2/463/16/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 грудня 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
встановив:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про звернення стягнення на квартиру загальною площею 62,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № LVH9GK00000195 від 15 червня 2007 року) публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Позов мотивує тим, що 15 червня 2007 року між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір № LVH9GK00000195 відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 40 000 доларів США, зі сплатою 10,08 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 14 червня 2027 року. У звязку з неналежним виконанням взятих на себе зобовязань виникла заборгованість станом на 24 березня 2009 року в розмірі 43 444,94 доларів США, зокрема 39 028 доларів США заборгованість за кредитом, 1 917,42 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 240 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 128,87 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 64,94 доларів США штраф (фіксована частина), 2 065,71 доларів США штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № LVH9GK00000195 від 15 червня 2007 року, відповідно до умов якого відповідач передала позивачу в іпотеку квартиру № 2 в будинку № 25 на вул. Пісковій в м. Львові. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останньої. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 525, 526, 530, 611, 651,1050, 1054 ЦК України. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 526, 527, 530, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 20 листопада 2013 року позов підтримав, пояснення надав аналогічним викладеним в ньому, просив його задовольнити.
Відповідач в судові засідання 3 і 12 грудня 2013 року не зявилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце їх проведення, про причини неявки суду не повідомила. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у її відсутності та постановити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого представник позивача не заперечив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що між закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого є позивач у справі, та відповідачем 15 червня 2007 року укладено кредитний договір № LVH9GK00000195, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 40 000 доларів США зі сплатою 10,08 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 14 червня 2027 року. Погашення заборгованості здійснюється щомісячно, а саме в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати (а.с. 4-6).
Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності з ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Взятих на себе зобовязань відповідач ОСОБА_3 не виконує, у звязку з чим виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 43 444,94 доларів США, зокрема 39 028 доларів США заборгованість за кредитом, 1 917,42 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 240 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 128,87 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 64,94 доларів США штраф (фіксована частина), 2 065,71 доларів США штраф (процентна складова), що стверджується розрахунком заборгованості станом на 24 березня 2009 року (а.с. 3). Вказаний розрахунок складений у відповідності до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором вказаним вище, 15 червня 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки № LVH9GK00000195, відповідно до умов якого відповідач передала позивачу в іпотеку квартиру № 2 в будинку № 25 на вул. Пісковій в м. Львові (а.с. 6-10).
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» визначає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що заборгованість за кредитним договором становить 43 444,94 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ на момент розгляду справи становить 347 255,41 гривень, що є більшим розміру отриманого кредиту, заставна вартість станом на момент укладення договору іпотеки квартири погоджена сторонами в сумі 404 000 гривень, суд приходить до висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
При цьому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в справі в розмірі 1 700 гривень судового збору, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду (а.с. 16).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 86, 88, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Звернути стягнення на квартиру загальною площею 62,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № LVH9GK00000195 від 15 червня 2007 року) публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором № LVH9GK00000195 в розмірі 43 444 (сорок три тисячі чотириста сорок чотири) 94 долари США 94 центи США, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ на момент розгляду справи становить 347 255 (триста сорок сім тисяч двісті пятдесят пять) гривень 41 копійку, зокрема 39 028 (тридцять девять тисяч двадцять вісім) доларів США заборгованість за кредитом, 1 917 (одна тисяча девятсот сімнадцять) доларів США 42 центи США заборгованість по процентам за користування кредитом, 240 (двісті сорок) доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 128 (сто двадцять вісім) доларів США 87 центів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 64 (шістдесят чотири) долари США 94 центи США штраф (фіксована частина), 2 065 (дві тисячі шістдесят пять) доларів США 71 цент США штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень судового збору, 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
Рішення може бути переглянуте за заявою відповідача, яка подається до суду протягом десяти днів після отримання копії рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно
суддя Н.Л.Стрепко
Судове рішення № 36013307, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 12.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-157/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: