Ухвала суду № 36036472, 14.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/14629/11

№ К/9991/14629/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011

у справі № 2-а-25803/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську Донецької області від 29.10.2010 № 0001632302/0/43718.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Краматорську Донецької області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.10.2010 № 2278/23-2-05744426, про порушення позивачем норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР у зв`язку з завищенням податкового кредиту на загальну суму 191911,00 грн. за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року у зв`язку з включенням до його складу сум ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Укрславресурс» за господарськими операціями з поставки металопродукції, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 177480,00 грн. за податковими деклараціями за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року та неправомірного використання суми від`ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за липень 2009 року на 14431,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0001632302/0/43718 про донарахування податкових зобов`язнь з ПДВ на загальну суму 287866,50 грн., у тому числі: 191911,00 грн. - основний платіж та 95955,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрславресурс» (постачальник) укладено договір від 03.12.2008 № 03-12/08 на поставку металопродукції у кількості, ціні, та за умовами поставки, визначених у специфікаціях, яка є додатком до договору. У подальшому до цього договору сторони уклали додаткові угоди від 24.12.2008, від 16.03.2010 № 2 року, від 25.05.2010 № 3, від 29.07.2010 № 4, від 30.09.2010 № 5, якими визначались строки, умови поставки відповідної партії продукції та умови її оплати. На виконання договору постачальник виписав позивачу видаткові на податкові накладні на загальну суму 115467,50 грн., у т.ч.: ПДВ - 191911,24 грн., а позивач сплатив вартість отриманого товару в сумі 668503,74 грн. безготівковим розрахунком, а в сумі 671043,12 грн. - зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону (у редакції Закону України від 30.11.2006 № 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову, податковий орган посилався на нікчемність господарських операцій з поставки металопродукції позивачу ТОВ «Укрславресурс», який був посередником у ланцюзі поставки, з огляду на не встановлення факту поставки цієї продукції контрагентами останнього - ТОВ «Сантар» та ТОВ «Глоб Трейд» - за наслідками зустрічних перевірок їх діяльності через відсутність у останніх необхідних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна для здійснення постачання продукції.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій специфікацій до договору 03.12.2008 № 03-12/08, прибуткових ордерів, податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, актів погашення взаємної заборгованості, акту звірки взаємних розрахунків, журналів реєстрації доручень, реєстру виданих доручень по ТОВ «Укрславресурс», подорожних листів вантажного автомобіля (а.с. 61-258, т. 1; а.с 1-101, 171-222, 225-247; т.3 а.с 1-73), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, - встановили факт поставки позивачу ТОВ «Укрславресурс» металопродукції та .зробили юридично правильний висновок про правомірність включення позивачем сум ПДВ за наслідками цих господарських операцій до податкового кредиту.

Вищенаведені правові норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку обставинам, на які посилається ДПІ, зазначивши на індивідуальний характер відповідальності платника податків за виконання податкового обов'язку.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош