Ухвала суду № 36031663, 03.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9038/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві згідно ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002012220 від 01.03.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 01 березня 2013 року № 0002012220.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції, при розгляді даної справи, встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток в частині відображення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» (ідентифікаційний код 14274600) за період з 01.07.2012р. по 30.09.2012 р.

За результатом проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 15.02.2013р. №86/1-22-20-36134497 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем положень п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності на суму 317 500, 00 грн.

Крім того, з Акту перевірки вбачається, що в основу висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства покладено Акт Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 21.11.2012р. №876/222714274600 (далі - Акт Броварської ОДПІ) про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Бауштофе», ТОВ «Мар-Трейд» та ТОВ «Фактор Нафтогаз» за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. Відповідно до зазначеного акту, податкову декларацію ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» з податку на додану вартість за серпень 2012 р., у зв'язку з відсутністю необхідних реквізитів, не визнано податковою звітністю.

Також, з Акту Броварської ОДПІ вбачається, що під час перевірки ТОВ «ЕНВЦ «Фобос», предметом дослідження були договори укладені між ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» та ТОВ «Фактор Нафтогаз», які, в свою чергу були досліджені під час перевірки позивача, за результатом якої складено Акт перевірки. Згідно Акту Броварської ОДПІ ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» в порушення, п. 187.1 cт. 187 Податкового кодексу України, не правомірно виписано податкові накладні ТОВ «Фактор Нафтогаз», оскільки подія, що відбулась раніше - дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» на загальну суму 32 000, 00 грн. (в т. ч. ПДВ 5 333, 33 грн.). Також, ТОВ «ЕНВЦ «Фобос», в порушення п. 85.4 cт. 85 Податкового кодексу України, не надано пояснення та документальне підтвердження на письмовий запит, про що складено акт відмови від надання документів від 16.11.2012 року. Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що фактично ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» не придбавало ПММ для їх подальшої реалізації та не мало наміру проводити господарські операції по поставці товарів, а вище згадані договори оренди, укладені між ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» та ТОВ «Фактор Нафтогаз» згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису Закону.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.03.2013 р. №0002012220 (форми «П»), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за ІІ-ІІІ квартали 2012 року в розмірі 317 500, 00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вище вказаним податковим повідомленням - рішенням, звернувся за його оскарженням до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, вказав на реальність здійснення господарських операцій з оренди майна та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в межах провадження господарської діяльності, було укладено наступні договори:

- договір оренди від 01.02.2012р. № ОГО-008/12, відповідно до умов якого ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» передало в оренду ТОВ «Фактор Нафтогаз» АГНКС (цілісний майновий комплекс), що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Овруч, вул. Радянська, 130. Згідно умов Додаткової угоди від 01.02.2012р. цього Договору, орендна плата за користування вказаним вище майном складає 46 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 666, 67 грн.) за один місяць;

- договір оренди від 01.02.2012р. № ОГБ-007/12, відповідно до умов якого ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» передало в оренду ТОВ «Фактор Нафтогаз» АГНКС (цілісний майновий комплекс), що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Золочівська, буд. 53 «А». Згідно умов додаткової угоди від 01.02.2012р. до цього Договору, орендна плата за користування вказаним вище майном складає 65 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 833, 33 грн.) за один місяць;

- договір оренди від 16.01.2012р. за № ОГШ-008/08, відповідно до умов якого ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» передало в оренду ТОВ «Фактор Нафтогаз» АГНКС (цілісний майновий комплекс), що знаходиться за адресою: 23500, Вінницька область, м. Шаргород, вул. Ватутіна, 1-А. Згідно умов додаткової угоди від 16.01.2012р. до цього Договору, орендна плата за користування вказаним вище майном складає 35 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 833, 33 грн.) за один місяць;

- договір оренди від 01.02.2012р. за № ОГКР-002/12, відповідно до умов якого ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» передало в оренду ТОВ «Фактор Нафтогаз» АГНКС (цілісний майновий комплекс), що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого, 3 «Ф». Згідно умов додаткової угоди від 01.02.2012р. до цього Договору, орендна плата за користування вказаним вище майном складає 55 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 9 166, 67 грн.) за один місяць;

- договір оренди від 01.02.2012р. за № ОГІФ-001/12, відповідно до умов якого ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» передало в оренду ТОВ «Фактор Нафтогаз» АГНКС (цілісний майновий комплекс), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Марковецька (Хом'яківська), буд. 4. Згідно умов додаткової угоди від 01.02.2012р. до цього Договору орендна плата за користування вказаним вище майном складає 35 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 833, 33 грн.) за один місяць;

- договір оренди від 01.02.2012р. за № ОГЧ-006/12, відповідно до умов якого ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» передало в оренду ТОВ «Фактор Нафтогаз» АГНКС (цілісний майновий комплекс), що знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 9/7. Згідно умов додаткової угоди від 01.02.2012р. до цього Договору, орендна плата за користування вказаним вище майном складає 55 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 9 166,67 грн.) за один місяць;

- договір оренди від 01.02.2012р. за № ОГК-005/12, відповідно до умов якого ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» передало в оренду ТОВ «Фактор Нафтогаз» АГНКС (цілісний майновий комплекс), що знаходиться за адресою: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Жовтнева, 50 «Ж». Згідно умов додаткової угоди від 01.02.0012р. до цього Договору орендна плата за користування вказаним вище майном складає 90 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 15 000, 00 грн.) за один місяць.

Відповідно до умов вище вказаних договорів, передача цілісних майнових комплексів (АГНКС) Орендодавцем та приймання його Орендарем здійснюється за актам прийому-передачі, які підписують уповноважені представники сторін. АГНКС вважаються фактично переданими Орендодавцю з моменту підписання актів прийому-передачі та вступу в силу цих Договорів оренди (у момент підписання акта прийому-передачі Орендар передає Орендодавцю ключі від приміщення). АГНКС надаються в оренду на строк 35 місяців з 16 січня/01 лютого 2012 року по 16 січня/01 лютого 2015 року.

Виконання договорів підтверджується матеріалами справи, зокрема: актами приймання - передачі, платіжними дорученнями, договорами страхування об'єктів оренди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що податкова звітність повинна формуватись на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості , мають бути підписані уповноваженою особою, за наявності волі цієї особи, та в яких обов'язково визначається конкретний зміст та обсяг операцій, що передбачає необхідність деталізації/індивідуалізації номенклатури поставки, зокрема, робіт/послуг, що надає первинному документу юридичну значимість.

Слід зазначити, що надані позивачем документи на підтвердження реальності вчинених господарських операцій, які містяться в матеріалах справи, складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, що взяття в платну строкову оренду АГКНС, обладнання та майна, які належать на праві приватної власності ТОВ «ЕНВЦ «Фобос», здійснювалося позивачем для забезпечення здійснення своєї господарської діяльності, а саме - для реалізації споживачам стисненого природного газу, що використовується у якості моторного палива.

Дана обставина також підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу норм п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Таким чином, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, з урахуванням особливостей обліку тих чи інших видів витрат, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Колегія суддів також наголошує, що в силу приписів ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що факти порушення податкового законодавства стосуються більшою контрагента позивача.

В контексті вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за ІІ-ІІІ квартали 2012 року в розмірі 317 500, 00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2013 р., - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.