Ухвала суду № 36026192, 06.12.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/35/13-ц Провадження № 22-ц/795/2577/2013 Головуючий у I інстанції -Войтех О. І. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.при секретарі:Рудик І.І.,за участю:пр-ка апелянта ОСОБА_5, пр-ка позивача ОСОБА_6,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом Куликівської селищної ради, ОСОБА_8 до ОСОБА_7, Відділу Державного земельного агентства України у Куликівському районі Чернігівської області про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки,

в с т а н о в и в:

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2013 року задоволено позов Куликівської селищної ради та ОСОБА_8, визнано недійсними державний акт серії ЯК №902605 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_7, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за №010883500058, державний акт серії ЯК №556669 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, виданий на ім'я ОСОБА_8, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за №74227000100671, кадастровий номер земельної ділянки 7422755100:00:006:0142 та зобов'язано відділ державного земельного агенства України у Куликівському районі Чернігівської області скасувати їх реєстрацію. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_7 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким ОСОБА_8 та Куликівській селищній раді у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення судом не було з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт зазначає, що спірна земельна ділянка передавалась їй у власність селищною радою при цьому жодних прав ОСОБА_8 порушено не було, окрім того, він письмово надав свою згоду на передачу їй спірної земельної ділянки.

Апелянт вважає, що на момент передачі їй у власність земельної ділянки право забудовника мав її чоловік, який на момент їхнього шлюбу отримав дозвіл на будівництво прибудови, а тому посилання суду на те, що передача земельної ділянки була проведена з порушенням чинного законодавства, оскільки здійснювалась без попереднього вилучення у первісних користувачів є безпідставним.

Також ОСОБА_7 зазначає, що Куликівська селищна рада прийняла законне рішення від 29.05.2008 року про передачу їй у власність земельної ділянки, яке на даний час є дійсним і ніким не оспорювалось.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, який зазначив, що державний акт на право власності на земельну ділянки виданий органом, який не мав на це законних повноважень, оскільки саме до повноважень сільської ради входить вирішення питання щодо передачі у власність земельних ділянок. Також апелянт зазначає, що суд прийшов до невірного висновку з приводу відсутності у неї прав на домоволодіння, що нібито підтверджується рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06.09.2013 року, оскільки вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ було відкрито провадження по її касаційній скарзі.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Куликівської селищної ради, ОСОБА_8, суд першої інстанції послався на те, що передача земельної ділянки ОСОБА_7 у власність була проведена з порушенням чинного законодавства, оскільки здійснювалась без попереднього вилучення у первісних користувачів, а сама відповідачка не була забудовником. Під час виготовлення технічної документації із землеустрою на передачу ОСОБА_8 земельну ділянку з'ясувалося, що її частина, яка знаходиться під будівлею, помилково була безоплатно передана у власність ОСОБА_7, оскільки будинок АДРЕСА_2 в цілому належить ОСОБА_8 на праві особистої власності, а погосподарського номеру за адресою АДРЕСА_1 взагалі не існує. Крім того, судом зазначено, що відсутність прав у відповідачки на спірне домоволодіння підтверджено також рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06.09.2013 року.

Судом встановлено, що рішенням 13 сесії 5 скликання Куликівської селищної ради від 29 травня 2008 року передано безоплатно у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0473 га, розташовану в АДРЕСА_1 та на підставі цього ж рішення був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №902605 (а.с.10).

Рішенням 12 сесії 6 скликання Кликівської селищної ради від 31 травня 2012 року передано безоплатно у власність ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0780 га, розташовану в АДРЕСА_2 та на підставі цього рішення був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №556669 (а.с.11).

Під час виготовлення технічної документації із землеустрою на передану ОСОБА_8 земельну ділянку з'ясувалось, що його частина булапомилково передана у власність ОСОБА_7, оскільки будинок АДРЕСА_2 в цілому належить ОСОБА_8 на праві особистої приватної власності, а погосподарського номеру АДРЕСА_1 взагалі не існує.

Рішення, на підставі яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було видано державні акти на право власності на земельну ділянку були скасовані органом місцевого самоврядування (а.с.6-7), проте орган місцевого самоврядування не вправі скасувати свої рішення, які виконані.

Відповідно до ч.1 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно змісту ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Статтею 116 ЗК України, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ст.125 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

В матеріалах справи містяться рішення Куликівської селищної ради від 2006 року, з якого вбачається, що ОСОБА_8 просив надати дозвіл на розділ спірного домоволодіння під дві квартири та виділити земельну ділянку площею 0,035 га для обслуговування житла та ведення господарства його сином ОСОБА_9 (а.с.58-59).

В матеріалах справи взагалі відсутні документи, які б підтверджували право ОСОБА_7 на спірне домоволодіння до отримання державного акту.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що рішення сільської ради про передачу відповідачці земельної ділянки було прийнято помилково, всупереч положенням ст.116 ЗК України і у відповідачки не виникало права на одержання держаного акту, яким посвідчується право на земельну ділянку, оскільки вона не володіла ні будівлею ні земельною ділянкою.

За таких обставин суд першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановив обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим доказам дана належна правова оцінка. Судом ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: