Ухвала суду № 36032407, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 2а-8657/11/1470

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника апелянта - Санжарук Ольги Олександрівни,

представника позивача - Кошевої Алевтини Валеріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправним та скасування вимоги та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування (далі - ДП НВК ГТБ) "Зоря"-"Машпроект" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України та уточнюючи позовні вимоги просили визнати протиправним та скасувати вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України, викладені в листі від 29 вересня 2011 року № 06-14/1548 "Про усунення порушень" в частині:

- відшкодування збитків за рахунок осіб, винних у нарахуванні та виплаті лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць надбавки за стаж неперервної роботи, в іншому випадку провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів;

- зобов'язання TOB "Зоря-Сервіс" забезпечити виконання рішень господарського суду Миколаївської області від 29 серпня 2001 року та від 08 квітня 2005 року щодо отримання відповідної інформації від ВАТ "Миколаївгаз" на суму 25149252,12 грн. та стягнення із боржників цієї суми;

- розірвання договори на передачу у заставу майнових прав на отримання грошових коштів за зобов'язаннями, у яких підприємство виступає кредитором;

- приведення умов договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг у сфері оборони від 28 березня 2011 року № 2382/ВП-2011 у відповідність до листа-погодження Міністерства економіки України;

- затвердження проектно-кошторисної документації по об'єкту "Реконструкція покрівлі цеху № 35" у відповідності з чинним законодавством.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оспорюванні пункти Вимог не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, порушують права, свободи та інтереси позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України, викладені в листі від 29.09.2011 року № 06-14/1548 "Про усунення порушень" в частині вимагання:

- відшкодувати збитки за рахунок осіб, винних у нарахуванні та виплаті лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць надбавки за стаж неперервної роботи, в іншому випадку провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів;

- зобов'язати TOB "Зоря-Сервіс" забезпечити виконання рішень господарського суду Миколаївської області від 29 серпня 2001 року та від 08 квітня 2005 року щодо отримання відповідної інформації від ВАТ "Миколаївгаз" на суму 25149252,12 грн. та стягнення із боржників цієї суми;

- розірвати договори на передачу у заставу майнових прав на отримання грошових коштів за зобов'язаннями, у яких підприємство виступає кредитором;

- привести умови договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг у сфері оборони від 28 березня 2011 року № 2382/ВП-2011 у відповідність до листа-погодження Міністерства економіки України;

- затвердити проектно-кошторисну документацію по об'єкту "Реконструкція покрівлі цеху № 35" у відповідності з чинним законодавством.

Не погоджуючись з постановою суду, головою Державної фінансової інспекції України подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП НВК ГТБ "Зоря-Машпроект" за період з 01 липня 2009 по 30 червня 2011 року, за результатами якої був складений акт від 09 серпня 2011 № 06-21/71.

Не погодившись з висновками акта, позивачем було надано заперечення, за результатом розгляду яких, отримано лист Головного контрольно-ревізійного управління України від 29 вересня 2011 року № 06-14/1548 "Про усунення порушень", в якому контролюючий орган погодився з деякими позиціями позивача.

Підставою звернення до суду стала незгода з вимогами, викладеними в пунктах 6, 8, 12, 13, 17 зазначеного листа.

Так, пунктом 6 листа Головне контрольно-ревізійне управління України вимагає відшкодувати збитки за рахунок осіб, винних у нарахуванні та виплаті лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць надбавки за стаж неперервної роботи, в іншому випадку повести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів, оскільки підприємству нанесено збитки на суму 84633,26 грн.

Такий висновок контролюючий орган зробив на підставі того, що нарахування та виплата надбавки за стаж непереривної роботи було здійснено всупереч умовам Колективного договору на 2010-2011 роки, яким вказані надбавки до червня 2011 року передбачені не були.

Суд першої інстанції не погодився з правомірністю такої вимоги та встановив, що виплата підприємством надбавок за тривалість безперервної роботи лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць у розмірі 10% та 20% до посадового окладу здійснювалась на підставі наказу генерального директора виробничого об'єднання "Зоря" від 29.12.1997р. № 544, узгодженого з головою профкому та завідуючим відділом охорони здоров'я Миколаївської міської ради народних депутатів та входять до фонду додаткової заробітної плати, згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005р. № 308/519 "Про затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення". Тому, не включення визначеної та встановленої чинним законодавством надбавки за тривалість безперервної роботи лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць до колективних договорів на 2008-2009 роки та 2010-2011 роки не є підставою для невиплати підприємством такої надбавки та, як наслідок, порушення прав працівників на оплату праці.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його обґрунтованим. Колегія суддів не може взяти до уваги доводи викладенні в апеляційній скарзі, та звертає увагу, що не передбачення колективним договором сплачених надбавок, які застосовуються при обчисленні заробітної плати передбачених чинним законодавством не можна вважати завданими підприємству збитками, оскільки умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.93р. № 3356-XII).

Також, пунктом 8 Вимоги, вимагається зобов'язати ТОВ "Зоря-Сервіс" забезпечити виконання рішень господарського суду Миколаївської області від 29 серпня 2001 року та від 08 квітня 2005 року щодо отримання відповідної інформації від ВАТ "Миколаївгаз" на суму 25149252,12 грн. та стягнення із боржників цієї суми, в акті ревізії встановлено втрату активів позивачем на суму 25149252,12 грн. внаслідок наявності виявленого під час зустрічної звірки у ТОВ "Зоря-Сервіс" факту втрати боржників у зобов'язанні на зазначену суму внаслідок невиконання п. 1 умов договорів комісії від 20.04.1998 №003-98, від 17.02.1999 №002-99 в частині незабезпечення своєчасного перерахуванням коштів в оплату за спожитий населенням природний газ, невиконання умов укладених ТОВ "Зоря-Сервіс" з ВАТ "Миколаївгаз" договорів доручення в частині незабезпечення проведення позовної роботи щодо стягнення сум в оплату за спожитий природний газ населенням у визначені законодавством терміни позовної давності, чим, в свою чергу, недотримані вимоги ст. ст. 509, 610, ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України.

Судом також встановлено, що між ДП НВК ГТБ "Зоря-Машпроект" та ТОВ "Зоря-Сервіс" в 1998-1999 роках було укладено декілька договорів комісії (від 20 квітня 1998 року № 004-98, від 20 квітня 1998 року № 003-98, від 17 лютого 1999 року № 002-99, від 17 лютого 1999 року № 001-99). ТОВ "Зоря - Сервіс", як комісіонер, від свого імені та інтересах ДП НВК ГТБ "Зоря"-"Машпроект" укладало договори на постачання газу (в тому числі населенню, бюджетним установам, промисловим споживачам).

Товариством "Зоря-Сервіс" виконано умови договорів комісії щодо укладення правочинів. Також, ТОВ "Зоря-Сервіс" в інтересах підприємства зобов'язане було вести облік реалізованого газу та проводити претензійно-позовну роботу з боржниками по укладеним договорам. Така робота зі сторони ТОВ "Зоря-Сервіс" проводилась і проводиться до цього часу. Частково заборгованість була стягнута в претензійному або судовому порядку та є ряд рішень судів, які знаходяться на виконанні.

Судові рішення по ВАТ "Миколаївгаз" на значні суми не виконано з причини того, що ВАТ "Миколаївгаз" підпадало під дію Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", яким по підприємствам паливно-енергетичного комплексу передбачене зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо цих підприємств.

Крім того, заборгованість в сумі 25149252,12грн. є заборгованістю населення, можливість стягнення цієї заборгованості з боку ТОВ "Зоря-Сервіс" була втрачена у зв'язку з ненаданням ВАТ "Миколаївгаз" документів щодо реєстру вказаної заборгованості безпосередньо по особовим рахункам споживачів із зазначенням особистих даних споживачів та диференційованих сум боргу відносно періоду виникнення та достовірно визначеної заборгованості. З цього приводу ТОВ "Зоря-Сервіс" зверталося з позовами до ВАТ "Миколаївгаз".

Рішеннями господарського суду Миколаївської області від 29 серпня 2001 року та 08 квітня 2005 року зобов'язано ВАТ "Миколаївгаз" надати ТОВ "Зоря-Сервіс" інформацію про розмір грошових коштів, що надійшли від населення в оплату за природний газ, спожитий у 1998-2000 роках. Але рішення Господарського суду не було виконано ВАТ "Миколаївгаз".

Встановивши, що причиною не стягнення заборгованості у сумі 25149252,12 грн. стали неправомірні дії третьої особи - ВАТ "Миколаївгаз", суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України в цій частині. Крім того, зобов'язувати підприємство, яке не є стороною в судовій справі, вимагати від однієї із сторін справи виконання нею судового рішення не є правомірним. До того ж, в ході проведеної ревізії вищезазначена дебіторська заборгованість списана в обліку підприємства.

В пункті 12 вимоги вимагається розірвати договори на передачу у заставу майнових прав на отримання грошових коштів за зобов'язаннями, у яких позивач виступає кредитором, оскільки на думку контролюючого органу це є порушенням законодавства.

В акті ревізії зазначено, що передача в заставу майнових прав за договорами застави майнових прав, укладеними ДП НВК ГТБ "Зоря-Машпроект" з банківськими установами від 30 червня 2010 року № 1695-002/10, від 15 грудня 2010 року № 12/01-02/10-416, від 29 червня 2006 року № 010/08-11/06-250/1, від 04 червня 2009 року № 12/01-02/09-110, від 30 червня 2009 року № 12/01-02/09-121, від 15 березня 2010 року № 12/01-02/10-043, від 12 серпня 2009 року № 12/01-02/09-166, від 11 липня 2007 року № 010/08-11/06-249/1, є порушенням ст. 4 Закону України "Про заставу", оскільки Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягає приватизації" ДП НВК ГТБ "Зоря-Машпроект" включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.

Суд першої інстанції вважав такий висновок помилковим у зв'язку з тим, що об'єкти державної власності, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" від 06.06.2007р. № 803, це матеріальні активи, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами). Однак, за змістом вищевказаних договорів предметом застави в жодному випадку не було майно підприємства. Тому, передача у заставу права вимоги за зобов'язаннями, щодо яких позивач є кредитором не є майном, передача такого права здійснена у відповідності до ст. 4 Закону України "Про заставу".

Колегія суддів також погоджується з таким висновку суду та зазначає, що статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001р. майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Право володіння і право користування річчю виступають самостійними об'єктами цивільного обороту та не є тотожними, як помилково вважає апелянт.

В пункті 13 вимоги контролюючий орган вимагає привести умови договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг у сфері оборони від 28 березня 2011 року № 2382/ВП-2011 у відповідність до листа-погодження Міністерства економіки України. На думку ревізійного органу укладання позивачем договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг в сфері оборони від 28.03.2011 року №2382/ВП-2011 не порушує норми Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки визначено період закупівлі у одного учасника.

Суд першої інстанції вважав такий вивід неправомірним. Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ч. 5 ст.40 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.

Типовий договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом, яким є Міністерство економіки України, а згідно ст.41 зазначеного Закону строк дії договору є істотною умовою договору про закупівлю.

Відповідно до п. 11 Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 27.07.2010 № 925, строк дії договору зазначається відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

В проекті договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг в сфері оборони визначено, що договір діє з дати набрання ним чинності до 01 березня 2014 року. Як вказано вище істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.

До того ж, тільки на підставі ст. 42 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п'ятої статті 36 та абзацом першим частини третьої статті 39 цього Закону .

В пункті 17 листа контролюючого органу вимагається затвердити проектно-кошторисну документацію по об'єкту "Реконструкція покрівлі цеху № 35" у відповідності з чинним законодавством.

Також, в акті ревізії зазначено, що проектно-кошторисна документація по об'єкту "Реконструкція покрівлі цеху № 35 (1 пусковий комплекс)" не затверджувалась розпорядчим документом по підприємству (наказом, розпорядження), що є порушенням п. 3 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1269.

Суд першої інстанції також не погодися з таким висновком, з чим також не погоджується і колегія суддів.

Згідно п. 3 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.10.2007 року № 1269 проекти, що реалізуються із залученням коштів підприємств державної форми власності затверджують підприємства державної форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

Вказаним документом не зазначено, що таке затвердження повинно бути здійснено саме у вигляді видання розпорядчого документу (наказу, розпорядження). Вказаним документом взагалі не регулюється форма затвердження вказаних вище проектів.

Так, у відповідності до вимог п. 3 вказаного вище порядку ДП НВК ГТБ "Зоря-Машпроект" проектно-кошторисна документація по об'єкту "Реконструкція покрівлі цеху № 35 (1 пусковий комплекс)", у межах наданих йому генеральним директором підприємства повноважень, була затверджена головним інженером ДП НВК ГТБ "Зоря"-"Машпроект". Головному інженеру надані генеральним директором повноваження шляхом затвердження посадової інструкції головного інженера.

Згідно п.2.2.5. Посадової інструкції, обов'язком головного інженера є підбір у разі необхідності, спеціалізованих підрядних організацій для виконання спеціальних проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт, узгодження з ними об'ємів робіт і укладення договорів.

Також, згідно п. 2.2.9. Посадової інструкції, обов'язком головного інженера є встановлення та підтримання взаємовідносин с науково-дослідними, проектними організаціями і вищими начальними закладами, укладення з ними договорів на розробку проектів реконструкції комплексу, оновлення і модернізація обладнання і інших робіт.

А згідно п. 3.1. вказаної Посадової інструкції, головний інженер має право затверджувати плани реконструкції і розвитку виробництва, впровадження нової техніки, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нормативи витрачання матеріалів, палива, електроенергії і інші документи по закріпленим питанням.

На підставі викладеного суд дійшов до обґрунтованого висновку, що при затвердженні проектно-кошторисної документації по об'єкту "Реконструкція покрівлі цеху № 35 (1 пусковий комплекс)" головним інженером ДП НВК ГТБ "Зоря-Машпроект" без видання розпорядчого документу не допущено порушень вимог діючого законодавства України, у тому числі і п. 3 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1269, а вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України в цієї частині є необґрунтованими і незаконними.

Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 грудня 2013 року.

Головуючий:

Судді: