Рішення № 36019777, 12.08.2013, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/254/13

Справа № 470/803/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2013 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначила: що постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 26.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07.05.2013 року встановлено факт завдання неповнолітньою ОСОБА_3 неповнолітній ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. В результаті цих умисних, протиправних дій ОСОБА_3 завдала їй: майнової шкоди, яка виразилась у понесених витратах на лікування неповнолітньої ОСОБА_2, на суму 2220 грн. 87 коп., у транспортних витратах, повязаних із відвідуванням місця лікування на суму 1604 грн. 85 коп. та моральної шкоди їй та її неповнолітній донці, яку вона оцінила на загальну суму 12 000 грн. Оскільки протизаконні дії неповнолітньої ОСОБА_3 стали наслідком невиконання її батьками обовязків по її вихованню, просила стягнути завдану моральну та майнову шкоду на загальну суму 15 825 грн. 72 коп. в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Позивачі в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання зявилась, позов не визнала, оскільки вважає, що відсутня її вина у спричиненні ОСОБА_2 шкоди.

Відповідачі в судове засідання зявились, позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволені позову, вважали що позивачам не було завдано ні моральної, ні матеріальної шкоди.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить наступного.

Згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обовязковим для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 07 грудня 2011 року о 13 годині 20 хвилин, неповнолітня ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні дитячої юнацької спортивної школи, що знаходиться по вул. Спортивна, 22 в смт Березнегувате Миколаївської області, в ході сварки з неповнолітньою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, умисно завдала останній удару рукою в обличчя та лобною частиною голови в ніс, спричинивши неповнолітній ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя: черепно мозкову травму у виді струсу головного мозку, перелом кісток спинки носу без зміщення, травматичний периодонтит. Зазначені обставини встановлені в постанові Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2013 року (а.с. 5-7) залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 травня 2013 року ( а.с.8-11), з яких вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 вчинила суспільно небезпечне діяння, що містило ознаки злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя ОСОБА_2 Але оскільки ОСОБА_3 на час скоєння суспільно небезпечного діяння не досягла віку, з якого настає відповідальність, до неї було застосовано примусові заходи виховного характеру у виді передачі її під нагляд матері, відповідача у справі ОСОБА_4 строком на один рік.

Частиною 1 ст. 1195 ЦК України встановлено що фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, зобовязана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно - курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.

За ч.3 ст.33 Цивільного кодексу України неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до ст.1179 цього кодексу.

За ч.1,2 ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатньої для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується у частці, якої не вистачає або в повному обсязі, її батьками ( усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

З виписки з історії хвороби, вбачається, що неповнолітня ОСОБА_2 з 09.12.2011 року по 30.12.2011 року перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої ортопедії, травматології й нейрохірургії обласної дитячої лікарні м. Миколаєва у звязку з необхідністю лікування травм, отриманих в результаті завданих їй ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень ( а.с.21). Майже через рік, а саме з 25.12.2012 року по 11.01.2013 року ОСОБА_2 у звязку з погіршенням стану її здоровя, що є наслідком завданих відповідачем ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, перебувала на лікуванні в умовах стаціонару в обласній дитячі лікарні м. Миколаєва, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 15552/516/6 (а.с.22). За період лікування позивачем були понесені додаткові витрати в сумі 2 220 грн. 87 коп. на придбання ліків

( а.с.25-29), перелік яких підтверджується наданим позивачем списком призначених до застосування ОСОБА_2 в період її лікування (а.с.23-24). Але оскільки з наданих ОСОБА_1 копій фіскальних чеків убачається, що нею придбавались окрім ліків інші предмети (посуд, мінеральна вода) на суму 58 грн., суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню лише фактично понесені витрати на придбання ліків призначених для лікування її доньки в сумі 2162 грн.87 коп.

Вирішуючи вимоги про стягнення на користь позивача понесені нею витрати на проїзд до місця лікування й назад в сумі 1604 грн. 85 коп., суд беручи до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 за якими, нею придбавалось пальне 04.01.2012 року- чек № 35525 на суму 199 грн.98 коп. та 11.01.2012 року чек № 143157 на суму 149 грн. 94 коп., всього в сумі 349 грн. 92 коп. (а.с.39) для проїзду не до місця лікування, а для інших потреб, вважає що на її користь підлягають стягненню понесені витрати на придбання палива та квитків для проїзду до місця лікування та назад на суму - 1254 грн. 93 коп.

Таким чином, на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню майнова шкода в сумі 3417 грн. 80 коп., яка складається з понесених нею витрат на придбання ліків в сумі 2162 грн. 87 коп. та витрат на проїзд до місця лікування та назад в сумі 1254 грн. 93 коп.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення.

На підставі викладеного вище, вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що донька позивачки ОСОБА_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, зазнала певних моральних страждань через завдану їй травму і фізичний біль, душевні страждання у звязку із вчиненою відносно неї протиправною поведінкою відповідачем ОСОБА_3 а тому згідно ч.1, 2 ст.23 ЦК України, завдана моральні шкода підлягає відшкодуванню. Разом з цим, враховуючи обставини справи, характер правопорушення, характер та ступінь тяжкості завданих ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, стан її здоровя суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 у розмірі 7000 грн. є явно завищеною, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості знижує її до 1200 грн. як такої, що найбільш повно відповідає зазначеним обставинам справи.

При цьому, суд відмовляє позивачу ОСОБА_1 у задоволенні вимог про відшкодування на її користь моральної шкоди в сумі 5000 грн., оскільки вважає, що сам факт притягнення ОСОБА_3 до відповідальності у вигляді застосованих до неї примусових заходів виховного характеру, заборона останній у звязку з цим відвідувати заняття по боротьбі з дзюдо, з якої вона є кандидатом у майстри спорту - є адекватною компенсацією завданої їй моральної шкоди.

З огляду на викладене, враховуючи що вчинення протиправних дій ОСОБА_3 є результатом неналежного виконання її батьками своїх батьківських обовязків по її вихованню, контролю за її поведінкою, приймаючи до уваги пояснення відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що неповнолітня ОСОБА_3 свого заробітку не має, навчається у загально - освітній середній школі І-ІІІ ступенів в 11 класі, проживає разом з батьками, власного майна не має, суд приходить до висновку про покладення обовязку відшкодувати шкоду, завдану неповнолітньою ОСОБА_3, на її батьків -відповідачів у справі у солідарному порядку.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивачки підлягають стягненню, в рівних частках витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в особі її законного предстаника ОСОБА_1 3417 (три тисячі чотириста сімнадцять) гривень 80 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в особі її законного предстаника ОСОБА_1 1200 (одна тисяча двісті) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір на розрахунковий рахунок 31216206700065, код ЄДРПОУ 37907592, одержувач

Управління державної казначейської служби України в Березнегуватському районі Миколаївської області, код 22030001, МФО 826013 по 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. з кожного.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 гривень на користь ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис ОСОБА_6

З оригіналом згідно:

Суддя С.Ф.Орлова