Рішення № 36025432, 06.12.2013, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/2177/13-ц

№ 2/733/1082/13

Рішення

Іменем України

"06" грудня 2013 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Чугуєвської Т.П.

при секретарі Ткаченко В.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Позивач в позові вказує, що згідно паспорту великої рогатої худоби серії GG № 636763 він є власником корови Циганки, української чорно-рябої молочної породи. Між жителями с. Івангород Ічнянського району Чернігівської області існує домовленість про почерговий випас великої рогатої худоби.

3 вересня 2013 року під час випасу корови відповідачем, корова паслася в кукурудзі, внаслідок чого вранці слідуючого дня корова не підвелася. Ветлікар ОСОБА_5, якого було запрошено в господарство намагався врятувати корову, але це не допомогло. 5 вересня 2013 року він звернувся до ОСОБА_4, який підтвердив, що дійсно скот пасся в кукурудзі і пообіцяв відшкодувати йому збитки, але потім відмовився.

В звязку з тим, що корові становилось гірше, ветлікар запропонував її дорізати, після чого було встановлено, що шлунок корови забитий кукурудзою.

Оскільки втратив він корову з вини відповідача, просив при уточненні позовних вимог стягнути з нього 6900грн. матеріальної шкоди та 3000грн. моральної шкоди.

Позивач в суді позов підтримав та суду пояснив, що він є власником корови Циганки української чорно-рябої молочної породи, яка 3 вересня 2013 року випасалась в с. Івангород Ічнянського району Чернігівської області в черзі пастухом ОСОБА_4, в результаті випасання корови на кукурудзі вранці слідуючого дня корова не встала. Ветлікар ОСОБА_5, який надавав їй медичну допомогу, запропонував її дорізати.

5 вересня 2013 року він разом з Івангородським сільським головою пішов до відповідача, який підтвердив, що декілька корів паслися в кукурудзі і пообіцяв відшкодувати збитки, але потім відмовився.

За пропозицією ветлікаря він корову дорізав, а м'ясо продав за 2100грн. Оскільки з вини ОСОБА_4 він втратив корову, просить стягнути з відповідача на його користь 6900грн. матеріальної шкоди та 3000грн. моральної шкоди, оскільки він втратив сон та повинен був змінити звичний спосіб життя.

Представник позивача в судовому засіданні позов позивача підтримав в повному обсязі та просив його задовільнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що дійсно 3 вересня 2013 року в черзі в с. Івангород Ічнянського району Чернігівської області випасав скот, серед якого була корова, яка вважає належить не позивачу, а його тещі.

Коли в обід їхав додому, то його завернув ОСОБА_6, який сказав, що декілька корів пасеться в кукурудзі і він їх вигнав. Вважає, що в тому, що у ОСОБА_3 пропала корова, його вини немає, т.я. відсутні докази того, що саме під час його чергування корова наїлась кукурудзи, кукурудзою дома її міг нагодувати власник.

Просить в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував та просив в позові відмовити, оскільки вина ОСОБА_4 в випасанні корови на кукурудзі не доведена.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він є Івангородським сільським головою, до нього звернувся ОСОБА_3 вказавши на те, що 3 вересня 2013 року при випасанні його корови на кукурудзі ОСОБА_4, корова захворіла, медична допомога, яку надавав ветлікар, не допомогла. Тоді він разом з позивачем пішли до ОСОБА_4, який зізнався, що дійсно декілька корів паслись на кукурудзі і що він згоден відшкодувати збитки, але потім відмовився. ОСОБА_3 корову дорізав, іншого виходу не було.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 5 вересня 2013 року був присутній при лікуванні та забої корови у ОСОБА_3 Ветлікар ОСОБА_5 прикладав усі зусилля, щоб врятувати корову, але її господар був вимушений дорізати. Коли корову дорізали, в шлунку була одна кукурудза.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що згідно паспорту великої рогатої худоби її чоловік є власником корови Циганки української чорно-рябої молочної породи.

3 вересня 2013 року під час випасу корови в черзі відповідачем, корова внаслідок випасання на кукурудзі вранці не встала, ветлікар намагався її врятувати, але потім запропонував її дорізати. Відповідач не заперечував, що випасав корову на кукурудзі і пообіцяв відшкодувати збитки, але потім відмовився.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що вранці йому зателефонували, що його корова ОСОБА_4 випасається на кукурудзі, він поїхав на поле, побачив, що ОСОБА_4 їде на велосипеді додому, сказав йому, що корови в кукурудзі, він вигнав 5 корів, серед яких була його корова та корова позивача. Потім йому сказали, що у ОСОБА_3 пропала корова від випасання на кукурудзі .

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працює начальником Управління ветслужби в Ічнянському районі, до нього звернувся власник корови з письмовим зверненням посприяти у видачі довідки, що ця тварина лікувалась спеціалістом. Як вияснилось зі слів власника, корова випасалась на кукурудзяному полі зранку, а цей корм відноситься до корму легкобродячого, хоча корова зранку не може вживати такий корм. Якби корова зранку вживала інший корм, а потім паслась на кукурудзі, то вона б не загинула. Вияснивши, що спеціаліст надавав кваліфіковану допомогу і вияснивши діагноз загибелі корови, що причиною загибелі корови стало поєднання значної кількості кукурудзи він прийняв рішення надати довідку.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він як ветлікар на прохання позивача надавав медичну допомогу хворій корові, але лікування позитивних результатів не дало і він порекомендував власнику корову дорізати. Причиною загибелі корови стало випасання її на кукурудзі.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що їй відомо, що корова належить не позивачу, а його тещі, корова дійсно загинула, але можливо позивач сам годував корову кукурудзою.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 3 вересня 2013 року рвала на городі траву і бачила, що у вечорі йшла ця корова додому, корова була здорова.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що разом з відповідачем 3 вересня 2013 року пасла скот за селом до 10 години, а потім перейшли в інше місце. ОСОБА_6 приїхав через деякий час після випасання і зробив зауваження, що його корова випасалась на кукурудзі та сказав, що якщо з його коровою щось станеться, будуть платить.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 3 вересня 2013 року біля 15год. вона приїзджала на пашу, ОСОБА_4 пасли скот, деякі корови лежали, деякі паслись.

Заслухавши сторони, представника позивача та представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов про відшкодування матеріальної шкоди слід задовільнити повністю, про відшкодування моральної шкоди частково.

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 на праві власності належала корова Циганка української чорно-рябої молочної породи, про що свідчить паспорт великої рогатої худоби серії GG № 636763.

3 вересня 2013 року корова випасалась в черзі на полі в с. Івангород Ічнянського району Чернігівської області пастухом ОСОБА_4

В результаті халатного відношення до своїх обовязків відповідача корова деякий час випасалась на кукурудзі, що сталося причиною загибелі корови, про що свідчать покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10

Суд вважає, що в судовому засіданні доведена вина ОСОБА_4 в загибелі корови, яка належала позивачеві згідно паспорта великої рогатої худоби (а.с.8), довідка, видана ОСОБА_5, в якій встановлено діагноз хвороби великої рогатої худоби у суда не викликає сумнівів (а.с.9).

Відповідно до довідки, виданої 22 листопада 2013 року дирекцією «Ринок» Ічнянської РСС станом на 1.10.2013року вартість корови середньої вгодованості віком 5 років становить 10000грн.(а.с.44). Суд не може погодитись зі ствердженнями відповідача та свідка ОСОБА_11, що корова згідно даних погосподарської книги належала ОСОБА_15, т.я. із довідки, виданої Івангородською сільською Радою Ічнянського району Чернігівської області, видно, що в господарстві ОСОБА_15 утримувалась корова, кому належить ця корова сільська рада не відає (а.с.62).

Враховуючи те, що позивач продав м'ясо корови за 2100грн. та просив стягнути з відповідача 6900грн., суд вважає за необхідне стягнути цю суму, т.я. відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Що стосується моральної шкоди, то суд вважає, що позивачу втратою корови була заподіяна моральна шкода, оскільки було порушено нормальний уклад життя, але стягнути її слід не в тому обсязі, що він просить, а суму відшкодування слід зменшити, оскільки відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212- 215, 209 ч.3 ЦПК України, ст. ст.. 22, 1166, 23, 1167 ЦК України, суд

Р І Ш И В:

ОСОБА_16 Миколайовича задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 6900 (шість тисяч девятсот) грн.. матеріальної шкоди та 200 (двісті)грн.. моральної шкоди, а всього 7100 (сім тисяч сто)грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок повернення судового збору 344грн. 10коп.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів.

Суддя Т. П. Чугуєвська