Ухвала суду № 36030623, 12.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року справа №805/6959/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Гайдара А.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участі представника позивача: Потоцького О.В.,

представників відповідача: Калугіної Я.В., Іващенка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 805/6959/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17 жовтня 2012 року № 0002412340,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення останнього № 0002412340 від 17.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4521554 грн., у тому числі за основним платежем-4521553 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями - 1 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 25 травня 2011 року між Головним управлінням регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької облдержадміністрації та останнім було укладено договір № 02/05-11 про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у розмірі 18 801 000 грн. Зазначає, що всі документи на підтвердження виконання договору про створення нових робочих місць у кількості 98 були надані податковому органу в ході перевірки. Будь яких порушень щодо використання отриманих бюджетних коштів в ході перевірки також встановлено не було. Вважає, що відповідачем було безпідставно зроблений висновок про те, що нові робочі міста створені не були. Крім того, зазначав, що податковим органом базу оподаткування було визначено всупереч вимогам пп. 137.2.1 п. 137.2 статті 137 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002412340 від 17.10.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4324230 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що податковий орган як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органами державної податкової служби України повноважень, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова суду не оскаржувалась.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у відповідача (а.с. 11-13).

Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої було складено акт № 1732/22-2/34850127 від 07.06.2012 р. та встановлено наступні порушення:

- п.п. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 335/94-ВР від 28 грудня 1994 року із змінами та доповненнями, п.п. 135.5.12, 135.5.4, 135.5.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок з прибутку підприємств за 2011 р. 4705657 грн., в тому числі 1 квартал 2011 р. у сумі 132059 грн., за 2-4 квартал 2011 р. у сумі 4614704 грн.;

- п.п. 188.1, п.п. 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 45305,00, в т.ч. за березень 2011 р.;

- п.п. 4.1.4 «б» п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» у зв'язку з не поданням до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 р.( а.с. 14-81).

На підставі акту перевірки від 07.06.2012 року № 1732/22-2/34850127 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року № 0002412340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4521554 грн., у тому числі за основним платежем-4521553 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями - 1 грн. (а.с. 10).

За змістом акту перевірки № 1732/22-2/34850127 від 17 жовтня 2012 року та розрахунку спірного податкового повідомлення-рішення позивач занизив дохід, у зв'язку з чим було занижено податок на прибуток:

- на 1910 грн. у 1 кварталі 2011 на підставі не включення до складу валового доходу умовно нарахованих відсотків на поворотну фінансову допомогу, які отримані від ТОВ «Сінтезпромсервіс (пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону 334);

- на 1871 грн. у 2-4 кварталі 2011 на підставі не включення до складу доходу умовно нарахованих відсотків на поворотну фінансову допомогу, які отримані від ТОВ «Сінтезпромсервіс та ТОВ «Данко-прод» сервіс» (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ);

- на 83486 грн. у 2-4 кварталі 2011 не включено до складу доходу кредиторська заборгованість по ТОВ «АМК-Трейдінг», ТОВ «Кит-Авто», ТОВ «СК»Ново-Строй» у зв'язку з їх ліквідацією (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ);

- на 118515 грн. у 2-4 кварталі 2011 занижено дохід на суми поворотної фінансової допомоги , що залишаються неповернутими на кінець звітного періоду від осіб, які не є платниками податку на прибуток ОСОБА_5, ОСОБА_6 (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ);

- на 8459 грн. у 2-4 кварталі 2011 занижено витрати у зв'язку з поверненням частини суми поворотної фінансової допомоги ОСОБА_5 (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ);

- на 4 324230 грн. у 2-4 кварталі 2011 підставі не включено до складу доходу суми безповоротної фінансової допомоги, оскільки робочі місця створені не були, а отримані кошти не були повернуті (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ).

Як правильно зазначив в постанові суд першої інстанції, фактично позивач оскаржує лише порушення пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ на суму 4 324230 грн. щодо не включення до складу доходу суми безповоротної фінансової допомоги у розмірі 18 801000 грн..

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 3-6 Постанови КМУ № 527 від 30 червня 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» для визначення підприємств, установ та організацій, на яких створюватимуться нові робочі місця (далі - підприємства), обласні держадміністрації проводять конкурс бізнес-планів. До складу конкурсних комісій з оцінки бізнес-планів, утворених за рішенням обласних держадміністрацій, включаються представники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та по одному представнику від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

Обласна держадміністрація або замовник під час укладання договорів про створення нових робочих місць з підприємствами передбачає умови щодо:

-збереження таких робочих місць протягом не менш як двох років з моменту їх створення;

-надання підприємствами щокварталу протягом зазначеного періоду звітів про укомплектування робочих місць за формою, затвердженою правлінням Фонду.

Обласні держадміністрації подають щокварталу звіти про укомплектування робочих місць підприємств Державному центру зайнятості, на який покладено виконання функцій виконавчої дирекції Фонду (далі - Державний центр зайнятості).

Державний центр зайнятості після погодження програм з правлінням Фонду перераховує щомісяця кошти на рахунки обласних держадміністрацій, відкриті в органах Державної казначейської служби за балансовим рахунком 3711 "Інші рахунки клієнтів Державної казначейської служби" плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, відповідно до затвердженого правлінням Фонду графіка фінансування програм у межах річного обсягу.

У разі визначення замовника обласна держадміністрація наступного дня перераховує отримані кошти на його рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби за балансовим рахунком 3712 "Рахунки інших клієнтів Державної казначейської служби" плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, для подальшого перерахування таких коштів підприємству.

Обласна держадміністрація або замовник перераховує протягом трьох робочих днів після надходження коштів підприємству не більш як 30 відсотків передбаченого програмою обсягу фінансування за умови подання таких документів, погоджених з обласною держадміністрацією:

-проектно-кошторисної або кошторисної документації;

-договору підряду та/або договору про придбання та/або монтаж обладнання, та/або надання послуг.

В подальшому перерахування коштів підприємству здійснюється обласною держадміністрацією або замовником протягом трьох робочих днів після надходження коштів на рахунки обласної держадміністрації або замовника за умови подання звіту про використання коштів за формою, затвердженою правлінням Фонду.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про державний бюджет України», Постанови Кабінету Міністрів України № 527 від 30.06.2010 року, Розпоряджень від голови Державної адміністрації в Донецькій області від 15.04.2011 року № 205 «Про визначення замовника створення нових робочих місць» та від 22.04.2011 року № 222 «Про Програму створення нових місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011» із змінами, внесеними розпорядженням голови облдержадміністрації від 23.05.2011 року № 291 Головним управлінням регіонального розвитку, залучення інвестицій та зовнішньо економічних відносин Донецької облдержадміністрації (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» укладено договір № 02/05-11 від 25.05.2011 року про створення 98 нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення, в тому числі такого, що перебуває в Держаній службі зайнятості населення за переліком професій та в терміни згідно Програмами та затвердженого Графіку перерахування грошових коштів.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 зазначеного договору замовник перераховує підприємству кошти на створення нових робочих місць, а підприємство створює 98 нових робочих місць та зберігає їх не менше ніж 2 роки, забезпечуючи гідні умови праці та своєчасну виплату заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 2011 року отримав кошти від Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на виконання постанови КМУ № 527 від 30 червня 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» в розмірі 18 801 000 грн.

Колегією суддів також було встановлено, що отримані кошти були витрачені позивачем на закупку обладнання з метою створення нових робочих місць. Будь яких порушень щодо цільового використання отриманих коштів податковим органом в ході перевірки встановлено не було.

Відповідач наполягає на тому, що робочі міста підприємством створені не були, оскільки під час проведення перевірки підприємство не працювало, а тому вважає, що позивач повинен був відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ включити до складу доходу отримані суми безповоротної фінансової допомоги та повернути всі отримані кошти.

Разом з тим позивачем були надані докази створення нових робочих місць в 2011 році, а також докази того, що ці робочі місця існують на підприємстві до теперішнього часу, а саме штатні розклади, накази про прийняття на роботу працівників професій, які зазначені у договорі, а також відомості про отримання заробітної плати працівниками, податкова звітність по формі 1 -ДФ за спірний період, а також, звіт за 2011 рік про укомплектування робочих місць за формою, затвердженою правлінням Фонду відповідно до п.3 Постанови КМУ № 527 від 30 червня 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів», звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2013 р., звіт з праці за січень-червень 2013.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 527 від 30 червня 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» нове робоче місце - робоче місце, яке створене на підприємстві, в установі або організації для постійної роботи жителя вугледобувного регіону і на яке працевлаштоване в установленому порядку такого жителя.

Представниками відповідача в ході розгляду апеляційної скарги не заперечувався факт того, що позивачем на виконання договору про створення нових робочих місць в 2011 було прийнято на роботу 98 осіб. Також сторонами визнається, що прийняті працівники отримували заробітну плату та позивач, у зв'язку з цим відчисляв до бюджету відповідні податки, а також збори до відповідних фондів.

Підставою своїх доводів відповідач вважає ті обставини, що під час перевірки встановлено відсутність умов для виробництва, а саме, не змонтовано обладнання (агрегат мукомельний пальцевий, борошно сушильна установка), не закінчені монтажно-будівельні роботи з реконструкції цеху.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинне законодавство України не передбачає того, що на час встановлення нового обладнання та здійснення пуско-налагоджуваних робіт на виробництві, або робіт по реконструкції робочі місця не можуть існувати. Вказані обставини навпаки свідчать про існування підприємства та проведення ним діяльності по налагодженню подальшої господарської діяльності. Таким чином, підстави стверджувати про не створення позивачем робочих місць у відповідача відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає, що у відповідача взагалі за діючим законодавством відсутні повноваження щодо проведення перевірок з цього питання та здійснення відповідних висновків, оскільки з боку Донецької обласної державної адміністрації та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття претензії до позивача з цього приводу на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до п. 135.1. статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.135.2. ст.135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.4. п.135.5. ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пп. 137.2.1. п. 137.2. ст.137 Податкового кодексу України доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається:

- сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт.

Відповідно до п.14.1.3. ст.14 Податкового кодексу України амортизація - системний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та матеріальних активів, що амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

З огляду на вказані положення діючого законодавства колегія суддів зазначає, що пп. 137.2.1 п. 137.2. ст.137 Податкового кодексу України є спеціальною нормою для визначенні бази оподаткування у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, іншого визначення податковим законодавством не встановлено, а тому визначення податковим органом доходу позивача як повної суми отриманих ним коштів є безпідставним і таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про зобов'язання позивача включити до валових доходів за 2011рік кошти в сумі 18 801 000 грн., які отримані по договору про створення нових робочих місць, оскільки це суперечить приписам пп. 137.2.1. п. 137.2. ст.137 Податкового кодексу України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Повний текст складений 13 грудня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 805/6959/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

А.В.Гайдар