Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/5687/13-а
03.12.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Равза Р.Р.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АГФТ СТРОЙ"- Андруцька Ганна Олекскандрівна, довіреність № бн від 29.05.13
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АГФТ СТРОЙ"- Ковшар Ірина Василівна, довіреність № б/н від 03.12.13
представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 20.08.13 по справі № 801/5687/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГФТ СТРОЙ" (проїзд Парковий, 2, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2013 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГФТ СТРОЙ" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 17 травня 2013 року №0001222203, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «АГФТ СТРОЙ», про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 76500 гривень.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГФТ СТРОЙ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 765 гривень.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при ухвалені судового рішення не враховано висновки акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харькова ДПС "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецтрубомонтаж" з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року від 26.02.2013р. № 749/2440/31939034.
Представники позивача у судовому засіданні 03.12.2013 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити судове рішення першої інстанції без змін.
Представник відповідача у судове засідання 03.12.13р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 16.04.2013 року по 17.04.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГФТ СТРОЙ» по взаємовідносинам з ТОВ «Спецтрубмонтаж» (ЄДРПОУ 31939034) за період вересень 2012 року.
За результатами перевірки складений Акт № 595/22.3/38027558/108 від 23.04.2013 року (а.с. 10-16) та встановлено порушення позивачем п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 51000,00 гривень, в т.ч. за вересень 2012 року в сумі 51000,00 гривень.
Відповідно до Акта Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби дійшла на підставі даних акту Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби №749/2240/31939034 від 26.02.2013 року, який складений за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Спецтрубомонтаж» (код за ЄДРПОУ 31939034) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01.01.2011 року по 31.12.2012 року. Відповідач зазначає, що дані вказаного акту Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року та формування податкового кредиту по придбанню товару (виконаних робіт) на загальну суму 31138107,00 гривень.
Таким чином, Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби під час перевірки дійшла висновку про завищення ТОВ «АГФТ СТРОЙ» податкового кредиту по операціях з ТОВ «Спецтрубомонтаж» (код за ЄДРПОУ 31939034).
Відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0001222203 від 17.05.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76500,00 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 51000,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 25500,00 гривень. (а.с.18).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/
Статтею 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «АГФТ СТРОЙ» (Замовник) та ТОВ «Спецтрубомонтаж» (виконавець) укладений договір субпідряду №14/08-1 від 14.09.2012 року на вивезення ґрунту на об'єкті будівництва «Рекреаційний комплекс, розташований за адресою : АР Крим, м. Алупка, Дворове шосе, 34».
Відповідно договору субпідряду №14/08-1 від 14.09.2012 року Субпідрядник зобов'язується виконати у встановлений договором термін роботи з розробки та вивезення ґрунту у відвал в обсязі 3000,00 м3, переміщення ґрунту на території об'єкта будівництва в обсязі 10000,00 м3 на об'єкті будівництва: «Рекреаційний комплекс, розташований за адресою : АР Крим, м. Алупка, Дворцове шосе, 34» відповідно до наданої Генпідрядником затвердженої проектної документації, а Генпідрядник зобов'язується прийняти роботи за актом виконаних робіт і оплатити їх (а.с. 57-65).
Згідно умов договору, загальна вартість робот складає 530000,00 гривень, у тому числі ПДВ 83333,33 гривень, та передбачено сплату авансу у розмірі 20% від суми договору.
Згідно з договором субпідряду №14/08-1 від 14.09.2012 року у разі підтвердження Субпідрядником можливості збільшення обсягу ґрунту, що вивозиться у відвал в обсязі 20000,00 м3 Генпідрядник забезпечує Субпідрядника обсяг роботи в розмірі 20000,00 м3, шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
У зв'язку з виникненням додаткових обсягів робіт, які не були враховані договором субпідряду № 14/08-1 від 14.09.2012 сторони уклали додаткову угоду № 1 від 01.10.2012 року, згідно з яким Субпідрядник зобов'язується виконати у встановлений договором термін роботи з розробки та вивезення ґрунту у відвал в обсязі 20000,00 м3, переміщення ґрунту на території об'єкта будівництва в обсязі 10000,00 м3 на об'єкті будівництва: «Рекреаційний комплекс, розташований за адресою : АР Крим, м. Алупка, Дворцове шосе, 34» відповідно до наданої Генпідрядником затвердженої проектної документації, а Генпідрядник зобов'язується прийняти роботи за актом виконаних робіт і оплатити їх (а.с. 66-67).
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:
- довідка КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 819970,00 гривень, у тому числі ПДВ 136662,00 гривень(а.с.79);
- акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2012 року КБ-2в на суму 819970,00 гривень (а.с.80-82);
- підсумкова відомість ресурсів (а.с. 83-84);
- податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2012 року (а.с. 150-157);
- реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року (а.с.161-166);
- перелік співробітників ТОВ «Спецтрубомонтаж» які направляються для виконання робіт за договором субпідряду (а.с. 169).
- податкова накладна №92 від 24.09.2012 року на суму 106000,00 гривень, в тому числі ПДВ 17666,67 гривень (а.с. 77);
- податкова накладна №131 від 28.09.2012 року на суму 200000,00 гривень, в тому числі ПДВ 33333,33 гривень (а.с.78);
- податкова накладна № 215 від 30.11.2012 року на суму 213970,00 гривень, в тому числі ПДВ 35661,67 гривень (а.с.78);
- податкова накладна № 44 від 09.11.2012 року на суму 300000,00 гривень, в тому числі ПДВ 50000,00 гривень (а.с.212);
- обороти рахунку 3711 за вересень 2012 року (а.с. 181);
- обороти рахунку 3711 за жовтень 2012 року (а.с. 182);
- обороти рахунку 3711 за листопад 2012 року (а.с. 183-184);
- обороти рахунку 631 за період з 01.12.2012 року по 30.12.2012 року (а.с. 185);
- договір ТОВ «Спецтрубомонтаж» з Ялтинським гірничо-лісовим заповідником № 02/16лх від 14.09.2012 року (а.с. 186);
- договір ТОВ «Спецтрубомонтаж» з Ялтинським гірничо-лісовим заповідником № 02/18лх від 01.10.2012 року (а.с. 186);
Придбані товари та роботи були у повному обсязі в сумі 819970,00 гривень, у тому числі ПДВ 136662,00 гривень оплачені ТОВ «АГФТ СТРОЙ» шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Спецтрубомонтаж», що підтверджується платіжними дорученнями: банківська виписка по особовим рахункам за 24.09.2012 року; банківська виписка по особовим рахункам за 28.09.2012 року; банківська виписка по особовим рахункам за 09.11.2012 року; банківська виписка по особовим рахункам за 25.12.2012 року (а.с. 138-149).
Послуги з розробки грунту використані позивачем у його господарський діяльності, а саме при будівництві Рекреаційного комплексу за адресою АР Крим, м. Алупка, Дворцове шосе, 34, в якому замовником будівництва виступає ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс», на підставі Договору генерального підряду №03-10/12 від 29.03.2012 року, що долучено до матеріалів справи на вимогу колегії суддів (а.с. 246-255).
Більш того, в обґрунтування вищенаведеного позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: акт №43 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 30.11.2012 року на суму 2843103,60 гривень, в тому числі ПДВ 473850,60 гривень (а.с.85-87); реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року (а.с.88-89); реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року; податкова накладна №43 від 27.11.2012 року (а.с. 91); податкова накладна №42 від 27.11.2012 року (а.с. 93); податкова накладна №41 від 27.11.2012 року (а.с. 95); податкова накладна №40 від 26.11.2012 року (а.с. 97); податкова накладна №39 від 16.11.2012 року (а.с. 99); податкова накладна №38 від 07.11.2012 року (а.с. 101); податкова накладна №37 від 05.11.2012 року (а.с.102); податкова накладна №36 від 05.11.2012 року (а.с. 103).
Податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року.
Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угод з вищезазначеним контрагентом, а також включення суми ПДВ. Отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі, що також було встановлено перевіркою.
Отже, вказані первинні документи підтверджують реальність спірних господарських операцій.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.
Як встановлено судом першої інстанції та колегією суддів, позивач мав взаємовідносини з підприємством, яке було зареєстрованим платником податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.
Якщо, один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Навпаки з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.
Більш того, згідно з наданими представниками позивача судовими рішеннями, з Єдиного державного реєстру судових рішень наявні постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року по справі № 820/4708/13-а згідно з якими визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харькова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрубмонтаж" (контрагента позивача) - в тому числі результати якої оформлено Актом від 26.02.2013 року № 749/2240/31939034 (а.с. 270-300).
Судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 255 КАС України зазначена вище постанова у справі №820/4708/13-а набрала законну силу.
З урахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що єдиний довід апеляційної скарги спростований належними та допустимими доказами у справі.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0001222203 від 17.05.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76500,00 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 51000,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 25500,00 гривень, не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції від 20.08.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.08.13р. по справі №801/5687/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.08.13р. по справі №801/5687/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 09 грудня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян
Судове рішення № 36032533, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 801/5687/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: