Постанова № 36013888, 04.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 903/928/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Величко С.О.

від відповідача: Бурда Д.П., Павлович І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на рішення господарського суду Волинської області від 02 жовтня 2013 року в справі № 903/928/13 (суддя Вороняк Андрій Сергійович)

за позовом Громико Ангеліни Матвіївни

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників

ВСТАНОВИВ:

Громико Ангеліна Матвіївна (надалі - Позивач) звернулася в господарський суд Волинської області з позовною заявою (а.с. 2-3) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (надалі -Відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Відповідача, які були оформлені протоколом № 26 від 1 вересня 2011 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 2 жовтня 2013 року (а.с. 79-81) у справі № 903/928/13 з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення загальних зборів Відповідача, яке було оформлене протоколом № 26 від 1 вересня 2011 року. Також, покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 86-90) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Волинської області від 2 жовтня 2013 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, Позивач як на підставу скасування рішення суду посилається на те, що на зборах учасників був присутній постійний представник Позивача - Панчук І.П., що підтверджується долученими до матеріалів справи протоколами допитів Павловича І.І. та Яреми В.П., завіреними в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2013 року (а.с. 85) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 4 грудня 2013 року на 14 годину 50 хвилин.

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційні скарги, що у відповідності частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду.

В судовому засіданні від 4 грудня 2013 року представники Відповідача підтримали доводи, висвітлені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні від 4 грудня 2013 року представник Позивача заперечив проти доводів Відповідача, висвітлених в апеляційних скаргах.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Відповідача слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Волинської області від 2 жовтня 2013 року по справі № 903/928/13 слід залишити без змін. При цьому, суд виходив з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 1 вересня 2011 року загальними зборами учасників Відповідача були прийняті рішення про обрання головою зборів Яреми В.П., а секретарем - Павловича І.І. (рішення прийнято одноголосно - 100% за) та про підписання трудового контракту на 1 рік із Павловичем І.І. терміном з 2 вересня 2011 року по 2 вересня 2012 року (рішення прийнято одноголосно - 100% за), що відображено у протоколі загальних зборів учасників Відповідача від 1 вересня 2011 року № 26 (надалі - Протокол № 26; а.с. 12).

Дослідивши Протокол № 26 колегія суду зауважує, що відповідно до записів зроблених у даному протоколі, на зборах, котрі відбулися 1 вересня 2011 року були присутні Громко Ангеліна Матвіївна, Ярема Василь Петрович, Павлович Ігор Іванович (100 % статутного капіталу). Відповідно, в Протоколі № 26 навпроти графів голови зборів Ярема В.П., секретаря зборів Павлович І.І. та присутньої Громко А.М. стоять підписи.

Відповідач здійснює свою діяльність на підставі статуту (далі - Статут; а.с. 8-11), який затверджений протоколом загальних зборів учасників Відповідачів за № 19 від 10 лютого 2010 року та зареєстрований державним реєстратором Луцької районної державної адміністрації 16 лютого 2011 року за №11871050010000659.

Згідно пунктів 1.2, 3.1 Статуту учасниками відповідача є громадяни України: Громко Ангеліна Матвіївна (паспорт ВР № 023308, виданий Луцьким МВ УМВС у Волинській області 27 вересня 2002 року, яка проживає за адресою: м. Луцьк, проспект Грушевського, 24/55); Павлович Ігор Іванович (паспорт АС № 205274, виданий Луцьким МВ УМВС у Волинській області 3 квітня 1997 року, який проживає за адресою: м. луцьк, вул. Бенделіані, 3); Ярема Василь Петрович (паспорт АС № 949176, виданий Луцьким МВ УМВС у Волинській області 16 лютого 2005 року, який проживає за адресою: с. Баїв, вул. Молодіжна, 13).

Відповідно до пунктів 9.1- 9.2 Статуту: статутний капітал Відповідача складає 108 570 грн.; статутний капітал складається із вкладів (Позивача, Павловича І.І., Яреми В.П), внесених грошима та майном, що має грошову оцінку; порядок формування статутного капіталу встановлений цим Статутом;

Колегія суду констатує, що пунктом 9.3 Статуту визначено, що статутний капітал поділено на частки, які розподіляються між учасниками наступним чином: частка Позивача складає 65142 грн., що становить 60 % статутного капіталу; частка Павловича Ігоря Івавновича складає 21714 грн., що становить 20 % статутного капіталу; частка Яреми Василя Петровича складає 21 714 грн., що становить 20 % статутного капіталу.

Згідно пункту 4.1 Статуту, учасники Відповідача мають право: брати участь в управлінні Товариством у порядку, визначеному в Статуті; займати штатні посади в Товаристві та отримувати відповідну винагороду (заробітну плату) згідно з умовами контракту.

В силу дії пункту 4.2 Статуту, учасники Відповідача зобов'язані: дотримуватись положень Статуту Відповідача та виконувати рішення Зборів Учасників; брати участь у Загальних зборах Учасників та виконувати їхні рішення, якщо вони не суперечать статуту та чинному законодавству.

Статтею 13 Статуту Відповідача було регламентовано порядок проведення зборів учасників Відповідача.

Відповідно до пункту 13.1 Статуту: Збори Учасників є вищим органом управління Відповідача та складаються з Учасників (Позивача, Павловича І.І., Яреми В.П.) або їх уповноважених представників.

Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу, що саме пунктом 13.6 Статуту Відповідача регламентовано прядок повідомлення учасників Відповідача про проведення зборів, а саме: повідомлення про скликання Зборів Учасників (далі - повідомлення про збори) надсилається всім Учасникам відповідача рекомендованим листом, телексом, телефаксом, кур'єрською поштою чи доставкою з рук в руки на адреси, зазначені в Статуті та відповідних книгах Відповідача; повідомлення про Збори повинно містити вказівку на дату, час, місце проведення та порядок денний Зборів Учасників; повідомлення про Збори має бути зроблено не менш ніж за 30 (тридцять) днів до дня скликання Зборів; в будь-якому випадку дата проведення Зборів Учасників має бути спланована таким чином, щоб забезпечити отримання Учасниками необхідних віз та організацію виїзду на місце проведення Зборів Учасників.

Згідно пункту 13.8 Статуту, якщо іншого не буде спеціально передбачено законодавством України, Збори Учасників визнаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), які у сукупності володіють більш ніж 70% голосів.

Колегія суду зазначає, що корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства".

Згідно частини 1 статті 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Частиною 3 статті 80 Господарського кодексу України передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Положеннями частини 5 статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Як вбачається з частини 1 статті 82 Господарського кодексу України: установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Нормами частини 1 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що: акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору; установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

У відповідності до частини 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства": вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників; вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно статті 43 Закону України «Про господарські товариства»: про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом; крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону; повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів; у разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації; загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

В силу дії статті 61 Закону України «Про господарські товариства»: загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами; позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу; загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу; учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства; якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників; про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів; будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів; не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів; з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Аналіз вищевказаного призводить колегіяю суду до висновків, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про господарські товариства": загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів.

У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.

Водночас, відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Колегія суду зазначає, що згідно частини 2 статті 60 Закону України "Про господарські товариства": учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник; цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Колегія Рівненського апеляційного господарського суду констатує той факт, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Відповідно, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Аналогічна позиція висвітлена і в пункті 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2008 року № 13.

Дослідивши матеріали справи в сукупності з вимогами діючого законодавства колегія суду наголошує на тому, що з протоколу загальних зборів № 26 вбачається, що на загальних зборах учасників присутні засновники товариства, які володіють часткою в статутному фонді 100 %. При цьому, з протоколу не вбачається (та не зазначено, в порушення вимог вищевказаного закону), кількість голосів, яку має кожний учасник, так само як і відсутній реєстр учасників, які зареєструвалися на участь у зборах.

Водночас, дослідивши зміст даного протоколу суд критично оцінює твердження апелянта про те, що в зборах приймав участь представник Позивача, оскільки: в протоколі не відображена участь представника; в протоколі по першому питанню відображено, що на зборах було заслухано безпосередньо Позивача, котре було пропозицією обрати головою зборів Ярему, а секретарем Павловича І.І. (в той же час сам Відповідач вказує на її відсутність на зборах); в протоколі Відображено в графі для підпису Позивача, як ПРИСУТНЮ.

Крім того, Позивач, який володіє часткою статутного капіталу в розмірі 60 %, як в позовній заяві, його представник безпосередньо в судовому засіданні, а також представник Відповідача зазначає, що Позивач не був присутній на вказаних зборах. З урахуванням усього вищевказаного, колегія суддів вважає неправомірним відображення в протоколі загальних зборів учасників товариства, а саме те, що на зборах присутність 100 % засновників.

Що ж стосується посилань Відповідача в своїй апеляційній скарзі на протоколи допиту свідка від 17 вересня 2013 року (Павловича І.І., Яреми В.П.; а.с. 45- 52), то колегія суду зауважує, що при вирішенні відповідного спору колегія суду оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. При цьому, колегія суду зауважує, що на час розгляду господарським судом даної справи відсутній і вирок в кримінальній справі та не відомо, чи будуть особи, що дали дані пояснення (ці ж особи є підозрюваними) притягнуті до відповідальності і за дачу завідомо неправдивих свідчень. Разом з тим, оформлені даними ж особами протокол загальних зборів суперечить вищевказаним поясненням, відображеним у протоколах допиту.

З огляду на це, колегією суду не беруться до уваги наявні в матеріалах справи письмові пояснення Яреми В.П., Павловича І.І. щодо присутності на зборах 1 вересня 2011 року представника Позивача - Панчука І.П. (а.с. 45-52), оскільки останні не є належними та допустими доказами в розумінні статтей 33,34 Господарського процесуального кодексу України (та не доведеними належними і допустимими доказами, як і не доведено присутність на зборах самої Позивачки).

Поряд з тим, колегія суду критично оцінює доводи Відповідача про те, що на Зборах Учасників Відповідача був присутній постійний представник Позивача - Панчук І.М. (довіреність № 236963 від 10 лютого 2011 року (а.с.11), оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази такої присутності та взагалі відсутні повідомлення про Збори рекомендованим листом, телексом, телефаксом, кур'єрською поштою чи доставкою з рук в руки, також відсутній документ про реєстрацію учасників у день проведення загальних зборів.

Водночас, доводи Відповідача про те, що протокол загальних зборів учасників Відповідача № 26 підписаний Позивачем, що відображено в графі «присутня», де стоїть підпис Позивача, спростовуються висновком спеціаліста (старшого експерта сектору технічної експертизи документів) № 61 від 3 вересня 2013 року (а.с. 13-14) та висновком експертизи № 963 від 30 вересня 2013 року (а.с. 71-76), в котрих зазначено, що підпис в графі «присутня Громко А.М.», виконаний не Позивачкою, а іншою особою.

Враховуючи вищевисвітлене, Відповідачем не надано належних та допустимих, в розумінні статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів повідомлення Позивача про час та місце проведення загальних зборів, як це передбачено вимогами статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та пунктом 13.6 Статуту. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Зазначене, в свою чергу, є порушенням прав Позивача, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", статтею 116 Цивільного кодексу України, статтею 167 Господарського кодексу України та статтею 8 Статуту.

Поряд з тим, дослідивши Протокол № 26, колегія суду констатує ще одну невідповідність протоколу. Так, по другому питанню порядку денного (заключення трудового контракту із генеральним директором Відповідача Павловичем І.І. - він же і є учасником Відповідача) було вирішено підписати трудовий контракт на 1 рік із Павловичем І.І. терміном з 2 вересня 2011 року по 2 вересня 2012 року (одноголосно - 100% «за»). Однак, із трудового контракту від 2 вересня 2011 року (а.с. 22-23) вбачається, що в подальшому було укладено контракт термін дії котрого було встановлено на значно більший строк, а саме з 2 вересня 2011 року по 2 вересня 2014 року. Дане опосередковано вказує на відхилення учасників зборів навіть від умов Рішення № 26 та про намагання продовжити термін перебування Павловича І.І. на займаній посаді.

Поряд з тим, все вищевказане у даній судовій постанові приводить колегію суду до висновку, що оспорювань рішення приймалося лише двома учасниками, котрі в сукупності володіють 40 % Статутного фонду (без участі а ні Позивача, а ні його представника).

З огляду на усе вищезазначене Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що у даному випадку Позивачем надано докази (у розрізі статтей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України), котрі підтверджують визнання недійсним даного рішення загальних зборів та докази того, що в разі присутності Позивача на даних загальних зборів його голос міг би суттєво вплинути на хід проведення даних зборів та голосування на них по питаннях порядку денного.

Оскільки, судом апеляційної інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується недотримання процедури скликання загальних зборів учасників Відповідача та враховуючи, що Позивачем доведено порушення його прав внаслідок недотримання статтей 58, 59, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" при скликанні і проведенні загальних зборів (а саме не повідомлено його належним чином про час та місце їх проведення, не прийняття ним участі у загальних зборах учасників Відповідача, та оскільки рішення прийнято за відсутності кворуму для проведення загальних зборів) колегія суду приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

З огляду на все вищевказане у даній судовій постанові, доводи Відповідача є безпідставними, спростовуються усім вищеописаним в даній судовій постанові, а тому Рівненський апеляційний господарський суд не бере їх до уваги.

Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача слід залишити - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційних скарг, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 02 жовтня 2013 року в справі № 903/928/13 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 903/928/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.