Рішення № 36001360, 04.12.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3155/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4149/2013

Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В.

Доповідач Акопян В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Акопян В.І.

Суддів: Гальонкіна С.А., Лобова О.А.

При секретарі: Фадєйкіній Н.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представника Української медичної стоматологічної академії - Панасенко Валентини Степанівни на рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Української медичної стоматологічної академії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Української медичної стоматологічної академії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 31.01.2005 року без оформлення медичної картки стоматологічного хворого в приміщенні обласної стоматологічної поліклініки, внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов'язків асистентом кафедри ортопедичної стоматології і імплантології УМСА ОСОБА_1, були проведені стоматологічні маніпуляції, які не відносяться до його компетенції. Вказувала, що під час проведення стоматологічних маніпуляцій було допущено поломку стоматологічного інструмента та цей фрагмент залишився не видаленим. 01.02.2005 року до зубного каналу був введений гутаперчевий штифт, який вийшов за межі зуба у м'які тканини ясен разом з пломбувальною масою. Відповідно до виписки з Акту судово-медичного дослідження №491 від 25.02.2005 року їй завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. ОСОБА_1 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.140 КК України. Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 21.09.2012 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності згідно ст.49 КК України. В зв'язку з протиправним діянням ОСОБА_1 вона перенесла безліч операцій з оперативним втручанням. Крім того, вважає, що їй заподіяна моральна шкода. Уточнивши позовну заяву просила стягнути з Української медичної стоматологічної академії на її користь моральну шкоду в розмірі 418 081 грн., витрати на проведення судово-психологічної експертизи в розмірі 2 754 грн., витрати в розмірі 308 грн. 27 коп., матеріальну шкоду в розмірі 945 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 450 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 до Української медичної стоматологічної академії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Української медичної стоматологічної академії на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 20 000 грн., витрати за проведення судово-психологічної експертизи в сумі 2 754 грн., а всього 22 754 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

З вказаним рішенням не погодилася Української медичної стоматологічної академії, в інтересах якої апеляційну скаргу подала Панасенко В.С., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення районного суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову за недоведеністю вини працівника академії ОСОБА_1 та у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Вказане рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення районного суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову за недоведеністю та безпідставністю.

З рішенням районного суду не погодилася ОСОБА_2, та подала апеляційну скаргу в якій просила рішення районного суду скасувати, та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Української стоматологічної академії задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 будучи медичним працівником - лікарем ортопедом, асистентом кафедри ортопедичної стоматології і імплантології Української медичної стоматологічної академії, 31 січня 2005 року, без оформлення медичної картки стоматологічного хворого, в приміщенні обласної стоматологічної поліклініки, що розташована по вул.Комсомольській, 50 в м.Полтаві, виконав стоматологічні маніпуляції, що не відносяться до його компетенції, ОСОБА_2 а саме: депульпацію 22 зуба верхньої щелепи із застосуванням відповідного медичного інструменту - пульпоекстрактора. Внаслідок недбалого та неналежного ставлення до виконання своїх медичних обов»язків, при депульпації вказаного зубу, допустив поломку пульпоекстрактора, фрагмент якого, довжиною 4-4,5 мм, залишився в кореневому каналі 22 зубу, не прийняв заходів по видаленню з кореневого каналу зуба фрагменту поламаного інструменту.

01 лютого 2005 року ОСОБА_1 у приміщенні обласної стоматологічної поліклініки, що розташована по вул. Комсомольській, 50 в місті Полтаві, продовжив проведення стоматологічних маніпуляцій, які не відносяться до його компетенції та внаслідок недбалого та неналежного ставлення до своїх медичних обов'язків, ввів гутаперчевий штифт у верхній правий 12 зуб, який через перфоративний отвір вийшов в навколишні м'які тканини разом з пломбувальною масою, не направляючи її до лікаря стоматолога-терапевта, у зв'язку з чим ОСОБА_2 в гострий період не отримала лікування.В результаті ОСОБА_1 позивачці були причинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Постановою Октябрського районного суду від 21 вересня 2012 року справу щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України.

Вина ОСОБА_1 в причинені тілесних ушкоджень середньої тяжкості позивачці підтверджується поясненнями самої позивачки, що вона зверталась до нього за медичною допомогою і саме він проводив всі маніпуляції, які потягли за собою причинення ушкоджень здоров'я середньої тяжкості, постановою суду від 21 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи на підставі ст..49 КК України (за нереабілітуючих обставин) показами свідків,які підтвердили звернення позивачки до ОСОБА_1 за медичною допомогою, висновками судово- медичних експертиз, які були проведені в кримінальній справі.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки судом встановлено , що тілесні пошкодження були причинені позивачці ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків в робочий час, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення шкоди з відповідача -Української стоматологічної академії.

Колегія не погоджується з розміром моральної шкоди, яка була визначена судом першої інстанції. Місцевий суд не в повній мірі врахував тяжкість та тривалість причинених моральних страждань, що зазнала ОСОБА_2 в результаті неправомірних дій ОСОБА_1, що вона, будучи інвалідом 2 групи, пережила фізичний біль і тривалий час знаходилась на лікуванні у різних лікарів- стоматологів, вона втратила нормальні життєві зв'язки і відновлення їх вимагало додаткові зусилля для нормалізації життя. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з розміром моральної шкоди, яка визначена висновком судово - психологічної експертизи від 29 липня 2013 року, оскільки її розмір є завищений. Розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів визначає на рівні 50 000 грн.

Місцевий суд підставно відмовив позивачці в стягненні матеріальної шкоди.

Судові витрати, які позивачка понесла як потерпіла у кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_1 не є окремим видом матеріальної шкоди і питання повернення таких коштів повинно розглядатися в порядку кримінального судочинства при розгляді конкретної кримінальної справи.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини ,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Місцевий суд детально вивчив докази, які надані позивачкою на підтвердження понесених матеріальних витрат (витрати на поїздку на консультацію в м. Київ та витрати на придбання медичних препаратів) і підставно відмовив в стягненні цих витрат, скільки ОСОБА_2 не надала належних доказів, що ці витрати понесені саме на лікування та усунення наслідків неналежного лікування проведеного ОСОБА_1, а не на лікування хвороб, які були у неї раніше, адже вона має групу інвалідності.

Позивачкою не пропущено строк позовної давності, оскільки розгляд кримінальної справи був закінчений 28 лютого 2013 року, коли постанова суду від 21 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.1 ст.140 КК України вступила в законну силу, позов до суду надійшов в квітні 2013 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то і судові витрати за проведення експертизи повинні бути повернуті позивачці у відповідності до задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч.2 ст. 307, п.п.3,4 ст.309,ст. 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, представника Української медичної стоматологічної академії - Панасенко Валентини Степанівни відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2013 року в частині стягнення моральної шкоди та судових витрат змінити, стягнути з Української медичної стоматологічної академії на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень та 340 грн. судові витрати.

В решті рішення місцевого суду залишити без змін

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: Акопян В.І.

Судді: Лобов О.А.

Гальонкін С.А