчинник на загальну суму 3 103 525,16 грн. та виставив на оплату відповідні рахунки. Відповідач на підставі довіреностей отримав вказаний товар, проте за нього розрахувався лише частково. Відтак, як установили суди, вартість отриманого та неоплаченого відповідачем товару становить 2037654,80 грн. Як убачається з матеріалів, справи предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" про стягнення з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 2037654,80 грн. боргу, 47165,55 грн. інфляційних втрат і 123532,37 грн. - 3% річних. За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі. Відповідно до приписів статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статі 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до приписів частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, установив, що позивач на виконання умов договору поставки №16/10-08/02 від 16.10.08 відвантажив відповідачеві фарбу, склокульки та розчинник на загальну суму 3103526,16 грн. та виставив останньому рахунки на оплату. Факт отримання відповідачем товару за спірним договором підтверджено накладними, підписаними сторонами і скріпленими їх печатками, довіреностями. Втім, отримавши зазначений товар, відповідач розрахувався за нього лише частково. Відтак, сума його боргу становить 2037654,80 грн. що між іншим, як установили суди, підтверджується і актами звіряння розрахунків №425 від 25.04.12, №424 від 25.04.12, підписаними сторонами. Враховуючи установлений господарськими судами факт несплати відповідачем вартості отриманого за спірним договором поставки товару, колегія суддів визнає підставним стягнення з відповідача заявленої суми основної заборгованості, пені і 3% річних (у зменшеному апеляційним господарським судом розмірі). Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами приписів матеріального і процесуального законодавства. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Довід скаржника про те, що поставка продукції здійснювалася не в межах та не на виконання спірного договору не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовується обставинами встановленими судами і матеріалами справи. Водночас визнаються неспроможними і посилання скаржника на непередання позивачем документів, передбачених пунктом 5.1 договору, а відтак і на відсутність підстав для оплати спірного товару, оскільки, як установили суди, такі документи були надані позивачем відповідачеві. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.13 у справі №917/1216/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець