Вирок № 35997717, 11.12.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2451/13-к

провадження № 1-кп/368/144/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2013 року Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

з участю прокурора Калайди Ю.О.

та обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кагарлик кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12013100190000995 від 29.10.2013 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Києва, зареєстрованого в АДРЕСА_1 освіта середньо - спеціальна, не працюючого, неодруженого, який у відповідності до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (в редакції 2001 року), -

в с т а н о в и в:

До Кагарлицького районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт і угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100190000995 від 29.10.2013 року, укладена 28 листопада 2013 року між старшим прокурора Кагарлицької міжрайонної прокуратури Київської області Калайдою Ю.О. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1, в кінці вересня 2013 року знаходячись не території сміттєзвалища, що розташоване в с. Стайки, Кагарлицького району, Київської області, виявив декілька дикорослих рослин конопель, які незаконно придбав, зірвавши їх руками з метою подальшого виготовлення з них наркотичного засобу. Після чого, незаконно придбані рослини конопель переніс до будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, де незаконного виготовив з них наркотичний засіб, відділивши руками суцвіття та листя від стовбура та в подальшому просушивши на папері в будинку. Після їх просушування ОСОБА_1 за допомогою дерев'яного сита, перетер листя конопель, після чого помістивши до одного прозорого безбарвного пакету з полімерного матеріалу. Потім, ОСОБА_1 даний пакет залишив зберігати дерев'яній шафі спальної кімнати, без мети збуту, для власного вживання.

29.10.2013 року працівниками міліції Кагарлицького PB ГУМВС України в Київській області, під час проведення огляду домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_1 в якому проживає ОСОБА_1, було виявлено та вилучено в спальній кімнаті на дерев'яній шафі один прозорий безбарвний пакет з полімерного матеріалу з подрібненою речовиною зеленого кольору, за ознаками схожими на рослини конопель.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 1665/х від 11.11.2013 року вище вказана речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходяться в одному прозорому безбарвному пакеті з полімерного матеріалу, вилучена у домогосподарстві ОСОБА_1, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину 18,864 гр.

Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 "Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", "Списку № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено" в "Таблиці 1", є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_1, що виразилися в незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, свідчать про скоєння кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України.

28 листопада 2013 року між старшим прокурором Кагарлицької міжрайонної прокуратури Київської області Калайдою Ю.О. з одного боку та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку на підставі ст. ст. 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року) в приміщенні прокуратури Кагарлицького району Київської області укладено угоду про визнання винуватості. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 309 ч.1 КК України повністю та пояснив, що він дійсно скоїв зазначений злочин при обставинах, встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачений зазначав, що вказана угода укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачений зрозумів, роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1, розуміючи, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди, усвідомлюючи, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку, розуміючи, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, взяв на себе зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та погодився на призначення йому за цією статтею покарання у виді обмеження волі на строк один рік. На підставі ст.. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку 1 рік. Покласти на нього обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ст. 76 КК України. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він заключив добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, необумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.

Окрім того, обвинувачений погодився з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, а саме, на обмеження прокурора та обвинуваченого у праві на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394 та 424 КПК України, а обвинуваченого - також від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 цього Кодексу, а саме: від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, та від прав допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

У підготовчому судовому засіданні прокурор та обвинувачений просили затвердити укладену 28 листопада 2013 року угоду про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Прокурор Калайда Ю.О. просила затвердити укладену з ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості, посилаючись на відповідність її умов вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення щодо угоди: затвердити її або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Відповідно до ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Подана на затвердження угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним загалом відповідає вимогам ст. 471 КПК України щодо її форми та змісту, датована та підписана сторонами.

Винні дії ОСОБА_1 відносяться до суспільно - небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена Особливою частиною КК України, за максимальною санкцією відповідно до визначеної у ст.12 КК України класифікації є злочином середньої тяжкості, внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення шкода завдана лише суспільним інтересам, можливість застосування угоди про визнання винуватості щодо чого законом прямо передбачена.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Погоджена сторонами міра покарання перебуває в межах санкції відповідного кримінального закону.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, за результатом чого не отримано заяв сторін про відмову від угоди.

Суд також переконався, що укладення даної угоди сторонами є їх добровільним прагненням, яке не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Про наявність застережених ч. 4 ст. 309 КК України обставин щодо добровільного звернення ОСОБА_1 до лікувального закладу та розпочатого лікування його він наркоманії, що могло б слугувати формальної підставою звільнення від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, суду ніким із сторін не повідомлено.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені підпунктами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.

Таким чином, під час підготовчого розгляду судом встановлено відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального та кримінального закону, визначено правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення, тяжкість якого та відповідно заподіяння шкоди лише суспільним інтересам передбачає можливість укладення такої угоди; умови останньої відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; не виявлено обгрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним; неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань та відсутність фактичних підстав для визнання винуватості не є очевидними, що у сукупності визначає відсутність в даному конкретному випадку застережених законом умов для відмови у затвердженні умов угоди про визнання винуватості, за наслідком чого остання підлягає затвердженню судом.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором, обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Речові докази по кримінальному провадженню: рослини канабіс, дерев'яне сито та один фрагмент від пластикової бутилки (верхньої), на горловині якої знаходилося фольга, вилучені під час ОМП в АДРЕСА_1, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на користь держави (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код. 37975298) вартість проведеної хімічної експертизи в сумі 367 грн. 08 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 листопада 2013 року між старшим прокурором Кагарлицької міжрайонної прокуратури Київської області Калайдою Ю.О. та ОСОБА_1, укладену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100190000995.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (в редакції 2001 року), та призначити йому за ч.1 ст.309 КК України (в редакції 2001 року) узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покласти наступні обов'язки:

· повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання ;

· періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази по кримінальному провадженню: рослини канабіс, дерев'яне сито та один фрагмент від пластикової бутилки (верхньої), на горловині якої знаходилося фольга, вилучені під час ОМП в АДРЕСА_1, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати на користь держави (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код. 37975298) вартість проведеної хімічної експертизи в сумі 367 (триста шістдесят сім) грн.. 08 коп.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення: обвинуваченим - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди: ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі, не роз'яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди; прокурором - виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І. І. Шевченко