Постанова № 36036601, 12.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 908/2321/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 16.10.13у справі№ 908/2321/13 Господарського суду Запорізької області за позовомКуйбишевського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації доТовариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавне агентство земельних ресурсів у Куйбишевському районі Запорізької області проприпинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зобов'язання повернути земельну ділянку за участю представників сторін від:

прокуратури: Кузнецова Ю.В. (посв. № 023135),

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Куйбишевський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр", в якому просив: 1. припинити право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 58,9 га, розташованою на території Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області; 2. скасувати державну реєстрацію Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗП № 000234, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею 10.06.94 за № 19; 3. зобов'язати відповідача повернути Запорізькій обласній державній адміністрації зазначену земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.08.13, ухваленим суддею Ніколаєнко Р.А., позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.13, винесеною колегією суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, Манжур В.В., М'ясищев А.М., апеляційну скаргу повернуто скаржникові на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України через несплату судового збору за подання апеляційної скарги в установленому законом розмірі.

Не погоджуючись з винесеною у справі ухвалою апеляційного господарського суду, Товариство з обмежено відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, у якій просить вказану ухвалу скасувати, а справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає, що оскільки відносно нього порушена справа про банкрутство, то судовий збір за подання апеляційної скарги повинен сплачуватися ним зі ставки, встановленої законом у справах про банкрутство. Водночас скаржник вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що обчислюючи належний до сплати розмір судового сбору за оскарження рішення суду в частині вимог майнового характеру, необхідно виходи з суми 1 329 794, 00 грн., оскільки нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилася. При цьому скаржник посилається на приписи статей 12, 16 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір" та статті 279 Податкового кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О, пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом вимог процесуального законодавства, відзначає наступне.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.13 повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України через ненадання скаржником документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлені статтею 94 Господарського процесуального кодексу України. Так, згідно з приписами частини 3 статті 94 вказаного Кодексу до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України), а саме Законом України "Про судовий збір". За приписами частини 1 статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до частини 2 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. За подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При цьому за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і на 01.01.13 становить 1147 грн. Водночас відповідно до пунктів 2.10., 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13 № 7, у випадках об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв із спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Згідно з пунктом 2.2.1. зазначеної постанови Пленуму ВГСУ судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є вимоги про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зобов'язання повернути земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої становить 1 329 794, 00 грн., тобто об'єднано три вимоги, з яких дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.08.13 позовні вимоги позивача задоволені повністю. Не погоджуючись з цим рішенням у повному обсязі, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на нього. Відтак, враховуючи вимоги апеляційної скарги, судовий збір за її подання підлягає сплаті за дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру. Проте, як установив апеляційний господарський суд, скаржником до апеляційної скарги не було додано доказів, підтверджуючих сплату судового збору в установленому законом розмірі. Додана до апеляційної скарги квитанція № 18184064 від 27.09.13 про сплату судового збору в розмірі 573,50 грн. не відповідає вимогам вказаних приписів, що, як визнав суд апеляційної інстанції, є підставою для повернення апеляційної скарги у відповідності до пункту 3 частини 1 статі 97 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, повертаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр", суд апеляційної інстанції також зазначив, що у відповідності до приписів процесуального закону, скаржник, усунувши обставини, які були підставами повернення апеляційної скарги, мав право повторно звернутися з нею. Оскільки дана справа не є справою про банкрутство, довід скаржника про те, що ним повинен сплачуватися судовий збір зі ставки, встановленої за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство, є помилковим. Враховуючи викладене та те, що ненадання скаржником суду документів, підтверджуючих сплату судового збору у встановленому законом розмірі, унеможливлює висновок про подання апеляційної скарги з дотриманням вимог закону, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.13 у справі № 908/2321/13 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т.Добролюбова

Судді: Т.Гоголь

В.Швець