Постанова № 36029944, 29.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29 листопада 2013 року 14 год. 45 хв. № 826/12904/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Стерк" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 12 серпня 2013 року надійшов позов приватного підприємства "Стерк" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18 березня 2013 року № 0000281530 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 15 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідними ухвалами суду від 20 вересня та 29 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні письмових клопотань представника позивача про забезпечення доказів шляхом призначення судово-економічної експертизи.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 11 вересня 2013 року. Пояснили, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем правомірно, а саме у зв'язку з виявленням під час камеральної перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

У судове засідання 04 жовтня 2013 року представник відповідача не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином. При цьому, 10 жовтня 2013 року до суду через канцелярію від представника відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 11 жовтня 2013 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України (також далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої 20 лютого 2013 року складено акт № 37/15-307 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (також далі - ПДВ) (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, занижено податкове зобов'язання за грудень 2012 року у розмірі 855451,00 грн.

На підставі акту перевірки, 18 березня 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 855451,00 грн. за основним платежем та у розмірі 213862,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишене без змін.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (також далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року у рядку 21.2 "значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду" зазначено суму у розмірі 981174,00 грн., а у рядку 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" - 125723,00 грн.

У ході камеральної перевірки відповідачем враховано висновки акту від 31 липня 2012 року № 62/15-307 про завищення позивачем суми у розмірі 989801,00 грн., зазначеної у рядку 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року.

Позивачем завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, за червень 2012 року у розмірі 995785,00 грн., у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з ПДВ за червень 2012 року у розмірі 5300,00 грн.

На підставі акту від 31 липня 2012 року № 62/15-307, 28 вересня 2012 року відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0000721530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5300,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1325,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Листом відповідача від 29 листопада 2012 року № 848/8/10-006 позивача повідомлено, що під час складання акту від 31 липня 2012 року № 62/15-307 допущено арифметичну помилку, у зв'язку з чим помилково складене податкове повідомлення-рішення № 0000721530.

Крім того, листом відповідача від 05 грудня 2012 року № 21597/10/15-325 позивача повідомлено про скасування вказаного рішення та викладення висновків акту від 31 липня 2012 року № 62/15-307 у новій редакції, а саме суму у розмірі 995785,00 грн. змінено на суму у розмірі 989801,00 грн.

У ході камеральної перевірки відповідачем також виявлено, що позивачем при складанні податкової звітності, а саме податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року не враховано висновки відповідача, оформлені актом від 31 липня 2012 року № 62/15-307, з урахуванням внесених виправлень, щодо завищення залишку від'ємного значення ПДВ у розмірі 989801,00 грн.

Відповідно до підпунктів 4.6.4, 4.6.6, 4.6.7 п. 4.6 ст. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Згідно з п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, під час розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем на підставі акту від 31 липня 2012 року № 62/15-307 не складалось податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, що є порушенням положень ПК України.

Зокрема, згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Тобто, як вбачається з викладених положень, виявлення у ході перевірки платника податків факту завищення ним залишку від'ємного значення суми ПДВ є підставою для складання контролюючим органом відповідного повідомлення-рішення, що, у свою чергу, є підставою для внесення платником податків даних до податкової звітності.

Таким чином, проаналізувавши викладені положення та обставини, враховуючи, що представниками відповідача під час судового розгляду справи не надано доказів, які б підтвердили складання відповідачем податкового повідомлення-рішення у зв'язку із виявленням факту завищення позивачем залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, за червень 2012 року у розмірі 989801,00 грн., суд прийшов до висновку про протиправність складання відповідачем оскаржуваного рішення та, як наслідок, необхідність його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов приватного підприємства "Стерк" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18 березня 2013 року № 0000281530, яким приватному підприємству "Стерк" (ідентифікаційний код 32914733) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 1069313,75 грн. (Один мільйон шістдесят дев'ять тисяч триста тринадцять гривень сімдесят п'ять копійок).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин