Вирок № 35997799, 14.11.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5268/13-к

Провадження № 1-кп/369/208/13

В И Р О К

іменем України

14.11.2013 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Плиски А.К., Зеленюка Я.О.

захисникаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42013100040000108 від 22.03.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Вірменія, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який має вищу освіту, раніше не судимого, лейтенанта міліції, оперуповноваженого сектору карного розшуку Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

встановив:

Наказом по особовому складу № 235 від 16.03.2012 року ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області. Згідно витягу з функціональних обовязків, затвердженого 30.01.2013 року начальником Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області оперуповноважений сектору карного розшуку ОСОБА_2 в своїй діяльності виконує наступні обовязки: особисто веде роботу по боротьбі зі злочинністю та встановленню осіб, які скоїли кримінальні правопорушення на території Києво-Святошинського району Київської області по лінії розкриття злочинів проти особи, інших злочинів загально-кримінальної спрямованості; у відповідності до ст. 41 КПК України виконує доручення слідчих про проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій по конкретним кримінальним провадженням; веде попереджувально-профілактичну роботу по виявленню осіб, схильних до скоєння кримінальних правопорушень, а також судимих за тяжкі злочини; проводить роботу по виявленню притонів, наркозалежних осіб, венерично-хворих, місць концентрації кримінально-злочинного елементу та місць збуту викрадених речей; здійснює перевірки заяв, скарг громадян у встановленому законом порядку; виконує окремі доручення керівництва РВ та СКР; здійснює розшук злочинців, безвісно зниклих осіб та проводить заходи по встановленню осіб невпізнаних трупів.

В своїй роботі ОСОБА_2 керується Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року, Положенням «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року.

Таким чином, ОСОБА_2, з моменту призначення його на посаду оперуповноваженого СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, був службовою особою, яка постійно обіймала в органах державної влади посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій за спеціальним повноваженням, а саме був працівником правоохоронного органу до службових повноважень якого входило ведення попереджувально-профілактичної роботу по виявленню осіб, схильних до скоєння кримінальних правопорушень, а також судимих за тяжкі злочини.

Перебуваючи на вказаній посаді та в силу свої службових обовязків ОСОБА_2 у листопаді 2012 року познайомився з раніше судимим ОСОБА_3, який після звільнення з місць відбування покарання перебував під адміністративним наглядом відповідно до постанови Березанського міського суду Київської області від 11.05.2011 року строком на 2 роки, якого в подальшому 26.11.2012 року схилив до незаконної передачі йому грошових коштів в сумі 2000 доларів США взамін на поблажливе ставлення до ОСОБА_3 як адмінпіднаглядного.

22.03.2013 року на адресу УВБ в Київській області ДВБ МВС України надійшла заява ОСОБА_3 щодо неправомірних дій оперуповноваженого СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2

Реалізовуючи свій злочинний намір, в період часу з 03.12.2012 року по 21.03.2013 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 5000 грн. хабара за поблажливе ставлення до останнього як до адмінпіднаглядного: 1500 грн. 03.12.2012 року приблизно о 18 годині в м. Боярка в приміщенні кафе «Тролейбус», 1000 грн. 25.12.2012 року приблизно о 18 годині в м. Києві на станції метро «Лісова», 500 грн. 26.12.2012 року приблизно о 21 годині в с. Віта-Поштова в приміщенні кафе біля озера, 400 грн. 15.01.2013 року приблизно о 20 годині в с. Тарасівка біля магазину «Фора», 400 грн. 18.01.2013 року приблизно о 21 годині в м. Боярка в кафе «Тролейбус», 400 грн.16.03.2013 року в м. Боярка по вул. Ворошилова, 24-25 в автомобілі НОМЕР_2, 1000 грн. 21.03.2013 року в м. Боярка біля кафе «Кулінічі» в автомобілі НОМЕР_2.

Під час передачі коштів, яка мала місце 21.03.2013 року, та подальшої зустрічі, яка мала місце 25.03.2013 року, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про необхідність передачі йому ще 4000 грн. за один раз, але не пізніше 27-29 березня 2013 року.

29.03.2013 року, знаходячись за адресою м. Боярка по вул. Ворошилова, 24-26 в автомобілі «ВАЗ», модель 21043, д/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2, об 11 годині ОСОБА_2, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, одержав раніше обумовлену суму хабара розміром 4000 грн. від ОСОБА_3 взамін на поблажливе ставлення до ОСОБА_3 як адмінпіднаглядного. Цього ж дня, ОСОБА_2 затримано на підставі п. 1 ст. 208 КПК України як особу, яку застали під час вчинення ним злочину.

За версією досудового розслідування ОСОБА_4, перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку, вимагав від раніше судимого ОСОБА_3, який 23.11.2012 року вчинив крадіжку 800 грн. з каси продуктового магазину «Аякс», який знаходиться за адресою с. Тарасівка, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Залізнична, 8, в сумі 800 грн., хабар в розмірі 2000 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України.

Так, згідно обвинувального акту, 26.11.2012 року о/у СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2, оперативним шляхом встановив, що крадіжку в магазині вчинив саме ОСОБА_3, у звязку з чим запросив ОСОБА_3 до магазину, де предявив йому відеозапис на якому видно, що ОСОБА_3 викрав грошові кошти з каси магазину.

Під тиском о/у СКР ОСОБА_2, як працівника міліції та демонстрації відеозапису, ОСОБА_3 зізнався у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна, а саме у скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Після цього, ОСОБА_2 відібрав у ОСОБА_3 пояснення, в якому останній зізнався в таємному викраденні ним грошових коштів в сумі 800 грн. з каси магазину «Аякс».

В подальшому, встановивши зі слів ОСОБА_3, що за ним, рішенням суду, встановлено адміністративний нагляд після звільнення його з місць позбавлення волі, ОСОБА_2 довів до відома ОСОБА_3, що у звязку з вчиненням ним нового злочину, а саме крадіжки, ОСОБА_3 в подальшому засудять і призначать йому покарання у вигляді реального позбавлення волі.

26.11.2012 року ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 вирішити це питання, а саме надати йому грошову винагороду в сумі 2000 доларів США за неповідомлення ОСОБА_2 як працівником міліції до Києво-Святошинського РВ про виявлений ним факт вчинення крадіжки ОСОБА_3 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Не маючи іншого вибору, ОСОБА_3 погодився, так як не бажав бути притягнутий до кримінальної відповідальності за скоєну ним крадіжку, і в результаті відбути покарання у вигляді реального позбавлення волі, в період часу з 03.12.2012 року по 21.03.2013 року передавав ОСОБА_2 грошові кошти в якості хабара на загальну суму 5000 грн. за вище встановлених судом обставин, та в подальшому шляхом вимагання 29.03.2013 року отримав в якості хабара 4000 грн., коли і був затриманий працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у предявленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив суду, що з 2010 року він працює в органах міліції, з 2011 року оперуповноваженим СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області. ОСОБА_3 він знав в силу своєї роботи. У звязку з проблемами зі здоровям дитини ОСОБА_3 попросив позичити гроші, на що він, ОСОБА_2, погодився. Гроші він позичив у ОСОБА_5 та повинен був їх повернути. У ОСОБА_3 не міг вимагати кошти за не притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки він, в силу своїх службових обовязків не приймав рішення про порушення кримінальної справи чи про внесення відомостей до ЄРДР. У випадку, якщо суд прийде до переконання про наявність в його діях складу злочину, просив його суворо не карати.

Не зважаючи на такі показання обвинуваченого ОСОБА_2, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України підтверджується іншими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження, а саме:

- показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 співробітників Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, які підтвердили суду, що дійсно ОСОБА_2 працював на посаді о/у СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, негативних характеристик не мав, оскільки працював короткий проміжок часу, тому оцінити його роботу як працівника міліції не мають можливості;

- показаннями свідка ОСОБА_3, який суду показав, що, будучи раніше судимим вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, відбувши покарання у Березанській ВК, він повернувся до м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, де став проживати у цивільному шлюбі з жінкою, з якою проживає і на даний час. З ОСОБА_2 він познайомився як з оперативним працівником Києво-Святошинського РВ, коли приходив до райвідділу на відмітки, в подальшому ОСОБА_2 запропонував передати йому 2000 доларів США, щоб він, ОСОБА_3, не мав проблем, будучи під адміннаглядом. На таку пропозицію він погодився, оскільки не хотів мати проблеми з правоохоронними органами. Він передавав ОСОБА_2 грошові кошти з грудня 2012 року по березень 2013 року: 1500 грн. 03.12.2012 року приблизно о 18 годині в м. Боярка в приміщенні кафе «Тролейбус», 1000 грн. 25.12.2012 року приблизно о 18 годині в м. Києві на станції метро «Лісова», 500 грн. 26.12.2012 року приблизно о 21 годині в с. Віта-Поштова в приміщенні кафе біля озера, 400 грн. 15.01.2013 року приблизно о 20 годині в с. Тарасівка біля магазину «Фора», 400 грн. 18.01.2013 року приблизно о 21 годині в м. Боярка в кафе «Тролейбус», 400 грн. 16.03.2013 року в м. Боярка по вул. Ворошилова, 24-25 в автомобілі НОМЕР_2, 1000 грн. 21.03.2013 року в м. Боярка біля кафе «Кулінічі» в автомобілі НОМЕР_2. При останній зустрічі ОСОБА_2 сказав, що треба 4000 грн. передати за оди раз і на цьому вони припинять такі стосунки та ОСОБА_3 може спокійно відбувати адміннагляд. Проте такої суми в нього не було, на той час він не мав заробітку. Про ситуацію, в яку він потрапив, розказав своїм родичам, які порадили звернутися до УВБ. В подальшому працівники міліції вручили йому грошові кошти в сумі 4000 грн., помічені спеціальною речовиною, які він повинен був передати ОСОБА_2 в якості хабара. З ОСОБА_2 він зустрівся 29.03.2013 року, в першій половині дня в м. Боярка, ОСОБА_2 приїхав на своєму автомобілі, вони деякий час поспілкувались та в автомобілі він передав ОСОБА_9 4000 грн., з яких 100 грн. він дав ОСОБА_3. А решту поклав в кишеню штанів, після чого ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, в подальшому ОСОБА_2 затримали;

- показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 понятих при поміченні грошових купюр, які суду показали, що в їхній присутності грошові купюри номіналом по 100-200 грн. були помічені спеціальною речовиною, які потім були передані особі. Гроші передавались працівниками міліції, оформлювали друкований протокол. Також свідок ОСОБА_10 показав, що він був присутній при затриманні ОСОБА_2 та вилучення у нього коштів, при цьому ОСОБА_2 вказував, що це не його гроші;

- показаннями свідка ОСОБА_12 заступника начальника УВБ у Київській області, який суду показав, що до УВБ у Київській області звернувся громадянин ОСОБА_3, який повідомив про неправомірні дії працівника міліції, заяву приймав черговий. В подальшому, заява ОСОБА_3 була передана до прокуратури Київської області. Гроші, які були використані під час оперативних заходів були або ОСОБА_3, або виділялись зі ст. 9 кошторису МВС України;

- показаннями свідка ОСОБА_13, який суду показав, що у березні 2013 року до УВБ у Київській області звернувся ОСОБА_3 з заявою, щодо неправомірних дій працівника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013100040000108 від 22.03.2013 року, відповідно до якого 22.03.2013 року до ЄРДР були внесені відомості за матеріалами УВБ в Київській області ДВБ МВС України щодо неправомірних дій окремих працівників територіального підрозділу міліції ГУ МВС України в Київській області (том 2 а.с. 1);

- заявою ОСОБА_3 від 22.03.2013 року на імя начальника УВБ в Київській області ДВБ МВС України щодо неправомірних дій працівника міліції сектору карного розшуку Києво-Святошинського РВ (том 2 а.с. 13);

- даними про звільнення 02.06.2011 року ОСОБА_3 з Березанської виправної колонії № 95 по відбуттю покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2006 року (том 2 а.с. 14-15);

- рапортом оперуповноваженого в ОВС УВБ в Київській області ДВБ МВС України від 29.03.2013 року про те, що співробітниками УВБ в Київській області було затримано оперуповноваженого СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 (том 2 а.с. 21);

- протоколом огляду місця події від 29.03.2013 року з відеозаписом на відеокасеті Panasonic miniDV 60/90, відповідно до якого в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області, на перетині вулиць Маяковського та Жуковського, був оглянутий автомобіль ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_3, біля лівої двері якого знаходився затриманий ОСОБА_2, під час огляду у якого було виявлено грошові кошти в сумі 3900 грн., купюрами наступних серій та номерів: купюра в 200 гривень ЕЮ 5022481; купюри по 100 гривень ЕШ 0996378; АА 3244347; ВД 3314221; ВВ 4425362; ВГ 5401061; ВЖ 4269571; КЗ 0722863; ГХ 9873627; ЕХ 2889083; ВМ 3456210; БР 2415118; ГК 5916565; ВЗ 1611387; ЕЄ 9768151; ВЖ 2129095; ГБ 0481576; ВИ 0898449; ВЕ 0778860; АБ 2808048; ЗФ 3874265; ГК 2225154; ВМ 9747324; БН 3064566; КР 6023650; ГИ 8319969; ГИ 9835673; АЗ 3153869; ГД 4953979; ВЩ 2579480; ЕИ 0394623; ВЮ 1116530; БЛ 5598445; ЕЯ 0726574; ЗИ 0999507; ЕА 4733643; АЄ 6188671; ГХ 3858058, вилучено змиви з рук ОСОБА_2 (з лівої та правої руки), зроблено контрольний змив ватного тампону (том 2 а.с. 27-30);

- витягом з наказу від 16.03.2012 року № 235 о/с, відповідно до якого ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого сектора карного розшуку Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області (том 2 а.с. 147);

- витягом з функціональних обовязків оперуповноваженого СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 (том 2 а.с. 149);

- протоколом про результати спостереження за особою від 29.03.2013 року з фототаблицею та відеозаписом на 2 касетах формату mini DV марки Sony DVM60 та марки Panasonic DVM60, відповідно якого ОСОБА_2 зустрічався з ОСОБА_3 біля буд. № 26 по вул. Ворошилова в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, під час зустрічі ОСОБА_3 передав грошові кошти ОСОБА_2, який пізніше був затриманий на розі вулиць Жуковського та Маяковського (том 3 а.с. 24-34);

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного номеру 093-968-31-77, яким користується ОСОБА_2 від 09.04.2013 року та аудіо записом на компакт-диску Acme CD-R 700 mb, відповідно яких в телефонних розмовах між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та не встановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_2 схиляв ОСОБА_3 передавати йому грошові кошти (том 3 а.с. 35-47);

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо -, відео зйомки особи від 04.04.2013 року з картою памяті SD-card dretec 8 gb, на яку записано процес аудіо -, відео контролю за особою, відповідно до якого 29.03.2013 р. в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, під час зустрічі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулась розмова, в якій вони домовились про передачу 4000 незаконної грошової винагороди, та ОСОБА_9 повідомив про подальшу співпрацю з ОСОБА_3 (том 3 а.с. 48-62);

- протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 29.03.2013 року з ксерокопіями купюр, відповідно до якого грошові купюри являють собою українську гривню номіналом: по 100 (сто) гривень кожна, в кількості 38 (тридцяти восьми) штук, по 200 (двісті) гривень кожна в кількості 1 (одна) штука з наступними серійними номерами: купюри по 100 гривень ЕШ 0996378; АА 3244347; ВД 3314221; ВВ 4425362; ВГ 5401061; ВЖ 4269571; КЗ 0722863; ГХ 9873627; ЕХ 2889083; ВМ 3456210; БР 2415118; ГК 5916565; ВЗ 1611387; ЕЄ 9768151; ВЖ 2129095; ГБ 0481576; ВИ 0898449; ВЕ 0778860; АБ 2808048; ЗФ 3874265; ГК 2225154; ВМ 9747324; БН 3064566; КА 0771481; КР 6023650; ГИ 8319969; ГИ 9835673; АЗ 3153869; ГД 4953979; ВЩ 2579480; ЕИ 0394623; ВЮ 1116530; БЛ 5598445; ЕЯ 0726574; ЗИ 0999507; ЕА 4733643; АЄ 6188671; ГХ 3858058; купюра в 200 гривень ЕЮ 5022481, на загальну суму 4000 (чотири тисячі) гривень, купюри помічені спеціальним невидимим люмінесцентним барвником (аерозолю) «Промінь-1» (том 3 а.с. 69-83);

- висновком експерта № 293-ВКД від 22.04.2013 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого грошові знаки НБУ номіналом 100 гривень кожен у кількості 38 штук з серійними номерами ЕШ 0996378; АА 3244347; ВД 3314221; ВВ 4425362; ВГ 5401061; ВЖ 4269571; КЗ 0722863; ГХ 9873627; ЕХ 2889083; ВМ 3456210; БР 2415118; ГК 5916565; ВЗ 1611387; ЕЄ 9768151; ВЖ 2129095; ГБ 0481576; ВИ 0898449; ВЕ 0778860; АБ 2808048; ЗФ 3874265; ГК 2225154; ВМ 9747324; БН 3064566; КР 6023650; ГИ 8319969; ГИ 9835673; АЗ 3153869; ГД 4953979; ВЩ 2579480; ЕИ 0394623; ВЮ 1116530; БЛ 5598445; ЕЯ 0726574; ЗИ 0999507; ЕА 4733643; АЄ 6188671; ГХ 3858058, КА 0771481, та грошовий знак НБУ номіналом 200 гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЕЮ 5022481, відповідають аналогічним дійсним грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу України (том 3 а.с. 92-96);

- висновком експерта від 23.04.2013 року № 564/х з ілюстративною таблицею, відповідно до якого на представлених на експертизу ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_2, які знаходились в паперових конвертах, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування, яка люмінесціює в УФ-променях жовто-зеленим кольором, яка представлена на експертизу у вигляді експериментального зразку, що знаходиться у конверті із написом «Зразок», а також на представлених на експертизу грошових купюрах НБУ номіналом по 100 (сто) гривень з наступними серійними номерами: ЕШ 0996378; АА 3244347; ВД 3314221; ВВ 4425362; ВГ 5401061; ВЖ 4269571; КЗ 0722863; ГХ 9873627; ЕХ 2889083; ВМ 3456210; БР 2415118; ГК 5916565; ВЗ 1611387; ЕЄ 9768151; ВЖ 2129095; ГБ 0481576; ВИ 0898449; ВЕ 0778860; АБ 2808048; ЗФ 3874265; ГК 2225154; ВМ 9747324; БН 3064566; КР 6023650; ГИ 8319969; ГИ 9835673; АЗ 3153869; ГД 4953979; ВЩ 2579480; ЕИ 0394623; ВЮ 1116530; БЛ 5598445; ЕЯ 0726574; ЗИ 0999507; ЕА 4733643; АЄ 6188671; ГХ 3858058, на грошовій купюрі НБУ номіналом 200 гривень з наступним серійним номером: ЕЮ 5022481 в сумі 3900 та на грошовій купюрі НБУ номіналом 100 гривень з наступним серійним номером КА 0771481, які знаходились в паперових конвертах, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування, яка люмінесціює в УФ-променях жовто-зеленим кольором, яка представлена на експертизу у вигляді експериментального зразку, що знаходиться у конверті із написом «Зразок», на представленому на експертизу ватному тампоні, що знаходився у паперовому конверті із написом «Контрольний зразок», виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування, яка люмінесціює в УФ-променях жовто-зеленим кольором, яка представлена на експертизу у вигляді експериментального зразку, що знаходиться у конверті із написом «Зразок», на представленому на експертизу аркуші паперу білого кольору формату А4, що знаходиться у конверті із написом «Зразок», виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування, яка люмінесціює в УФ-променях жовто-зеленим кольором (згідно постанові слідчого під назвою «Промінь-1»), на представленому на експертизу аркуші паперу білого кольору формату А4, що знаходився у конверті із написом «Зразок», будь-яких сторонніх нашарувань, які можна віднести до спеціальних хімічних речовин (люмінофорів), що люмінесціюють в УФ-променях характерним кольором, не виявлено, спеціальні хімічні речовини, які виявлені на грошових купюрах НБУ номіналом по 100 (сто) гривень з наступними серійними номерами: КА 0771481; ЕШ 0996378; АА 3244347; ВД 3314221; ВВ 4425362; ВГ 5401061; ВЖ 4269571; КЗ 0722863; ГХ 9873627; ЕХ 2889083; ВМ 3456210; БР 2415118; ГК 5916565; ВЗ 1611387; ЕЄ 9768151; ВЖ 2129095; ГБ 0481576; ВИ 0898449; ВЕ 0778860; АБ 2808048; ЗФ 3874265; ГК 2225154; ВМ 9747324; БН 3064566; КР 6023650; ГИ 8319969; ГИ 9835673; АЗ 3153869; ГД 4953979; ВЩ 2579480; ЕИ 0394623; ВЮ 1116530; БЛ 5598445; ЕЯ 0726574; ЗИ 0999507; ЕА 4733643; АЄ 6188671; ГХ 3858058, на грошовій купюрі номіналом 200 (двісті) гривень з наступним серійним номером: ЕЮ 5022481, на ватному диску, що знаходився у паперовому конверті із написом «Контрольний зразок», мають спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною, яка представлена на експертизу у вигляді експериментального зразку, що знаходиться у конверті із написом «Зразок» (том 3 а.с. 98-105);

- протоколом огляду носія (компакт диску) від 22.03.2013 року, в якому відображена стенограма розмов ОСОБА_3 з ОСОБА_2, яка відбулась 21.03.2013 в м. Боярка, та в якій ОСОБА_2 схиляв ОСОБА_3 до передачі йому грошових коштів (том 3 а.с. 113-116).

Оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, суд визнає, що свідок ОСОБА_3 під час допиту в судовому засіданні 01.10.2013 року, а також свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 давали суду правдиві послідовні показання, оскільки вони узгоджуються між собою, не суперечать один одному та підтверджуються дослідженими у справі письмовими документами.

Покази свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні 05.07.2013 року, в яких він вказав, що оговорив ОСОБА_4 під час досудового розслідування, подальшу заяву ОСОБА_3, яку він 18.09.2013 року за вх. № 21088 подав до суду (том 4 а.с. 63), в якій зазначив, що підтримує покази, дані 05.07.2013 року, суд вважає неналежним доказом, оскільки такі покази були спростовані свідком ОСОБА_3 під час повторного допиту у судовому засіданні 01.10.2013 року та витягом з кримінального провадження № 42013100040000204 за ч. 2 ст. 384 КК України (том 4 а.с. 79).

- показання свідка ОСОБА_15 дядька обвинуваченого ОСОБА_2, який позитивно охарактеризував суду свого племінника, та показання свідка ОСОБА_5 друга ОСОБА_2, який суду показав, що позичав останньому гроші в сумі 6000 грн., оскільки вони друзі зі школи, судом не приймаються до уваги, оскільки вони не впливають н кваліфікацію дій обвинуваченого та не виправдовують його у вчиненому злочині.

В частині обвинувачення ОСОБА_2 у вимаганні хабара за не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України суд визнає необґрунтованим, оскільки предявлене обвинувачення спростовується показання свідка ОСОБА_16, яка суду показала, що вона є власницею магазину «Аякс», крадіжки в магазині у 2012 році не було, відсутністю рішення про наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 42013100040000147, внесеному до ЄРДР 26.04.2013 року, відповідно до витягу з якого ОСОБА_3 у листопаді 2012 року вчинив крадіжку в магазині «Аякс» в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, вул. Залізнична, 8, а саме таємно викрав з каси магазину грошові кошти в сумі 800 грн. та з місця події зник.

За таких обставин, суд, виходячи з загальних засадах кримінального судочинства верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обовязків, оцінивши всі докази в сукупності, вважає, що під час судового розгляду доведена вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та кваліфікує його дії за вказаною статтею як одержання службовою особою в будь-кому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, будь-якої дії з використання наданого їй службового становища.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, ставлення до наслідків вчиненого ним злочину, характеризуючи дані його особи.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого ОСОБА_2

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 368 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_2 раніше не судимий (том 2 а.с. 157), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (том 2 а.с. 158), за останнім місцем роботи мав позитивні характеристики (том № 2 а.с. 156), обставин, що помякшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, та обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої вказаною статтею, з призначення додаткової міри покарання у виді позбавленням права займати посади в правоохоронних органах, а також посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади, оскільки приходить до переконання, що саме така міра покарання буде достатньою для перевиховання і виправлення обвинуваченого ОСОБА_2

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 371, 373, 374 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу розміром 750 (сімсот пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. в дохід держави з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах, а також посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади, строком на 3 (три) роки.

Речові докази по справі:

-грошові кошти в сумі 4000 гривен купюрами по 100 гривень ЕШ 0996378; АА 3244347; ВД 3314221; ВВ 4425362; ВГ 5401061; ВЖ 4269571; КЗ 0722863; ГХ 9873627; ЕХ 2889083; ВМ 3456210; БР 2415118; ГК 5916565; ВЗ 1611387; ЕЄ 9768151; ВЖ 2129095; ГБ 0481576; ВИ 0898449; ВЕ 0778860; АБ 2808048; ЗФ 3874265; ГК 2225154; ВМ 9747324; БН 3064566; КА 0771481; КР 6023650; ГИ 8319969; ГИ 9835673; АЗ 3153869; ГД 4953979; ВЩ 2579480; ЕИ 0394623; ВЮ 1116530; БЛ 5598445; ЕЯ 0726574; ЗИ 0999507; ЕА 4733643; АЄ 6188671; ГХ 3858058, купюра в 200 гривень ЕЮ 5022481 конфіскувати в дохід держави;

-змиви з правої та лівої руки ОСОБА_2, контрольний змив ватного тампону від 29.03.2013 року знищити;

-відеокасета Panasonic miniDV 60/90 до протоколу огляду місця події від 29.03.13; 2 відеокасети формату Mini Dv марки SONY DVM60 та марки Panasonic DVM60, на які записано процес спостереження за особою під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою, компакт-диск Acme CD-R 700 mb, на якому записано процес зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; Карта памяті SD-card dretec 8 gb, на яку записано процес аудіо та відео контроль за особою під час проведення негласної слідчої (розшукової); програма для відтворення відеозапису з карти SD-card; Компакт-диск Acme CD-R із звукозаписом розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 42013100040000108 у розмірі 930,74 (девятсот тридцять грн. 74 коп.) грн. (том 3 а.с. 91а, 97а).

Обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави у розмірі 58 (пятдесяти восьми) розмірів мінімальної заробітної плати (том 2 а.с. 66-68, 70), що становить 66 526 (шістдесят шість тисяч пятсот двадцять шість) грн. залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення прокурором, обвинуваченим та його захисником.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченому та його захиснику.

СуддяОмельченко М.М.