Постанова № 35998603, 12.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р.Справа № 923/1055/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 1001 від 20.11.2013 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я.Гладишевої)

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 1093 від 09.12.2013 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я.Гладишевої замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_4 (паспорт серія НОМЕР_2 від 16.04.1998 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Херсонської області від „26" вересня 2013 року, повний текст якого складено та підписано „30" вересня 2013 року

по справі № 923/1055/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 8 519,73 грн.

В С Т А Н О В И В :

13.08.2013 року Публічне акціонерне товариство „Херсонська теплоелектроцентраль" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач) про стягнення 8 519,73 грн., з яких: 8 123,19 грн. - сума основного боргу, 289,42 грн. - пені та 3% річних у розмірі 107,12 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 414 від 15.10.2010 року, за період з 01.11.2012 року по 01.06.2013 року систематично прострочував сплату виставлених рахунків, тим самим порушив грошові зобов'язання за вказаний вище період в частині сплати послуг за теплову енергію.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 року по справі № 923/1055/13 (суддя Людоговська В.В.) позовні вимоги ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" задоволені повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" 8 123,19 грн. - суму основного боргу, 289,42 грн. - пені, 3% річних у розмірі 107,12 грн. та 1 720,50- витрат по сплаті судового збору.

Такий висновок суду мотивований тим, що наданими позивачем матеріалами підтверджується факт того, що ФОП ОСОБА_4 дійсно за період з 01.11.2012 року по 01.06.2013 року була спожита теплова енергія, але в порушення умов договору та норм чинного законодавства за неї не розрахувалась, у зв'язку з чим підлягає стягненню заборгованість за спожиту теплову енергію, пеня та 3 % річних.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення не прийняв до уваги те, що рішенням господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 року по справі № 923/1055/13 за позовом ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № 414 від 15.10.2010 року встановлений факт відсутності договірних відносин між сторонами.

Також скаржник зазначає, що договір № 414 від 15.10.2010 року діяв до 15.04.2011 року та інші договори сторони не укладали, а тому стягнення заборгованості за період з 01.11.2012 року по 01.06.2013 року за спожиту теплову енергію є безпідставним.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну ФОП ОСОБА_4, відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу без задоволення та змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 року, щодо визначення підстави для стягнення заборгованості, а саме зазначивши Договір № 30 від 01.09.2008 року, в іншій частині рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 21.11.2013 року відповідно до ст.77 ГПК України було відкладено розгляд апеляційної скарги у зв'язку з тим, що 20.11.2013 року представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу та додаткові документи до матеріалів справи, які необхідно було дослідити та провести їх огляд для правильного вирішення спору.

Позивач в судове засідання 12.12.2013 року не з'явився без поважних причин, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням б/н від 22.11.2013 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, позивач - ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" та відповідач - ФОП ОСОБА_4 знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню теплової енергії.

Так, за твердженням ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" 15.10.2011 року між ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_4 (Споживач) укладено договір № 414 про надання послух з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.13-15).

Згідно із п. 30 Договір укладено на строк до 15.04.2011 року і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

За умовами Договору облік спожитої енергії проводиться за показниками лічильника відповідача.

Відповідно до п.1 Договору, виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2 Договору передбачений суб'єкт користування послугами, це власник приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно пункту 3 цього Договору опалювальна площа вищезазначених об'єктів становить відповідно 91,9 кв.м.

На момент укладення Договору з централізованого постачання гарячої води та опалення для потреб інших споживачів тариф становить 601,40 грн/Гкал (з ПДВ). При зміні тарифів на послуги з теплопостачання взаєморозрахунки виконуються по тарифам, затвердженим (погодженим) Рішенням виконкому Херсонської міської Ради. Про зміну тарифів виконавець повідомляє споживача листом або в засобах масової інформації (п.5).

Розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) та тарифами, діючими на момент споживання, та затвердженими (погодженими) Рішенням виконкому Херсонської міської Ради (пункт 6 договору).

Згідно пунктів 8, 9 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються безготівковою формою.

За несвоєчасне внесення плати з споживача стягується пеня у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати (пункт 12 договору).

Відповідно до пункту 21 договору у разі порушення виконавцем умов договору споживач викликає (письмова заява) представника виконавця для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види порушень. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення, реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Як встановлено місцевим господарським судом, обсяг спожитої відповідачем теплової енергії визначений за показниками лічильника у період з 01.11.2012 року по 01.06.2013 року та становить загальну вартість 8 123,19 грн. виходячи з тарифу, що встановлений рішенням виконкому Херсонської міської ради.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року №141 "Про встановлення тарифів на теплову енергію Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" встановлені тарифи на теплову енергію, які складають: для потреб бюджетних установ - 999,52 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та для потреб інших споживачів - 999,90 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), яка набрала чинності з 01.10.2011 року.

ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" направляло на адресу ФОП ОСОБА_4 листи 29.12.2010 року за № 04-1/01/2805 та від 19.10.2011 року № 03-5/1906 на виконання Постанови НКРЕ від 14.12.2010 року та від 30.09.2011 року „Про встановлення тарифів на теплову енергію ПАТ „Херсонська ТЕЦ", якими проводилися зміни тарифів на теплову енергію (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.11.2012 року по 01.06.2013 ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" на оплату теплової енергії були виставлені ФОП ОСОБА_4 щомісячні рахунки загальною сумою 8 123,19 грн., які були надіслані на адресу останнього поштою (а.с.24-29):

- рахунок на оплату № 896а за спожиту теплову енергію у листопаді 2012 року на загальну суму 955,90 грн.;

- рахунок на оплату № 896а за спожиту теплову енергію у грудні 2012 року на загальну суму 1 679,83 грн.;

- рахунок на оплату № 896а за спожиту теплову енергію у січні 2013 року на загальну суму 1955,81 грн.;

- рахунок на оплату № 896а за спожиту теплову енергію у лютому 2013 на загальну суму 1667,83 грн.;

- рахунок на оплату № 896а за спожиту теплову енергію у березні 2013 на загальну суму 1667,83 грн.;

- рахунок на оплату № 896а за спожиту теплову енергію у квітні 2013 на загальну суму 155,99 грн.;

ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" направляло на адресу ФОП ОСОБА_4 вимоги про сплату боргу за період з грудня 2012 року по квітень 2013 року, відповідно до яких, просило здійснити розрахунок за отримані послуги теплопостачання до 20 числа розрахункового місяця, що підтверджується відповідними супровідними листами та поштовими повідомленнями про вручення рахунків (а.с.21-35).

Позивачем також було направлено на адресу відповідача вимоги про сплату боргу від 22.03.2013 року за № 06-1/746 у сумі 12 506,74 грн. та 25.06.2013 року за № 06-1/1474 у сумі 14 330,56 грн. відповідно до яких, вимагало сплатити заборгованість по вищеназваним сумам протягом 7 днів з моменту отримання даних вимог, у протилежному випадку позивач змушений бути звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.(а.с.47-48).

Судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" та вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).

Як встановлено матеріалами справи, у період з 01.11.2012 року по 01.06.2013 ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" поставило, а ФОП ОСОБА_4 отримало теплову енергію на загальну суму 8 123,19 грн.

В свою чергу, ФОП ОСОБА_4 за спожиту теплову електроенергію не розрахувалася, залишивши і на даний час непогашеною суму основного боргу у розмірі 8 123,19 грн.

Між тим, судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про правомірність та стягнення з відповідача 8 123,19 грн. суми боргу за Договором від 15.10.2011 року № 414 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води виходячи з наступного.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд не прийняв до уваги рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2012 року по справі № 5024/1563/2012 (суддя Людоговська В.В.) за позовом ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 6 207,37 грн.

Позовні вимоги ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" по справі № 5024/1563/2012 ґрунтувалися на неналежному виконанню відповідачем зобов'язань по оплаті теплової енергії за Договором від 15.10.2011 року № 414 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

З вказаного вище рішення, яке набрало законної сили та ніким не оскаржувалось встановлено, що між сторонами (ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" та ФОП ОСОБА_4) взагалі відсутні договірні зобов'язання, а Договір від 15.10.2011 року № 414 хоча і скріплений печаткою ФОП ОСОБА_4 проте взагалі не підписаний відповідачем. Таким чином, вказаний Договір визнаний місцевим господарським судом таким, що не відповідає вимогам ч.1 ст.181 ГК України, п.2 ст.207 ЦК України.

За змістом ч.ч.1,2 ст. 275 ГК України, договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відсутні договірні відносини по поставці/отриманню теплової енергії, а Договір від 15.10.2011 року № 414, як вже встановлено вище та у відповідності із рішенням господарського суду Херсонської області яке набрало законної сили був визнаний таким, що взагалі не укладався, а тому стягнення з ФОП ОСОБА_4 8 123,19 грн. за надання послуг від позивача є безпідставним.

Між тим, обґрунтовуючи свої вимоги скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що надати до суду першої інстанції рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2012 року по справі № 5024/1563/2012, яким встановлений факт відсутності договірних відносин з позивачем, ФОП ОСОБА_4 не мала можливості, оскільки оскаржуване рішення було прийнято за відсутністю відповідача у зв'язку з перебуванням її на стаціонарному лікуванні, що документально підтверджується.

Проте, вказане вище рішення від 26.11.2012 року по справі № 5024/1563/2012 приймається колегією суддів як додатковий доказ, який має преюдиціальне значення для справи.

Водночас колегія суддів вважає, що скаржник повністю обґрунтував неможливість не подання доказів до суду першої інстанції у відповідності до ст. 101 ГПК України, оскільки на момент розгляду позовної заяви ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" до відповідача, остання знаходилась на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідною довідкою.

За змістом ч.ч.1,2 ст.35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, не підлягають доведенню обставини, визнані судом загальновідомими. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Загальновідомі обставини не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність - очевидна, і доказування їх є зайвим.

Більш того, для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Вказане вище підтверджується постановою, пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи те, що судом попередньої інстанції було у повній мірі встановлені всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана помилкова правова оцінка та не прийнято до уваги рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2012 року по справі № 5024/1563/2012, яке було винесено тією самою суддею, рішення якої оскаржується та перевіряється його законність і обґрунтованість відповідно до ст.101 ГПК України в даному апеляційному порядку.

Крім того, як було встановлено вище, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення, зазначивши Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 30 від 01.09.2008 року, додавши його як додаток з заявою про залучення до матеріалів справи доказів.

Колегія суддів вважає, що дане клопотання не може бути прийнято до уваги та задоволенню не підлягає, оскільки позовні вимоги які заявлені ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення 8 519,73 грн. та є предметом позову саме на неналежному виконанні відповідачем Договору № 414 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 15.10.2010 року. Більш того, в апеляційній інстанції не приймається і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.3 ст.101 ГПК України).

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Проте, в матеріалах справи відступні будь-які заяви позивача та посилання на Договір № 30 від 01.09.2008 року.

З огляду на вищевикладене, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 289,42 грн. - пені та 3% річних у розмірі 107,12 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору в частині сплати боргу за послуги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 року по справі № 923/1055/13 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ФОП ОСОБА_4 - задоволенню.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „26" вересня 2013 року по справі № 923/1055/13 скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль" в частині стягнення 8 123,19 грн. - основного боргу, 107,12 - 3% річних та 289, 42 грн. пені та витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 1 720,50 грн. - відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код ІНН НОМЕР_1) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.

5. Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „13" грудня 2013 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров