Ухвала суду № 36015373, 27.11.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 683/2482/13-ц

Провадження № 22-ц/792/2474/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Ярмолюка О.І.,

суддів: Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі: Байдичі О.В.

з участю: сторін та їх представників

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц/792/2474/13 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", про визнання дій неправомірними, зобов'язання скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, акта опису і арешту майна, висновки про вартість майна та рецензії на звіти про оцінку майна.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, акта опису і арешту майна, висновки про вартість майна та рецензії на звіти про оцінку майна. Посилаючись на те, що на підставі виконавчого листа, виданого

_____________

Головуючий у першій інстанції - Сагайдак І.М. Справа № 22-ц/792/2474/13

Доповідач -Власенко О.В. Категорія № 57

Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області 27.12.2011 року, державним виконавцем 10.01.2013 року відкрито виконавче провадження про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості по кредиту в сумі 75807 доларів США, що еквівалентно 601908 грн. 77 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. - витрат на ІТЗ розгляду справи. Надалі, 01.06.2012 року, на виконання рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13.02.2012 року, судом видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" простроченої заборгованості по процентах в сумі 18188,23 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 144414 грн. 55 коп., та пеню в сумі 20000 грн.

Позивач вважає, що на порушення вимог ч. 5 ст. 25, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не надіслав їй для ознайомлення копій постанов про відкриття виконавчих проваджень від 10 січня 2013 року та інших документів, про наявність яких вона дізналась лише 6 серпня 2013 року, чим позбавив можливості оскаржити зазначені постанови. 18 січня 2013 року та 20 травня 2013 року державний виконавець Кравчук С.О., без належного її повідомлення, склав акт про неможливість стягнення з неї на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованості, хоча Законом України "Про виконавче провадження" складання такого акта не передбачено. Тим самим, державний виконавець позбавив права позивача визначити той вид майна чи вказати на ті предмети, на які необхідно звернути стягнення у першу чергу. Натомість, 27 червня 2013 року державний виконавець виніс постанову про арешт, належного ОСОБА_1, майна та оголошення заборони на його відчуження, одну копію цієї постанови на порушення ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" їй не надіслав. Державним виконавцем було самовільно збільшено суму стягнення по виконавчих провадженнях, оскільки в актах опису й арешту майна від 27 червня 2013 року зазначено суму 777793 грн. 34 коп., тоді як сума заборгованості мала становити 603728 грн. 77 коп. Крім того, проведення опису й арешту майна відбувалось лише в присутності її матері ОСОБА_4, яка не була наділена повноваженнями на представництво її інтересів, що не давало державному виконавцю права проводити опис майна. Акти опису й арешту майна від 27 червня 2013 року були направлені ОСОБА_1 лише 3 липня 2013 року та 18 липня 2013 року, що є порушенням ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, позивач вказує на порушення, вчинені державним виконавцем Кравчуком С.О. при призначенні оцінювачів. Зокрема, постанова про призначення оцінювача від 17 липня 2013 року не підписана державним виконавцем Кравчуком С.О., а підписана лише оцінювачем ОСОБА_5; постанова від 17 липня 2013 року про призначення оцінювачем ОСОБА_6, останнім не підписана, а підписана лише державним виконавцем. На порушення вимог ч. 3 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", оцінювачами не було зроблено висновків щодо усіх питань, поставлених перед ними державним виконавцем. Так, предметом оцінки ОСОБА_5 мав бути житловий будинок площею 227,5 кв.м. та земельні ділянки площею 1000 кв.м. і 1089 кв.м., тоді як останнім проведено оцінку лише будинку і земельної ділянки площею 1000 кв.м. Предметом оцінки ОСОБА_6 мали бути земельні ділянки площею 1000 кв.м. і 1089 кв.м., тоді як висновок стосується лише земельної ділянки площею 1089 кв.м. Крім цього, ОСОБА_1 посилається також на те, що висновки, оцінювачів не містять посилання на нормативно - правові акти, які ними використовувались при оцінці об'єктів, а оцінювач ОСОБА_5 у своєму висновку зазначив загальну вартість будинку та земельної ділянки, що свідчить про необ'єктивність проведених оцінок.

Що стосується рецензій на звіт про оцінку майна, то вони не підписані рецензентами, які до того ж не виконали вимог постанови про призначення рецензентів від 26 липня 2013 року, та не надали письмового висновку і звіту про оцінку майна боржника.

В позовній заяві позивач також вказує, що державним виконавцем відкрито провадження лише відносно неї - ОСОБА_1 та покладено обов'язок по виконанню рішення суду лише на неї, тоді як інший боржник ОСОБА_3, не виступає боржником у даному виконавчому провадженні. Крім того, стягувачем ПАТ "Укргазбанк" було пропущено строк пред'явлення виконавчого листа №2-269/11 від 27 грудня 2011 року до виконання, який закінчився 7 жовтня 2012 року.

Державний виконавець, приймаючи рішення про опис і арешт належної ОСОБА_1 майна не врахував, що у неї на утриманні перебуває мати - пенсіонерка, неповнолітня донька та донька - студентка, що не мають іншого житла і проживають в будинку по АДРЕСА_1, і у разі його примусової реалізації, залишаться без житла.

Зважаючи на вищевикладені обставини, та із врахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила:

- визнати дії державного виконавця Кравчука С.О., вчинені при виконанні рішень Старокостянтинівського районного суду у цивільній справі № 2-629/11, незаконними та протиправними;

- зобов'язати державного виконавця Кравчука С.О. скасувати винесені ним постанови про відкриття виконавчих проваджень №№ 35916162, 35916415 від 10 січня 2013 року;

- зобов'язати державного виконавця Кравчука С.О. скасувати винесену ним постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 червня 2013 року та складені ним акти опису і арешту майна від 27 червня 2013 року;

- зобов'язати державного виконавця Кравчука С.О. скасувати висновки про вартість майна, надані експертами - суб'єктами оціночної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- зобов'язати державного виконавця Кравчука С.О. скасувати рецензії ОСОБА_7 від 30 липня 2013 року та ОСОБА_8 від 29 липня 2013 року на звіти про оцінку майна, виконані експертами - суб'єктами оціночної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- зупинити реалізацію описаного та арештованого майна - житлового будинку площею 227,5 кв.м. та земельних ділянок площею 1000 кв.м. та 1089 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 30 вересня 2013 року до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено стягувача - ПАТ АБ "Укргазбанк".

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає вказане рішення суду незаконним та необґрунтованим, посилаючись на неповноту та неправильність встановлення, дослідження та оцінки судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, Цивільним процесуальним законодавством України визначено спеціальний порядок щодо оскарження процесуальних дій, рішень та бездіяльності державного виконавця шляхом подачі скарги, а не в порядку позовного провадження.

Колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2011 року по справі № 2-629/11 за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість по кредиту в сумі 75807,15 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України по курсу НБУ, встановленому станом на 18.02.2011 року - 601908 грн. 77 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (справа № 2-629/11, а.с.55-56), вказане підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду хмельницької області від 13 лютого 2012 року ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" прострочену заборгованість по процентах в сумі 18188,23 доларів США, що станом на 18.02.2011 року еквівалентно по курсу НБУ грошовій сумі в національній валюті 144414 грн. 55 коп., та пеню в сумі 20000 грн. (справа № 2-629/11, а.с.63).

27 грудня 2011 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист № 2-629/11 на виконання рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26.09.2011 року, а 1 червня 2012 року - виконавчий лист № 2-629/11, на підставі додаткового рішення від 13.09.2011 року, що підтверджується відміткою на довідковому листі до справи (справа № 2-629/11).

10 січня 2013 року на підставі вказаних виконавчих листів державним виконавцем Кравчуком С.О. відкрито виконавчі провадження №№ 35916162, 35916415 (а.с.3,13).

Копії постанов про відкриття виконавчих проваджень від 10 січня 2013 року державним виконавцем направлено 11 січня 2013 року ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням, на зазначену у виконавчих листах адресу: АДРЕСА_1. Однак, поштовий конверт повернувся не врученим із відміткою працівника зв'язку, що адресат за вказаною адресою не проживає. Отже, державним виконавцем дотримано вимоги статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", тому що направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому листі, свідчить про те, що особа є такою, що повідомлена про відкриття виконавчого провадження.

Суд дійшов правильного висновку про те, що строк пред'явлення виконавчого листа № 2-629/11 від 27 грудня 2011 року перервався пред'явленням цього ж виконавчого листа до виконання, а оскільки виконавчий лист було повернуто у зв'язку із неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, річний строк пред'явлення його до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто на протязі року, починаючи з 19 грудня 2012 року ПАТ АБ "Укргазбанк" мав право повторно пред'явити зазначений виконавчий лист до виконання, що ним і було зроблено 9 січня 2013 року, про що свідчить заява стягувача про прийняття виконавчого листа до виконання. Отже, державним виконавцем Кравчуком О.С. правомірно було відкрито виконавче провадження № 35916162 та враховано всі обставини, що зумовлюють переривання цього строку, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що стягувачем був пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на той факт, що при проведенні опису й арешту майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: домоволодіння загальною площею 227,5 кв.м.; земельної ділянки площею 1000 кв.м. та земельної ділянки площею 1089 кв.м., - державним виконавцем Кравчуком С.О. були порушені вимоги ст.ст. 31, 57, 58, 59 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року (далі - Інструкція), що потягло порушення прав ОСОБА_1, передбачених ст. 12 Закону, - є необґрунтованими з таких мотивів.

Згідно з п. 4.1.8. Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що й було зроблено державним виконавцем Кравчуком О.С. 27.06.2013 року (а.с.120). Після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт (ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", п. 4.2.1. Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2013 року державним виконавцем Кравчуком О.С. у АДРЕСА_1, в присутності матері боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, було проведено опис майна: житлового будинку площею 227,5 кв.м., земельної ділянки площею 1000 кв.м. та земельної ділянки площею 1089 кв.м., про що складено відповідні акти, копії яких у той же день вручено під розписку ОСОБА_4 (а.с. 122-123, 126-129), а тому доводи апеляційної скарги, про те що вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та є необ'єктивним, оскільки мати позивачки - ОСОБА_4 виконавчих документів не підписувала, описаного та арештованого майна боржниці на відповідальне зберігання не приймала, - спростовується дослідженими в суді першої інстанції письмовими доказами - актами опису й арешту майна від 27 червня 2013 року та поясненнями ОСОБА_4, допитаної в якості свідка.

Не заслуговують на уваги і посилання ОСОБА_1 на те, що державний виконавець Кравчук С.О. та інші особи, які були присутні під час проведення виконавчих дій, незаконно перебували у домоволодінні позивачки за її відсутності, оскільки для примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника державний виконавець зобов'язаний був звернутись до суду з поданням про постановлення відповідного рішення. Так, Закон "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (п.п.10, 15 ст. 11), однак таке право надається державному виконавцю лише у разі примусового проникнення до житла. В даному випадку, виходячи із показань свідка ОСОБА_4, остання добровільно впустила державного виконавця до будинку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця, а тому вимога позивачки про зобов'язання державного виконавця скасувати висновки про вартість майна, надані експертами - суб'єктами оціночної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є належним способом захисту порушеного права. Крім цього, судом не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, що оцінювачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправильно визначено вартість домоволодіння та двох земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, оскільки судом першої інстанції ОСОБА_1 та її представнику було роз'яснено право про заявлення клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення вартості майна, однак останні від її призначення відмовились.

Не мають правового значення і доводи апеляційної скарги щодо скасування рецензій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 29 та 30 липня на висновки експертів - суб'єктів оціночної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вартість майна від 19 та 27 липня 2013 року, - оскільки чинним законодавством не передбачено можливості покладення на державного виконавця обов'язку по скасуванню рецензій на звіти про оцінку майна. Крім того, позивачкою не доведено будь-яких неправомірних дій відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції під час проведення рецензування.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В. Власенко