Ухвала суду № 36020505, 05.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4904/13 05.12.2013 05.12.2013 05.12.2013

Провадження № 22ц/784/3850/13 Суддя першої інстанції Вадовська А.В.

Категорія 23 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

5 грудня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Яценко Л.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

його представників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро-Юг» (надалі - Товариство) про розірвання договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, зобов'язання повернути земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

12 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства про розірвання договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, зобов'язання повернути земельні ділянки.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 4 квітня 2005 року між ним, його дружиною окремо з кожним та Товариством були укладені договори оренди земельних ділянок строком до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до умов яких він та його дружина ОСОБА_5 передали у платне користування Товариству належні їм на праві власності земельні ділянки розміром 8,11 га та 3,67 га, які розташовані в межах території Щасливської сільської ради.

12 серпня 2009 року між тими ж сторонами були укладені додаткові угоди до вищезазначених договорів оренди земельних ділянок, відповідно до яких строк дії договорів оренди земельних ділянок продовжено до 31 грудня 2015 року та змінено розмір орендної плати. Розмір цієї плати на день укладання угод становив 2040 грн. для нього та 1020 грн. для його дружини та зазначено, що орендна плата виплачується щорічно до 31 грудня.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року дружина померла, а він як спадкоємець останньої отримав свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку і в подальшому - державний акт на право власності на земельну ділянку.

Всупереч визначеному у додаткових угодах строку виплати орендної плати, Товариство не виплатило його орендну плату частково за 2011 рік та за 2012 рік. Частку сплатило із значною затримкою - 87 днів, а саме 28 березня 2013 року, що завдало йому значних матеріальних збитків.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив суд розірвати договори оренди та додаткові угоди, укладені між ним, його дружиною та Товариством з підстав невиконання обов'язку орендаря, визначеному умовами договорів оренди, по виплаті орендної плати частково за 2011 рік та за 2012 рік та передати йому земельні ділянки.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_4 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представників, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом на підставі державних актів ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розміром 8,11 га., а його померла дружина ОСОБА_5 була власницею земельної ділянки розміром 3,67 га. (а.с.17-18).

4 квітня 2005 року позивач та ОСОБА_5 уклали з відповідачем договори оренди належних їм земельних ділянок строком до 31 грудня 2010 року та передали їх в користування Товариству (а.с. 7-10,12-15). Записи про державну реєстрацію договорів внесені до державного реєстру земель 8 грудня 2006 року.

12 серпня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали з відповідачем додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок від 4 квітня 2005 року, відповідно до умов яких строк дії договорів продовжений до 31 грудня 2015 року. Орендна плата встановлена в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки і на дату укладення додаткової угоди складала для позивача - 2040 грн., а для ОСОБА_5 - 1020 грн.

Згідно п. 2 цих додаткових угод орендна плата виплачується у грошовій, натуральній або відробітковій формі щорічно до 31 грудня (а.с.11,16).

Підпунктом 11.4 зазначених договорів передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.19).

14 березня 2012 року позивач отримав свідоцтва про право на спадщину, згідно яких успадкував земельні ділянки площею 3,41 га. та 0,26 га., що належали ОСОБА_5(а.с. 20, 68).

13 червня 2012 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину та з урахуванням належних йому земельних ділянок, видані державні акти на право власності на земельні ділянки розміром 0,7905 га. та 10,9988 га., розташовані в межах території Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області (а.с. 71-72).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 цього Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди є систематична несплата орендної плати.

Зазначений висновок відображено в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 146цс12.

В силу ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного суду України.

Як встановлено судом ОСОБА_2 за своїм договором оренди отримав орендну плату за 2011 та за 2012 роки, про що свідчать розписки, які за поясненнями представника позивача - ОСОБА_3, яка є членом сім'ї позивача, написані нею власноручно 8 листопада 2012 року при її зверненні за дорученням ОСОБА_2 до відповідача.

Доводи останньої про те, що вищезазначені розписки нею написані в результаті погроз та фізичного примусу з боку відповідача не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких достовірних та переконливих доказів цих фактів суду не надано.

За договором оренди земельної ділянки, що належала дружині позивача, право вимоги орендної плати перейшло до позивача з отриманням свідоцтва про право на спадщину 14 березня 2012 року. Доказів того, що позивач після отримання цього свідоцтва звернувся до відповідача і підтвердив своє право вимоги орендної плати після смерті дружини та просив виплатити йому цю орендну плату суду ОСОБА_2 не надано.

Між тим, відповідачем за вказаним договором оренди 5 березня 2013 року поштовим переводом на адресу позивача буда перерахована сума орендної плати за 2011 та 2012 роки, проте від отримання цієї орендної плати ОСОБА_2 відмовився, однак 28 березня 2013 року працівниками Товариства позивачу за місцем його проживання були передані ці грошові кошти.

12 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом та в судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представники обґрунтовуючи відмову від отримання орендної плати та свої вимоги щодо її невиплати, посилалися на заниження відповідачем розміру виплаченої орендної плати, однак не змогли визначитися з її розміром за кожним договором оренди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що між сторонами існує спір про розмір орендної плати, проте позивачем не надано жодного доказу, на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача для вирішення цього питання або за захистом своїх прав щодо отримання орендної плати до суду.

За такого, враховуючи умови договорів оренди землі та встановлені судом обставини щодо погашення відповідачем заборгованості з орендної плати, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність факту систематичної несплати відповідачем орендної плати у зв'язку з невиконання обов'язків відповідача, передбачених умовами вказаних договорів оренди земельних ділянок.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, були предметом розгляду в суді першої інстанції та суд дав їм належну оцінку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку не вбачає підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: