Рішення № 36001608, 06.12.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" грудня 2013 р. Справа № 906/1301/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевельов Я.В. - довіреність від 08.01.13р.;

від відповідача: Голуб Т.П. - довіреність від 07.12.13р.;

від третьої особи: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" (м. Житомир)

до Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради (м. Житомир)

про стягнення 4982,95 грн.

та зустрічним позовом Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської

ради (м. Житомир)

до Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача за первісним позовом (позивача - за зустрічним):

Житомирської міської ради (м. Житомир)

про визнання недійсним договору №16 від 29.06.11р. про дольову участь в

експлуатаційних витратах.

В судовому засіданні 03.12.13р. оголошувалась перерва до 06.12.13р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4982,95 грн. заборгованості, з яких: 4910,91 грн. - основний борг, 14,03 грн. - інфляційні, 58,01 грн. - 3% річних.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача перед позивачем виникла в результаті невиконання умов договору №16 від 26.06.11р. про дольову участь в експлуатаційних витратах. Тому обґрунтовуючи вимоги положеннями ст.ст. 193, 629, 526 ЦК України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду від 13.09.13р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

17.10.13р. до суду відповідачем подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору №16 від 29.06.11р. про дольову участь в експлуатаційних витратах.

Ухвалою від 17.10.13р. господарським судом до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" про визнання недійсним договору №16 від 29.06.11р. про дольову участь в експлуатаційних витратах.

В подальшому ухвалою господарського суду від 07.11.13р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом (позивача - за зустрічним) залучено Житомирську міську раду.

Представник позивача в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, зустрічні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні первісні позовні вимоги вважав безпідставними, просив відмовити в їх задоволенні, також просив задовольнити зустрічний позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення адресату 28.11.13р. (а.с. 66).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.11р. між Житлово-будівельним кооперативом "Полісся" (балансоутримувач/позивач за первісним позовом) та Комунальним підприємством "Фармація" Житомирської міської ради (замовник/відповідач за первісним позовом) було укладено договір про дольову участь в експлуатаційних витратах № 16 від 29.06.11 р., відповідно до якого замовник сплачує внески на утримання будинку та прибудинкової території згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною до даного договору, а балансоутримувач забезпечує його виконання (п.п. 1 договору).

Замовник приймає дольову участь в витратах балансоутримувача на утримання будинку №52 по вул. Московській в м. Житомирі в розмірі, передбаченому в додатку №1 до цього договору (п.п. 2.1. договору).

Згідно п.п. 2.2. договору балансоутримувач щомісячно надсилає замовнику рахунки. Замовник щомісячно до 20 числа наступного місяця сплачує кошти, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок балансоутримувача, вказаний в додатку №1 до цього договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протязі трьох календарних років з дня його підписання сторонами.

Як зазначає позивач, з моменту укладення договору останнім вживались дії по утриманню будинку №52 по вул. Московській в м. Житомирі та нарахував з липня 2011 року по липень 2012 року 9884,43 грн. витрат, які мають бути відшкодовані відповідачем.

Відповідач за період дії договору свої зобов'язання виконав частково, оплатив експлуатаційні витрати в сумі 4083,52 грн. (а.с. 12).

КП «Фармація» в ході розгляду справи було подано зустрічний позов про визнання недійсним договору №16 від 29.06.11р. про дольову участь в експлуатаційних витратах, в якій зазначає наступне.

Договір №16 від 29.06.11р. укладений між ЖБК «Полісся» та Аптекою № 8 в особі Шевчук Н.Т. та Ковтушенко О.Ю., які діють на підставі Статуту.

Але станом на день підписання вказаного договору Шевчук Н.Т. та Ковтушенко О.Ю. ні в Аптеці № 8, ні в КП «Фармація» ЖМР не працювали. Такий Договір в КП «Фармація» Житомирської міської ради відсутній.

Також відповідачем зазначено, що 29.06.11 р. директором підприємства КП «Фармація» являвся Богуславець С.В, який був звільнений розпорядженням міського голови №378 від 05.07.11 р. Ковтушенко Олексій Юрійович був призначений на посаду директора підприємства лише 21.07.11р.

Відповідно до Положення про Аптеки КП «Фармація» Житомирської міської ради, аптека в своїй діяльності керується законодавством України, Статутом КП «Фармація», діє на принципах господарського розрахунку» (п.1.2 Положення).

Пунктом 1.3. положення передбачено, що аптека не є юридичною особою, не має самостійного балансу, розрахункового та інших рахунків в установах банків, не має круглої печатки та кутового штампу.

Аптека не має права укладати договори, користуватись кредитами банку, вести зовнішньоекономічну діяльність, утворювати відокремлені підрозділи, філії, малі, спільні та інші підприємства, в т.ч. з іноземними партнерами як в Україні так і за її межами ( п.п. 1.4 Положення).

Тобто відповідач вважає, що спірний договір підписаний невстановленою та неуповноваженою особою, та відсутність повноважень у Аптеки № 8 на підписання будь яких договорів,

Тому враховуючи положення ст.ст. 203, 207, 215, 216 ЦК України КП «Фармація» звернулась до суду з даним позовом.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що первісна позовна заява підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Позивачем на виконання умов договору було виставлено відповідні рахунки (а.с. 14,16,19,21,23,25 том 2), згідно яких відповідачем здійснено оплату в сумі 4083,52 грн.

З наданих первісним позивачем податкових накладних (а.с. 163-173) вбачається, що нарахування та проплати сторонами здійснювались на підставі договору №16 від 29.06.13р.

Виходячи з викладеного та з пояснень представників сторін в судовому засіданні 03.12.13р. суд встановив, що інших господарських операцій між сторонами по справі не було, тобто КП "Фармація" вчинено дії, що свідчать про прийняття договору №16 від 29.06.11р. до виконання.

Також згідно п.п. 3.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Окрім цього суд зазначає наступне. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ж ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому в первинних документах фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

За таких обставин судом у відповідача витребувано податкові накладні.

Дослідивши подані розшифровки до податкових зобов'язань та податкового кредиту (а.с. 33-63), суд встановив, що в період дії договору №16 від 29.06.11р. відповідачем до податкового кредиту включалась заборгованість по вищезгаданому договору.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 4982,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, наведеного в справі, суд прийшов до висновку. що розмір інфляційних та 3% річних складає 2,12 грн. та 58,01 грн. відповідно.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 19/2, код 36617789) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" (10003, м. Житомир, вул. Короленка, 8, код. 20424736): 4971,04грн. заборгованості за договором №16 від 29.06.11р., з яких: 4910,91 грн. - основний борг, 2,12 грн. - інфляційних, 58,01 грн. - 3% річних та 1716,39 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті первісного позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.12.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.