Постанова № 36032601, 13.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 року Справа № 21668/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.10.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем за результатом проведеної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства в частині встановлення сум доходу, отриманих вказаним підприємством від залучення коштів фізичних осіб у фінансування будівництва житлових будинків за період з 06.10.2006 року по 15.04.2009 року складено акт від 06.10.2009 року № 9073/23-09/30066909 на підставі якого винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.10.2009 року № 000061230962204. Просять визнати нечинним оскаржуване рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.10.2009 року № 000061230962204.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в ході перевірки позивача встановлено порушення п.2.6, 4.2 та 43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 зокрема не оприбуткування в касу підприємства грошові кошти в сумі 956 321 грн.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 4.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті (далі - Положення), записи в касовій книзі робляться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження або видачі.

Судом не встановлено та відповідачем не доведено факт оформлення позивачем прибуткових касових ордерів, на підставі яких в касовій книзі робляться записи. Висновок про не оприбуткування готівки, зроблено в супереч п.4.3. Положення, лише на підставі неналежним чином оформлених квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Стаття 239 ГК України у якості однієї із адміністративно-господарських санкцій визначає адміністративно-господарський штраф.

Підставою для застосування такої відповідальності є вчинене правопорушення (ч. 1 ст. 218 ГК України). Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Тобто, важливим в цій ситуації є встановлення вини або її відсутності у діях чи бездіяльності позивача шляхом оцінки обставин щодо не оприбуткування готівки. Таке правопорушення зі сторони позивача не встановлено.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Працівниками Тернопільської ОДПІ було проведено перевірку ПП «ТФ «Будівельник» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства в частині встановлення сум доходу, отриманих вказаним підприємством від залучення коштів фізичних осіб у фінансування будівництва житлових будинків за період з 14.01.2006 р. по 15.04.2009 р. та складено Акт перевірки, яким встановлено порушення п.п. 2.6.,4.2. та 4.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: не оприбутковано в касу підприємства грошових коштів в сумі 956321грн. (а.с. 7-18).

На підставі вказаного Акту перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 жовтня 2009 р. №000061230962204.

Відповідно до Акту (абз.7 а.с. 14) перевіркою встановлено, що для здійснення житлового будівництва позивач залучає кошти від учасників будівництва (дольовиків) шляхом їх перерахунку безпосередньо на банківські рахунки ПП «ТФ «Будівельник». Звіркою наданих копій платіжних доручень та банківських квитанцій про сплату коштів з даними бухгалтерського обліку підприємства (аналітичний облік по балансових субрахунках 31 та 48) розбіжностей не встановлено (абз.10 а.с. 14).

Як зазначено в Акті, перевіркою дотримання законодавства в частині своєчасності та повноти оприбуткування готівки в касу згідно вказаних квитанцій до прибуткових касових ордерів відповідачем встановлено, що ПП «ТФ «Будівельник» в порушення п.п. 2.6.,4.2. та 4.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» вказана готівка не оприбуткована, а операції одержання готівки в касу, як в день її надходження, так і в подальшому не оприбутковані, (а.с. 15).

Пунктом 2.6. Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Під оприбуткуванням вказаним нормативно-правовим актом визначено - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її факти чних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. В розумінні Положення документом, що підтверджує отримання готівки в касу під приємства слугує прибутковий касовий ордер (касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси).

В ході проведення перевірки встановлено з чим погоджується колегія суддів, що касиром ПП «ТФ»Будівельник» (матеріально відповідальною особою підприємства) від клієнтів отримувались готівкові кошти в касу підприєм ства. Даний факт не заперечується позивачем, при цьому, видавались прибуткові касові ордери. Вчинення даних дій позивачем, тягне за собою обов'язок оприбуткувати вказані готівкові кошти в повній сумі в день надходження. Однак, позивачем, всупереч вимог Положення, вказані кошти не-оприбутковано. В обгрунтування правомірності таких дій позивач зазначає, що внесення готівки здійснювалось на підставі ордерів, а не прибуткових касових ордерів. Дане твердження позивача не відповідає обставинам справи, оскільки, як вбачається із світлокопій вказаних документів, по зивачем, в підтвердження отримання готівки виписувались прибуткові касові ордери, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам визначеним чинним законодавством України.

Відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними осо бами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єк тами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України передбачена Указом Президента України, від 12.06.1995, № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», зокрема, абзацом 3 ст. 1 визначено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовується штраф у п'ятикрат ному розмірі неоприбуткованої суми.

Позивач зазначає, що ордери оформлялись касиром з метою підтвердження реквізитів бан ківського рахунку на який необхідно внести певну суму коштів. Слід звернути увагу суду, що на ордерах дійсно проставлено кутовий штамп позивача на якому зазначено рахунок в банку Аваль, однак, як слідує з виписок банків кошти вносились на рахунки в інших банківських установах, зо крема: Укргіромбанк, Укрексімбанк та Імексбанк.

Також, суд посилається, як на одну з підстав задоволення позову, та той факт, що ордери долучені до матеріалів справи відповідачем не відповідають вимогам п. 3.2 Положення, а саме: не заповнені обов'язкові для оформлення реквізити номер, дата та підпис бухгалтера. З даним твер дженням суду не можна погодитись, оскільки із усіх 17 ордерів відсутні дата та номер лише на 2 ордерах, однак на них присутній підпис як касира так і головного бухгалтера, а також печатка та кутовий штамп ПП «ТФ «Будівельник».

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, судом не взято до уваги той факт, що порушення позивачем порядку оприбут кування готівки також було встановлено в ході проведення ревізії КРУ в Тернопільській області (акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 14.01.06 по 15.04.09 від 06.10.09 №05-20/115. долучений до матеріалів справи позивачем). Так, на сторінці 10 акту зазначено, що позивачем за ревізійний період отримано від пайовиків готівкових коштів в сумі 956 321 грн., проте, вказані кошти неоприбутковані по касі підприємства.

Помилковим є, також твердження суду, що у випадку застосування за порушення правил господарської діяльності адміністративно - господарської санкції важливим є встановлення вини або її відсутності у діях чи бездіяльності позивача шляхом оцінки обставин щодо неоприбуткування готівки, оскільки визначення вини надано Кримінальним кодексом України, а саме, ст. 23 КК України визна чено, що вина це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки висновки суду не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року у справі №2а-3160/09/1970 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний