Ухвала суду № 36032535, 10.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1517/13-а

10.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Ольжич Олег Олегович, довіреність № 690/9/10-0 від 08.07.13

розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 12.09.13 по справі № 827/1517/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер" (вул. Назукіна, 5, м.Севастополь, 99042)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. 7-го Ноября, буд.3, м.Севастополь, 99042)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігаймер" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012301 від 22.04.2013 року про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 586969,00 грн., у тому числі основний платіж у сумі 474524,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 112445,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.09.2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт зазначає, що у відповідача не було правових підстав для прийняття податкового повідомлення -рішення, оскільки кримінальну справу закрито, а особу в судовому порядку звільнено від кримінальної відповідальності, а не визнано винною в умисному ухиленні від сплати податків. Також зазначає, що податок на прибуток, заниження якого було виявлено в рамках перевірки ТОВ "Дігаймер", у повному обсязі перераховано до бюджету, до моменту прийняття повідомлення -рішення, що оскаржується, таким чином, повторне стягнення, раніше сплаченої суми є неправомірним.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.12.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін.

Представник позивача у судове засідання 10.12.13р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Підстав для повторного відкладення судового засідання за клопотанням позивача з урахуванням приписів ст.ст. 150, 196 КАС України, колегія суддів не знаходить.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 30.06.2011 р. № 210/01-028/34 та від 04.07.2011р. № 218/01-028/35 та наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" від 30.06.2011 р. № 515 та наказу від 04.07.2011 р. № 522 "Про внесення змін до наказу № 515 від 30.06.2011 р. "Про проведення позапланової документальної перевірки" проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дігаймер" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.06.2009 р. по 31.05.2011 р.

За результатами перевірки складений акт № 477/23-030/23660242 від 13.07.2011 р., яким встановлено порушення податкового законодавства в частині заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток у сумі 474524,00 грн., а саме:

- підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі - Закон № 283), що виразилось у занижені податку на прибуток у загальному розмірі 586 969,00 грн., у тому числі основний платіж у сумі 474524,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 112445,00 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 р. №0000062200 про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 586969,00 грн., у тому числі основний платіж у сумі 474524,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 112445,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Дігаймер" в порядку адміністративного оскарження подана скарга до Державної податкової служби у м. Севастополі.

За результатами розгляду скарги винесено рішення № 810/10/102-21, яким податкове повідомлення-рішення скасовано в частині податку на прибуток у розмірі 2042,00 грн. та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1,50 грн., а в іншій частині (472482,00 грн. - податок на прибуток та 112443,50 грн. - штрафні санкції) залишено без змін.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги ТОВ "Дігаймер" від 20.05.2013 р. № 2955/6/99-99-10-01-15, рішення № 810/10/102-21 залишено без змін.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ Балаклавського району м. Севастополя винесено податкове повідомлення рішення від 22.04.2013 р. № 0000012301 про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 586969,00 грн., у тому числі основний платіж у сумі 474524,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 112445,00 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 12.11.2012 р. по справі № 2701/4243/2012, яка набрала законної сили 19.11.2012 р., провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України, закрито, головного бухгалтера ТОВ "Дігаймер" ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку з відшкодуванням збитків, до притягнення до кримінальної відповідальності.

Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 12.11.2012 р. встановлено, що головний бухгалтер ТОВ "Дігаймер" ОСОБА_2 умисно, з метою ухилення від сплати податків до бюджету в 2010-2011 роках, шляхом заниження об'єктів оподаткування та не відображення в регістрах бухгалтерського обліку операції поповнення власних обігових коштів підприємства, в порушення підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1, пункту 4.1. статті 4, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпунктів 14.1.27, 14.1.56, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України не нарахувала та не перерахувала до бюджету податок на прибуток у розмірі 474 524, 00 грн., у тому числі за 2010 р. у розмірі 449 774,00 грн., за півріччя 2011 р. у розмірі 24 750,00 грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів у значних розмірах до бюджету.

До притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, ТОВ "Дігаймер" платіжним дорученням від 29.07.2011 р. сплачено податок на прибуток у розмірі 474524,00 грн.

Відповідно до абзацу першого пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України від 13.04.2012 р. № 4652-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінально-процесуального кодексу України") у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкові повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Діяння, скоєні ОСОБА_2 кваліфіковані як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене посадовою особою підприємства, що привело до ненадходження в значних розмірах коштів до бюджету. ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнала, просила звільнити від відповідальності у зв'язку з повним відшкодуванням матеріальних збитків та погодилась на закриття провадження по справі.

Судова колегія зазначає, що сплата ОСОБА_2 податкового зобов'язання до моменту притягнення до кримінальної відповідальності дає можливість уникнути негативних наслідків у формі застосування покарання у вигляді штрафу чи позбавлення волі, рівно як і факту судимості. Звільнення від кримінальної відповідальності відбувається у формі постанови суду про закриття провадження по справі. Формально слід розуміти, що звільнити від відповідальності можна лише винну особу, яка вчинила кримінальний злочин - ухилення від сплати податків. Особа не заперечує свою вину, проте звільняється від відповідальності у зв'язку із відшкодуванням державі шкоди у формі сплати податкового зобов'язання, таким чином, доводи апелянта про те, що вищенаведена постанова суду є реабілітуючими підставами та для визначення вини потрібен лише вирок суду є помилковими.

Більш того, відповідно до цієї правової норми складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.

Відповідно до вимог статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з підпунктом 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який був чинний на момент проведення перевірки) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 110.1. статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

ТОВ "Дігаймер" перерахувало до бюджету податок на прибуток у розмірі 474524,00 грн. та вказані кошти строком на дату винесення податкового повідомлення-рішення значились переплатою на картці особового рахунку платника податків.

Судова колегія зазначає, що на час звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності ч.4 ст. 212 КК України ТОВ сплачений лише обов'язковий платіж, а розрахована фінансова санкція у розмірі 112455,00 грн. сплачена не була.

Правових підстав, для звільнення позивача від сплати фінансової санкції у вказаному розмірі, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, судова колегія не знаходить.

Більш того, як вбачається з апеляційної скарги та не заперечується відповідачем перерахований до бюджету податок на прибуток у розмірі 474524,00 грн. на час розгляду справи значиться переплатою на картці особового рахунку платника податків, тому твердження апелянта, що у разі відмови у позові на нього неправомірно покладений обов'язок повторного перерахування до бюджету суми основного платежу є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.12.12р. по справі №2а-2898/12/2770 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.12.12р. по справі №2а-2898/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян