Рішення № 36015093, 05.12.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/141/13 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.

Провадження № 22-ц/783/6369/13 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

Категорія: 44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Курій Н.М.,

суддів: Мельничук О.Я., Крайник Н.П.,

за секретаря Данилик І.І.,

з участю представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

представників ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, з участю третьої особи - органу опіки та піклування Перемишлянської районної державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням у зв'язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09 квітня 2013 року, вищезазначений позов задоволено.

Суд визнав ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

Інші сторони та третя особа рішення не оскаржили.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що він фактично прийняв спадщину після свого батька і як спадкоємець першої черги подав в Перемишлянську державну нотаріальну контору відповідні документи для оформлення спадщини, а тому визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням є безпідставним.

Апелянт посилається на те, що суд при ухваленні рішення не взяв до уваги докази у справі, якими спростовується факт відсутності апелянта в житловому будинку АДРЕСА_1 понад шість місяців без поважних причин.

Апелянт просить частково скасувати рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог щодо нього відмовити.

У судовому засіданні представник апелянта - адвокат ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники позивача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованих листів з повісткою про розгляд справи (а.с.104, 105, 107), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності цих осіб.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1. ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 3. ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Рішення суду оскаржує ОСОБА_2 лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Ураховуючи зазначене, апеляційним судом перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо ОСОБА_2

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.07.2012 року, виданого виконкомом Дусанівської сільської ради на підставі рішення від 19.10.1989 року, будинковолодіння АДРЕСА_1 належало на праві власності ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15). На час смерті ОСОБА_10 в зазначеному будинку проживав його син ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та його діти - ОСОБА_2, ОСОБА_7 - відповідачі по справі, що підтверджується довідкою Дусанівської сільської ради від 05.06.2012 року № 320 (а.с.11).

Як встановлено з копії свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач як син померлого ОСОБА_10 звернувся до Перемишлянської державної нотаріальної контори за прийняттям спадщини за законом і на даний час йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину спадкового майна - житлового будинку з господарськими прибудовами, на іншу ? частину спадкового майна свідоцтво не видавалось.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням будинку АДРЕСА_1, суд виходив з того, що оскільки відповідач в зазначеному будинку не проживає понад шість місяців без поважних причин, відтак, відповідно до ст. 71 ЖК України втратив право на користування цим приміщенням.

Проте, з висновком суду в оскарженій частині не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач поселився в означений будинок зі згоди його власника ОСОБА_10, як член сім'ї, а не за договором найму, відтак, висновок суду щодо його правового статусу як наймача, є помилковим.

Згідно зі ст.156 ЖК України, члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих правовідносин застосовуються правила, встановлені ст.162 цього Кодексу.

Відповідно до ст.157 ЖК України, членів сім'ї власника житлового будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що позивач як спадкоємець за законом, після смерті власника будинку ОСОБА_10 звернувся до нотаріальної контори (після визначеного судом додаткового строку на прийняття спадщини) про прийняття спадщини та 13.10.2012 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частки спадкового майна, а саме - на ? житлового будинку з відповідними господарськими прибудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та зареєстрував це право в КП ЛОР «Золочівське МБТІ». За спадкодавцем - ОСОБА_10 зареєстрована ? частка означеного будинку, який в цілому зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.11.2012 року за реєстраційним номером 37087396 (а.с.34, 35, 64).

Відтак, виходячи з наведеного, проживання відповідача в житловому будинку АДРЕСА_1 як члена сім'ї колишнього його власника, не порушує жодних прав позивача як власника ? частки цього будинку.

За таких обставин, рішення суду, яке ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права в силу ст. 309 ЦПК України, належить скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин та ухвалити нове рішення про відмову в цих позовних вимогах.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в цих позовних вимогах.

В решті рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року не оскаржували та не переглядалось.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Курій Н.М.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.