Рішення № 36005567, 06.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6650/13

Справа № 2-428/11 Головуючий 1 інст. - Юр'єва А.М.

Категорія :стягнення шкоди Доповідач - Бобровський В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Бобровського В.В.,

С у д д і в Шевченко Н.Ф.,

Кокоші В.В.,

при секретарі Харченко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23 липня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в особі Харківської філії про стягнення страхового відшкодування у зв'язку з ушкодженням його автомобіля Lexus LX470 р.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яке відбулось близько 1 години 1 листопада 2009 року по вул..Чебишева у м.Харкові при керуванні за довіреністю ОСОБА_4

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що 20 грудня 2008 року уклав з відповідачем Поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія, пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності на 368550 грн. страхової суми та 3685,50 грн. франшизи, сплативши 18427, 50 грн. страхового внеску. Строк дії полісу визначено з 18 квітня 2009 року по 17 квітня 2010 року.

Про факт ДТП відповідач був повідомлений 3 листопада 2009 року, а подані необхідні документи для визначення розміру страхового відшкодування та заява про виплату, в порушення чинного законодавства та обставин ДТП були безпідставно залишені без задоволення з необґрунтованим посиланням про надання начебто неправдивих відомостей щодо дати ДТП та неможливості ушкодження автомобіля за цих обставин.

З урахуванням уточнень позовних вимог у листопаді 2012 року, у червні 2013 року, рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23 липня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «УСК «Гарант «Авто» на користь ОСОБА_3 86137,24 грн. суми страхового відшкодування, пені , трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «УСК «Гарант-Авто» з посиланням на безпідставність позову, висновку про його задоволення в порушення норм матеріального і процесуального права, рішення просить скасувати, у позові відмовити, зазначивши, що судом при розгляді справи не звернуто уваги на розбіжності у висновках експертизи, іншим доказам про можливість ушкодження автомобіля позивача та інших обставин.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія вирішила апеляційну скаргу ПАТ «УСК «Гарант Авто» відповідно до положень ст..309 ЦПК України задовольнити частково, рішення районного суду змінити з наступного.

Згідно до ч.1 ст60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім обставин, встановлених ст..61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.

Суд, за нормою ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до положень ст..212 цього Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні, наявних у справі доказів, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відображається в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Судом встановлено на підставах наданих доказів те, що автомобіль Lexus LX470, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, належить ОСОБА_3 на підставі реєстраційного посвідчення НОМЕР_4 від 13 квітня 2006 року, яким на підставі довіреності від 10 грудня 2008 року користувався ОСОБА_4

Згідно Полісу № 19G-0254270 автомобіль застраховано ВАТ «УСК «Дженерал Гарант», правонаступником якого є ПАТ «УСК «Гарант Авто», на 368550 грн. на строк з 18 квітня 2009 року до 17 квітня 2010 року.

ОСОБА_4 1 листопада 2009 року при керуванні автомобілем о 1.00 годині на вул..Чебишева у м.Харкові допустив порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України та здійснив наїзд на дерево, яке розташоване на узбіччі дороги. За порушення ПДР постановою Київського районного суду м.Харкова від 19 листопада 2009 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 27 травня 2012 року на підставах розрахунків судової автотоварознавчої експертизи від 15 липня 2012 року та відомостей про ДТП, фізичного зносу автомобіля Lexus LX470, сума майнової шкоди заподіяної ушкодженням автомобіля ОСОБА_3 внаслідок ДТП 1 листопада 209 року складає 52551,08 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи на його користь з ПАТ «УСК «Гарант-Авто» 52551,08 грн. на відшкодування майнової шкоди у розмірі визначеної експертним висновком від 27 травня 2013 року, пеню у сумі 23804,60 грн. за весь час невиконання зобов'язання. починаючи з 22 січня 2010 року та 3% річних від простроченої вищевказаної суми майнової шкоди у розмірі 4431,56 грн. на підставах ст..625 ЦК України та 5230 грн. витрат на експертні дослідження, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позову в цій частині заявлених ОСОБА_3 вимог.

Проте погодитись повністю з таким висновком суду у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням вимог процесуального права щодо розміру стягнутих сум при ухваленні рішення не можна.

Згідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту ( крім залізничного), затверджених рішенням правління ВАТ «Дженерал Гарант» від 16 січня 2007 року при пошкодженні чи знищенні транспортного засобу або його частини внаслідок ДТП, якщо інше не передбачено договором страхування, розмір безумовної франшизи складає 1% страхової суми для легкових автомобілів, яка вираховується із суми страхового відшкодування на кожному страховому випадку (п.п.2.2.1; 3.6.1; 3.7 Правил).

Страховик за нормою ч.1 ст. 990 ЦК України здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника і страхового акту (аварійного сертифікату).

Із страхового полісу ОСОБА_3 вбачається, що розмір франшизи при ушкодженні транспортного засобу визначено у розмірі 1% від страхової суми і складає 3685,5 грн., а сума страхового відшкодування повинна складати 48865,58 грн. (52551,08-3685,50).

Згідно до п.7.1.6 Правил страхування при порушенні термінів виплати страхового відшкодування страхувальнику сплачується пеня у розмірі 0,1 % простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ніж подвійна ставка НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня.

Судом на підставах розрахунку суми пені здійсненого позивачем із суми майнової шкоди не враховано умови відповідальності страховика за Правилами страхування про визначення суми пені від розміру страхового відшкодування. Окрім цього безпідставно не прийнято до уваги заперечення представника відповідача про неналежне виконання позивачем процесуальних обов'язків щодо надання доказів про доведеність позову допустимими доказами про розмір шкоди, як підстави для зменшення уми пені за ч.3 ст.551 ЦК України за наявності обставин,які мають істотне значення.

Так із листа ВАТ «УСК «Дженерал-Гарант» від 22 січня 2010 року про відмову у сплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 вбачається, що підставою такої відмови був аварійний сертифікат спеціаліста - автотехніка від 20 січня 2010 року, за висновком якого показання водія автомобіля ОСОБА_4 не співпадають з характером пошкоджень автомобіля.

ОСОБА_3 звертаючись з позовом до суду у липні 2010 року у відповідності до ст..ст. 134, 143 ЦПК України заяви про забезпечення доказів не подав, визначивши на свій розсуд розмір страхового відшкодування в 100000 грн.

Клопотання про призначення автотехнічної та авто товарознавчої експертиз позивачем заявлено лише 16 грудня 2010 року, але експертні дослідження їм не були оплачені й справу повернуто за неможливістю виконання 27 січня 2011 року.

Ухвала суду від 1 червня 2011 року про призначення автотоварознавчої експертизи за повторним клопотанням представника позивача у зв'язку з її неоплатою ОСОБА_3 також не була виконана експертною установою та повернуто справу до суду у грудні 2011 року.

Автотоварознавча експертиза за клопотанням позивача від 04 квітня 2012 року виконана 15 липня 2012 року, визначено розмір майнової шкоди у розмірі 86506,31 грн. без врахування акту ушкодження автомобіля ОСОБА_3 при ДТП 13 жовтня 2007 року, про яке позивачем не було повідомлено при укладанні договору страхування та здійсненні експертних досліджень.

З урахуванням зазначених обставин висновком експерта від 27 травня 2013 року зменшено розмір майнової шкоди до 52551,08 грн.

За таких обставин, враховуючи , що розмір страхового відшкодування складає 48865,58 грн., пеня за весь час її несплати відповідно до порядку розрахунку позивача складає 22137,72 грн., колегія виходячи із норми ст..551 ч.3 ЦК України вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з ПАТ «УСК «Гарант-Авто» до 10000 грн. суму трьох відсотків річних зач.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання зменшити з 4431,56 грн. до 4120,83 грн. , витрати на експертні дослідження зменшити з 5230 грн. до 2000 грн. підтверджених квитанцією від 19 вересня 2012 року з відповідним зменшенням судових витрат до 651,06 грн.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «УСК Гарант Авто» про безпідставність позову зазначеної частини позовних вимог ОСОБА_3, не відповідають встановленням судом обставинами ДТП, правам та обов'язкам сторін по договору страхування, нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та залишаються колегією поза увагою за їх безпідставністю та необґрунтованістю будь-якими належними та достовірними доказами.

З огляду на викладене, колегія, керуючись ст..ст.303, 304, 309 ч.1 313, 314 ЦПК України, колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «УСК Гарант Авто» задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23 липня 2013 року змінити.

Стягнути з ПАТ «УСК «Гарант Авто» на користь ОСОБА_3 48865,58 грн. страхового відшкодування, 10000 грн. пені, 4120, 83 грн. трьох відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання, 2000 грн. витрат на експертні дослідження 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 65106,41 грн.

Стягнути з ПАТ «УСК «Гарант Авто» (код ЄДРПОУ 16467237) на користь держави 651,06 грн.

В решті це рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді