Постанова № 36028586, 12.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 року Справа № 812/10018/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання: Лушниковій О.С.

за участю представників сторін:

від прокурора: Петрової Г.В. (посвідчення №008308 від 09.10.2012),

від позивача: Зелюкіної Є.І. (довіреність №1199/10-015 від 19.07.2013)

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Краснодонського комунального автотранспортного підприємства 032804 про стягнення податкового боргу в розмірі 117 811, 49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Краснодонського комунального автотранспортного підприємства 032804, в якому позивач просить стягнути кошти за податковим боргом у загальному розмірі 117811,49 грн., з яких заборгованість з податку на додану вартість - 64935,97 грн., з екологічного податку - 52875,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Прокуратурою м. Краснодона під час перевірки в Краснодонській ОДПІ встановлено, що за період з лютого 2013 року по квітень 2013 року за Краснодонським комунальним автотранспортним підприємством 032804рахується несплачена заборгованість з податку на додану вартість в розмірі64935,97 грн., за 4 квартал 2012 року, 1 квартал 2013 року рахується несплачена заборгованість з екологічного податку в розмірі 52875,52 грн.

Краснодонське комунальне автотранспортне підприємство 032804 самостійно податковий борг з податку на додану вартість та з екологічного податку не сплатило, тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду за стягненням коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 37). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Краснодонське комунальне автотранспортне підприємство 032804 як платник податків знаходиться на обліку в Краснодонській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області з 12 грудня 1992 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 01 липня 2010 року № 247/29-122 (арк. справи 12).

Відповідно до вимог, встановлених розділом V Податкового кодексу України, Краснодонське комунальне автотранспортне підприємство 032804 зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України Краснодонське комунальне автотранспортне підприємство 032804 є платником екологічного податку.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152, пункту 203.1 статті 203 та пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України Краснодонське комунальне автотранспортне підприємство 032804 подало до Краснодонської ОДПІ:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року від 13 березня 2013 року № 9013665564, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 9558 грн. (арк. справи 16-17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року від 16 квітня 2013 року № 9021423479, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 22801 грн. (арк. справи 18-19);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 16 травня 2013 року № 9028073016, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 29600 грн. (арк. справи 20-21);

- податкову декларацію екологічного податку за І квартал 2013 року від 08 травня 2013 року № 9026466998, в якій визначило суму нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за звітний квартал у розмірі 32617,34грн. (арк. справи 25-26);

- податкову декларацію екологічного податку за IV квартал 2013 року від 29 січня 2013 року № 9086071716, в якій визначило суму нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за звітний квартал у розмірі 20258,18грн. (арк. справи 27-28);

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152, пункту 203.2 статті 203 та пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України Краснодонське комунальне автотранспортне підприємство 032804 протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємства та з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, визначені у податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 64935,97 грн. та з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах в сумі 52875,52грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. справи 22-24, 29).

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня відповідно в сумі 2976,97 грн., яка останнім у добровільному порядку не сплачена, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 22-24, 29).

Враховуючи вищевикладене, податковий борг Краснодонського комунального автотранспортного підприємства 032804 з податку на додану вартість станом на дату розгляду та вирішення справи складає 64935,97 грн., з яких 61 959 грн. - основний борг, 2976,97 грн. - пеня, з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах - 52875,52 грн. (основний борг), що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 29).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним до 01 січня 2011 року) державним податковим органом посадовим особам Краснодонського комунального автотранспортного підприємства 032804 було вручено 05 листопада 2001 року першу податкову вимогу від 26 жовтня 2001 року № 1/64 та 29 квітня 2002 року другу податкову вимогу від 19 березня 2002 року № 2/273 (арк. справи 30,31).

Оскільки перша податкова вимога від 26 жовтня 2001 року № 1/64 та друга податкова вимога від 19 березня 2002 року № 2/273 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що Краснодонське комунальне автотранспортне підприємство 032804 станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 117811,49 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в розмірі 117811,49 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Краснодонського комунального автотранспортного підприємства 032804 про стягнення податкового боргу в розмірі 117 811, 49 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Краснодонського комунального автотранспортного підприємства 032804 (ідентифікаційний код 03328072, місцезнаходження: 94400, Луганська область, м. Краснодон, вул. Гірнична, буд. 1) на користь Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області суму податкового боргу в розмірі 117 811, 49 грн. (сто сімнадцять тисяч вісімсот одинадцять гривень 49 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків,на р/р 31117029700028.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 12 грудня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов