Ухвала суду № 36030100, 04.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа №805/13458/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.

за участю: представника позивача Харитонової М. І.,

представника відповідача Гой В. П., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 р. у справі № 805/13458/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 р. у справі № 805/13458/13-а адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" задоволено, внаслідок чого, скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 04 вересня 2013 р. № 0000294030/4618/10/40-30-00210602 та № 0000304030/4617/10/40-30-00210602.

Не погодившись з судовим рішенням Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2013 у справі №805/13458/13-а та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» відмовити в у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: не вірно застосовано норми п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ); ч.І, 2 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХГУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та порушено норми процесуального права: ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «ЄМСС».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради 20.11.1995 року за кодом 00210602 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ, є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку в СДПІ з обслуговування великих платників в м. Донецьку як платник податку на додану вартість (а.с.6-8).

Позивачем до податкового органу 19.07.2013 року подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2013 року, якою визначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку.

В період з 23.07.2013 р. по 09.08.2013 р. відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 р., що виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у травні 2013 р.

За наслідками перевірки відповідачем складений акт від 09.08.2013 р. № 73/40-30-00210602, в якому встановлено завищення податкового кредиту та від'ємного значення за червень 2013 рік в сумі 12 028 грн., завищення суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2013 року на 112 942 грн. (а.с.13-29).

На підставі акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.09.2013 №0000294030/4618/10/40-30-00210602 та №0000304030/4617/10/40-30-00210602 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 112 942,00 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 56 471,00 грн. та про розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 12 028,00 грн. (а.с.3-4).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит та від'ємне значення з ПДВ за червень 2013 року сформовано правомірно, через що заявлені позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 04 вересня 2013 р. № 0000294030/4618/10/40-30-00210602 та № 0000304030/4617/10/40-30-00210602 підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції ,оскільки він правомірно виходив з того, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

П. 200.4 ст. 200 ПК України суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Нормою п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивачем 20.06.2013 року подано до відповідача , засобами електронного зв'язку в електронній формі ,декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року, та додаток №8 , а саме: заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій зазначено, що до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на 210 аркушах на суму ПДВ 112 942,00 грн.

Оскільки ПАТ «ЕМСС» являється великим платником податків та податкову звітність надає у електронному вигляді, то копії вказаних документів були направлені в адресу податкового органу окремо з супровідним листом від 20.06.2013 р. № 13/2621 . Зокрема були направлені копії наступних документів з реєстрами на 210 арк.: реєстр чеків на 3 арк.,реєстр податкових накладних на 25арк.,реєстр видаткових накладних на 28 арк.,реєстр платіжних доручень на 6 арк.,реєстр платіжних доручень на 167 арк., інших документів на 176 арк.( а.с.44)

До декларації з ПДВ за червень 2013 року позивач також заповнив Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». До заяви були додані копії товарних чеків та інших розрахункових документів, які засвідчують факт сплати податку в зв'язку з придбанням таких товарів (послуг) та копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів (послуг) на суму на загальну суму ПДВ 12 027,50 грн.

Копії вказаних документів разом з копіями податкових накладних на 211-ти аркушах були направлені в адресу податкового органу окремо з супровідним листом від 18.07.2013 р. № 13/3089. Зокрема були направлені копії наступних документів з реєстрами на 230 арк.:реєстр чеків на 2 арк.,реєстр податкових накладних на 31 арк.,реєстр видаткових накладних на 33 арк.,реєстр платіжних доручень на 10 арк.,реєстр платіжних доручень на 174арк., реєстри інших документів на 191 арк. (а.с.68).

Таким чином, податковий кредит сформований підприємством на підставі накладних, згідно яких до податкового органу направлена заява на постачальника (з додатками первинних документів), яка являється підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Однак податковий орган в акті перевірки вказав на те, що підприємством не надані копії товарних чеків чи других розрахункових документів, які засвідчують факт сплати податку в зв'язку з придбанням таких товарів (послуг) чи копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів (послуг) за травень на суму 112 942,00 грн. та за червень на суму 12 027,50 грн. та встановлено невідповідність накладної згідно вимог Положення № 88, що є порушенням ст.201.10 ПК України.

Апелянт посилається на відсутність в видаткових накладних необхідних реквізитів, а саме на те, що в видаткових накладних в графі «місце складання первинного документа» замість повної адреси вказано лише місто, в якому був складений документ. У зв'язку з цим податковий орган вважає, що ПАТ «ЕМСС» не підтверджено факту отримання товарів/послуг.

Суд першої інстанції правомірно з урахуванням до ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та роз'яснень Міністерства фінансів України, викладених в листі від 26.08.2011 р. № 31-08420-07-25/21247, прийшов до висновку що надані позивачем первинні документи складені відповідно до вимог законодавства , в т.ч. про місце складання первинного документа , в яких зазначено населений пункт, у якому його складено. Окрім того, в самому акті перевірки не зазначено які саме необхідні реквізити були відсутні на наданих накладних, що також унеможливлює перевірку доводів апелянта (а.с.22-23).

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 р. у справі № 805/13458/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 грудня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 09 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська