Постанова № 36017361, 04.12.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/20462/13-а

Провадження по справі 2-а/122/371/13

"04" грудня 2013 р.

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Масалигіної Н.С.

за участю секретаря Ярмошик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим|розгледівши| адміністративний позов ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради АР Крим про скасування пункту №11 рішення Сімферопольської міської ради № 663 від 28.03.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Сімферопольської міської ради АР Крим про скасування пункту №11 рішення Сімферопольської міської ради № 663 від 28.03.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішенням 47-ої сесії шостого скликання Сімферопольської міської ради №531 від 25.10.2012 року, позивачу було надано дозвіл на розробки проекту землеустрою по зміні цільового призначення, на належній йому земельній ділянці, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0664 га (державний акт серія ЯК №3377501, виданий 30.05.2012 року, на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.2007 року, за реєстровим №187, зареєстрованим у державній установі ГП КРФ «ЦГЗК», управлінні Держкомзему у м. Сімферополі, Сімферопольською радою), розташованого за адресою: м. Сімферополь, Київський район, проспект Перемоги, 470а. На підставі зазначеного рішення, ОСОБА_1 був розроблений проект землеустрою по зміні цільового призначення земельного ділянки (договір №1301990101128 від 14.02.2013 року з ГП КРФ «ЦГЗК»), отримано попереднє узгодження з головним управлінням архітектури, будівництва та регіонального розвитку, укладений договір про обмеження з ПАТ «Укртелеком». Однак, при зверненні до головного управління архітектури, будівництва та регіонального розвитку за висновком про узгодженням проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки за адресою у м. Сімферополі по проспекту Перемоги, 470а, була отримана відмова з посиланням на пункт 11 рішення Сімферопольської міської ради від 28.03.2013 року №663 57 сесії шостого скликання, де зазначено про скасування підпункту 2.15, на підставі оскаржуваного рішення Сімферопольської міської ради прокуратурою м. Сімферополя АР Крим від 22.02.2013 року №80-1288 вих.13. ОСОБА_1 вважає, що такими діями Сімферопольська міська рада порушила його право на використання земельної ділянки та перевищила свої повноваження. За таких обставин позивач просить скасувати пункт 11 рішення Сімферопольської міської ради №663 від 28.03.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, підтримав заявлені вимоги, з підстав викладених у заяві просив їх задовольнити.

Представник Сімферопольської міської ради ОСОБА_3 до залу судового засідання не зявився, раніше надав суду письмові заперечення, які були підтримані ним у судовому засіданні 29.11.2013 року, про відмову у задоволенні позову (а.с.39-41; 49).

Вивчивши доводи позову, враховуючи надані заперечення представником відповідача, дослідивши усі письмові докази, які надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень в їх сукупності, визначивши характер спірних правовідносин та закон, який підлягає застосуванню до них, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 3 ч.2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування.

Зі змісту ч.2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що на підстав договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 15.01.2007 року, реєстр №187, ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, проспект Перемоги, 470а, серії ЯК №337501 (а.с.7).

Рішенням 47 сесії Сімферопольської міської ради від 25.10.2012 №531 позивачу був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою по зміні цільового призначення належної йому земельної ділянки площею 0,0664 га, що розташований за адресою: м. Сімферополь, Київський район, проспект Перемоги, 470а (а.с.6; 42).

На підставі зазначено рішення, позивачем розроблений проект землеустрою по зміні цільового призначення земельного ділянки (договір №1301990101128 від 14.02.2013 року з ГП КРФ «ЦГЗК») та отримано попереднє узгодження з головним управлінням архітектури, будівництва та регіонального розвитку, укладений договір про обмеження з ПАТ «Укртелеком» (а.с.8-17).

За положеннями ст. 19 Конституції України Сімферопольська міська рада, як орган місцевого самоврядування, повинна реалізовувати покладені згідно закону повноваження у порядку та у спосіб передбачені Конституцією України та Законами України, проте як вбачається з подання в.о. прокурора м. Сімферополь від 22.02.2013 р. №80-1288 вих.13 «Про усунення порушень земельного законодавства України, причин таких порушень та умов, що їм сприяють», Сімферопольською міською радою, вищезазначене рішення прийнято у супереч та з порушенням вимог ч.3 ст.123 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах ті інших населених пунктах» (а.с.44-48).

Статтею восьмою Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що законні вимоги прокурора, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Ухилення від виконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до положень ст.19 Закону предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Таким чином, є цілком обєктивним, що встановлені прокуратурою м. Сімферополь обставини про наявність порушень у діяльності міськради повинні бути усунені а їх наслідки виправлені.

Згідно положень ст. 2 Земельного Кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України земля її надра є обєктами права власності Українського народу, від імені Українського народу право власності виконують органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією та законами України.

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що розпорядження землями комунальної власності є власним виключним повноваженням міської ради, та має вичерпний перелік питань, які відносяться до компетенції міської ради, пунктом 34 зазначеної статті передбачено - регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки), зазначені питання вирішуються на пленарному засіданні ради - сесії.

За підсумком розгляду Сімферопольською міською радою зазначеного подання прокурора в.о. прокурора м. Сімферополь, прийнято рішення Сімферопольської міської ради №663 від 28.03.2013 п. 11 якого вимоги прокуратури в частині скасування п.п.2.15 п. 2 рішення Сімферопольської міської ради №531 від 25.10.2012 були задоволені (а.с.5; 43).

Задовольняючи вимоги подання прокуратури, Сімферопольська міська рада керувалась принципом верховенства законності та неприпустимості порушень інтересів територіальної громади м. Сімферополя.

За наведених обставин дії Сімферопольської міської ради є такими, що засновані на вимогах закону, прийняті в порядку та у спосіб передбачений законодавством з усестороннім та повним врахуванням інтересів громади, що у свою чергу свідчить про необґрунтованість позивних вимог позивача.

Крім того, необхідно відзначити, що рішення Сімферопольської міської ради №531 від 25.10.2012 року за своїм змістом є таким, що породжує у позивача лише право на розробку певної землевпорядної документації, у звязку з чим не виникали правовідносини повязані з реалізацією певних субєктивних прав, та відсутні правові підстави для посилання на невідповідність дій відповідача рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 року за №7-рп/2009 по справі №1-9/2009.

Таким чином, виходячи з меж та підстав позивних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, вимоги позивача про скасування пункту №11 рішення Сімферопольської міської ради № 663 від 28.03.2013 року, не засновані на нормах матеріального права, в той час як відповідач діяв відповідно до вимог закону та в межах своїх повноважень, а тому заявлені позовні вимоги визнаються судом безпідставними, через що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.13, 14, 55 Конституції України, ст.ст. 2,6,7, 9, 11, 18, 19, 69-71, ст.ст. 104-106, 161-163 КАС України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.8, 19 Закону України «Про прокуратуру», Законом України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах ті інших населених пунктах» суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради АР Крим про скасування пункту №11 рішення Сімферопольської міської ради № 663 від 28.03.2013 року залишити без задоволення

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: