Постанова № 36034895, 10.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р. Справа № 816/1634/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. по справі № 816/1634/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ВАТ «Полтавський ГЗК», ВАТ «ПГЗК»), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001442205/59 від 15.03.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на помилковість висновку податкового органу щодо нікчемності договору укладеного ВАТ «Полтавський ГЗК» з ТОВ «Ривз», оскільки товар був фактично отриманий, за нього було сплачено визначену сторонами суму коштів, а податковий кредит було сформовано на підставі податкової накладної виданої організацією - постачальником.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 р. адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 15 березня 2013 року № 0001442205/59.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та не з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи.

Позивач, ВАТ «ПГЗК», подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

У відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «ПГЗК» зареєстроване як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області від 05.01.1995 року та перебуває на обліку в якості платника податків в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ з 05.01.1995 року, зареєстроване в якості платника ПДВ, ідентифікаційний номер за ЄДРПУ 00191282. Основний вид діяльності добування залізних руд, має ліцензію на право видобування корисних копалин.

ВАТ «ПГЗК» сформувало податковий кредит та подало заяву про повернення бюджетного відшкодування, в тому числі внаслідок правовідносин з ТОВ «Ривз» (а.с.31.36,37).

Кременчуцькою ОДПІ отримано акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7211/224/34914473 про проведення зустрічної звірки ТОВ «Ривз» (код за ЄДРПОУ 34914473) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків, відповідно до якого в ході проведення зустрічної перевірки ТОВ «Ривз» встановлено, що за податковою адресою ТОВ «Ривз» особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відсутні. Фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити немає можливості.

14.02.2013 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «ПГЗК» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ривз» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 рік за результатами якої складено акт від 14.02.2013 року № 1418/22.5-09/00191282.

За результатами перевірки податковий орган прийшов до висновку про те, що були відсутні поставки товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Угоди поставки є нікчемними, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

На думку податкового органу, встановлені обставини призвели до завищення ВАТ «ПГЗК» податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 104000 грн. в т.ч. за листопад 2011 року на суму 104000 грн., та з урахуванням п.п.200.3 та п.п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, та як наслідок - завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 104000 грн.

На підставі висновків позапланової невиїзної перевірки від 14.02.2013 року прийнято податкове повідомлення рішення від 15.03.2013 року № 0001442205/59 (а.с.39).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки, не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення № 0001442205/59 від 15.03.2013 року не відповідає нормам чинного законодавства, чим порушує права та інтереси позивача.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем за результатом аналізу правовідносин ВАТ «ПГЗК» з ТОВ «Ривз» за листопад 2011 року.

27.10.2011 року між ТОВ «Ривз» (постачальник) та ВАТ «ПГЗК» (покупець) укладено договір № 3619 на поставку продукції залізничного призначення, найменування, кількість та строки поставки якої вказуються у специфікації.(а.с.127-129)

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 3619 від 27.10.2011 року поставці підлягав вагон - цистерна моделі 15-1554 (яка була у використанні) в кількості 2 штук загальною вартістю 520000,00 грн. без урахування ПДВ в сумі 104000,00 грн. (а.с. 130).

Рахунок - фактура на зазначені вагони - цистерни моделі 15-1554 в кількості 2 штук виписаний ТОВ «Ривз» 10.11.2011 р. (а.с. 124).

10.11.2011 року та 12.11.2011 року вказаний товар отриманий позивачем на підставі актів приймання - передачі (а.с. 122).

Податкові накладні постачальником виписані 10.11.2011 року та 12.11.2011 року (а.с.116,119).

21.11.2011 року, відповідно до платіжного доручення № 44656 позивачем сплачено 624000,00 грн. в рахунок оплати за вагони - цистерни по договору від 27.10.2011 року № 3619 (а.с.123).

Вказаний товар за п.4.1 договору поставки від 27.10.2011 року № 3619 поставляється постачальником на умовах DAP м. Комсомольськ, ст. Золотнишино ЮЖД (згідно Інкотермс - 2010) (а.с.127).

Як вбачається з накладної без дати та номера відправником вагонів-цистерн було ТОВ «Трансресурс», отримувачем ВАТ «Полтавський ГЗК».(а.с.117).

Відповідно до п.1.1. правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Відповідно до п.1.2. зазначених правил, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Згідно п 1.3. цих Правил, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.

Однак, всупереч цим Правилам, у накладній не вказано відправника ТОВ «Ривз», а зазначено іншу юридичну особу - ТОВ «Трансресурс» (графа 1 відправник). В графі 20 вказано товар, який перевозиться, але не зазначено порожні чи повні вагони-цистерни пересуваються, всі ці данні за Правилами оформлення перевізних документів повинні бути вказані відправником.

Крім того, коли товар прибуває на кінцеву станцію, а саме м. Комсомольськ, ст. Золотнишино ЮЖД отримувач повинен у графі 53 зробити відмітку про отримання вантажу, однак ці данні відсутні у наданій суду накладній (а.с.117).

Таким чином, колегія суддів, враховуючи специфіку роботи позивача (а саме: добування руди та наявність значної кількості вагонів у розпорядженні позивача) та неналежне оформлення накладної при перевезенні товару залізничним транспортом, доходить висновку про те, що відомості, які містяться в документах, наданих суду, неповні, недостовірні та суперечливі, що дає підстави вважати укладений правочин нікчемним.

Колегія судді вважає, що податковим органом доведено, що при здійсненні господарської діяльності, навіть за наявності усіх первинних документів, платником податків здійснено незаконну господарську діяльність, що була спрямована на отримання податкової вигоди за рахунок чи переважно з бюджету, а тому такий платник податків не має права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ та формування витрат з податку на прибуток підприємств (рішення Верховного Суду України у справі за позовом ВАТ "Київхімволокно" до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва (2009 рік)).

Данна господарська операція не підтверджена належним чином складеними первинними документами, складені документи за договором поставки між ТОВ «Ривз» та позивачем не відображають реальність господарської операції, що викликає сумнів у фактичному здійсненні господарської операції.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, аналіз наявних в матеріалах справи письмових доказів дозволяє колегії суддів дійти висновку про нікчемність господарської операції та не обґрунтованість сформованого податкового кредиту за листопад 2011 року у сумі 104000 грн.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 19.04.2013 року не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1, п.2, п.3, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.п. 3 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. по справі № 816/1634/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.