Рішення № 36014511, 06.12.2013, Підволочиський районний суд Тернопільської області

2/604/427/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Кузьменко І.О.

при секретарі Сачко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,

та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третьої особи ОСОБА_2 про припинення поруки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказавши, що з 29.08.2007 р. уклав із ОСОБА_2 договір №2007/26, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 500000.00гр. та 3075, 00 грн. на оплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, у разі порушення позичальником будь-якого із зобов»язань з погашення кредиту у розмірі 46% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.08.2012 р.

По даному кредитному договору 09.10.2007 р. між банком та позичальником ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитом на 17.6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту у розмірі 40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов зазначеного договору ОСОБА_2 зобов'язався погашати кредит у відповідності до графіку додатку №1 до кредитного договору, сплачувати щомісячно відсотки за користування кредитом 23 числа поточного місяця а також комісію у відповідності до п.4.5 договору. Крім того, позичальник погодився з умовами згідно п.5.1 кредитного договору щодо нарахування пені в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ у разі порушення будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором щодо сплати кредиту, відсотків, винагороди.

В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між банком та відповідачем ОСОБА_1 30.08.2007 р. був укладений договір іпотеки, згідно якого відповідач передав банку в іпотеку належне йому майно: житловий будинок з надвірними будівлями №92, розташований у с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області по вул.Дружби. Згідно договору іпотеки вартість майна складає 659383,55 грн.

Станом на 01.06.2013 р. заборгованість ОСОБА_2 перед банком становить: 498991,33 грн. сума по кредиту, 225137,95 грн. сума по відсотках за користування кредитом, 2229,09 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 72181,49 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Посилаючись на ст. ст. 526,527,530,629 ЦК України, ст.12,33,38-40 Закону України «Про іпотеку» позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2007/26 від 29.08.2007 р. в розмірі 798539,86 грн. звернути стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями №92 с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області по вул. Дружби, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів н нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також стягнути судові витрати.

Крім того, позивач просить суд виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку у с.Городниця по вул. Дружби,92, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом, у якому вказав: термін дії поруки закінчився 28.08.2012 року, що передбачено угодою про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №269 від 30.08.2007 року, укладеного 09.10.2007 року. Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Посилаючись на ч.4 ст.559 ЦК України та Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин», ОСОБА_1 просить суд поруку згідно договору поруки №2007/26 від 29.08.2007р. між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» - припинити.

Представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав повністю, дав пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав за його безпідставністю.

Відповідач-позивач ОСОБА_1 в суд не з'явився, хоча про день слухання повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав, а тому на підставі ч.4 ст.169 і ч.1 ст.224 ЦПК України суд вважає справу вирішувати у його відсутності, постановивши заочне рішення.

Третя особа ОСОБА_2 в суд не з'явився, хоча про день слухання повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав, а тому на підставі ч.4 ст.169 і ч.1 ст.224 ЦПК України суд вважає справу вирішувати у його відсутності, постановивши заочне рішення.

Заслухавши сторону, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти:

29.08.2007 р. між «Приватбанком» та третьою особою ОСОБА_2 був укладений договір №2007/26. Згідно цього договору банк надав йому позику в розмірі 5000000 грн.з терміном повернення позики 28.08.2012 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, у разі порушення позичальником будь-якого із зобов»язань з погашення кредиту у розмірі 46% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.08.2012 р.

По даному кредитному договору 09.10.2007 р. між банком та позичальником ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду№1 щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитом на 17.6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту у розмірі 40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов зазначеного договору ОСОБА_2 зобов'язався погашати кредит у відповідності до графіку додатку №1 до кредитного договору, сплачувати щомісячно відсотки за користування кредитом 23 числа поточного місяця а також комісію у відповідності до п.4.5 договору. Крім того, позичальник погодився з умовами згідно п.5.1 кредитного договору щодо нарахування пені в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ у разі порушення будь-якого із зобов»язань, передбачених кредитним договором щодо сплати кредиту, відсотків, винагороди.

Станом на 01.06.2013р. у позичальника ОСОБА_2 утворилася заборгованість по кредиту у сумі 798539,86 грн., яка складається із:

- 498991,33 грн. сума по кредиту, 225137,95 грн. сума по відсотках за користування кредитом, 2229,09 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 72181,49 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Таким чином, третя особа позичальник ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов»язання по поверненню грошових сум, відповідно до кредитного договору.

З метою забезпечення зобов'язання ОСОБА_2, 30.08.2007 р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передав у іпотеку належне йому на праві власності майно житловий будинок із надвірними будівлями, розташований по вул. Дружби,92 у с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області. Вартість іпотечного майна складає 659383, 55 грн.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Укладеним між сторонами договором іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання за договором №2007/26 від 29.08.2007 р. звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено будь-яким шляхом, передбаченим цим договором та чинним законодавством України.

Проаналізувавши наведене у сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки третьою особою ОСОБА_2 взяті на себе боргові зобов'язання не виконуються, то в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2007/26 від 29.08.2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 у розмірі 798539,86 грн. слід звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30.08.2007 року, який був укладений між позивачем та ОСОБА_1 - житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: с. Городниця Підволочиського району, вул. Дружби, 92.

Вирішуючи вимоги позивача про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у будинку, переданому в іпотеку, суд виходить із наступного:

Як випливає із повідомлення управління державної міграційної служби України, Підволочиського районного сектору ОСОБА_1, ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто не за адресою будинковолодіння, переданого в іпотеку. Інших відомостей про проживання у спірному будинку будь-яких осіб позивачем не надано, а тому у вимогах про виселення слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_1, то суд прийшов до наступного висновку:

Як на підставу своїх вимог ОСОБА_1 посилається на ч.4 ст.559 ЦК України, яка вказує наступне: порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Оскільки термін виконання основного зобов»язання закінчився 28.08.2013 р., а позов поданий 02.09.2013 р., то позивач-відповідач просить суд поруку, оформлену його договором поруки - припинити.

Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України в справі № 5023/6981/11 від 13.10.2012 року визначено:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов»язання іншої особи боржника за основним зобов»язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов»язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. На відносини з права застави не поширюються норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Таким чином, статтею 575 ЦК України іпотека прямо визначена окремим видом застави, на яку не поширюються вимоги про припинення поруки, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити за безпідставністю.

Крім того, виходячи із вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути понесені позивачем судові витрати: 3 441 грн. за сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.526, 559, 575 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст. ст.3,10, 57,60,64, 88, 209,212,215,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №2007/26 від 29.08.2007 р., укладеного між ним та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у розмірі 798539,86 грн. (сімсот дев'яносто вісім тисяч пятсот тридцять дев'ять гривень 86 копійок) станом на 01.06.2013 року -

звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з прибудовою, належний ОСОБА_1 загальною площею 116.30 м.кв., житловою площею 82.30 кв.м., зазначений у генплані під літерою «А», господарську будівлю з тамбуром, зазначеною у генплані під літерою «Б», гараж, зазначений у генплані під літерою «В», тіньовий навіс, зазначений у генплані під літерою «Г», підвал, зазначений у генплані під літерою «Д» розташований у с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області по вул. Дружби, 92 з початковою вартістю реалізації предмета іпотеки у розмірі 659 383, 55 грн. - шляхом продажу (на підставі договору іпотеки від 30.08.2007 р.) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги,50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу предмету іпотеки будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в користь ПАТ «Приватбанк» 3 441 грн. (три тисячі чотириста сорок одну гривню) у відшкодування понесених судових витрат на рахунок №64993919400001 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

У вимогах про виселення ОСОБА_1 та інших осіб відмовити за недоведеністю позовних вимог.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третьої особи ОСОБА_2 про припинення поруки відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте Підволочиським районним судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя І.О. Кузьменко