Рішення № 35996972, 12.11.2013, Вишгородський районний суд Київської області

12.11.2013 Справа № 363/3637/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіЧіркова Г.Є.

при секретарі Авраменко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Земельний кадастр» про розірвання договору та відшкодування завданих збитків,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на невиконання відповідачем без законних підстав договірних зобовязань щодо виготовлення проекту землеустрою, а тому просила розірвати договір № 225 від 08 вересня 2010 року укладений між нею та відповідачем, а також стягнути завдану їй матеріальну та моральну шкоду.

В судовому засіданні позивачка просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не зявився.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи, на підставі ст. 169 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 157 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів у загальному порядку.

Заслухавши позивачку і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 08 вересня 2010 року сторони уклали договір № 225, згідно п. 1.1 яких відповідач взяв на себе зобовязання стосовно виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, які надаються замовнику (позивачеві по справі) на підставі договору дарування від 02 грудня 2009 на території Бородянського району Київської області в с. Майданівка по вул. Леніна, 55.

Позивач у свою чергу згідно п.п. 2.1 та 2.2 договору сплатила вартість робіт по оформленню права власності на земельні ділянки в розмірі 1 445 грн. 02 коп., що вбачається з поданих квитанцій.

Таким чином позивач виконав свої зобовязання за вказаними договорами.

Згадані договори укладено відповідно до вимог ч. 8 ст. 118 ЗК України (яка була чинною на час укладання договорів), згідно якої проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до п. 3.3 договору виконавець відслідковує рух технічної документації по службах після підписання акту виконаних робіт та повідомляє замовника про повне проходження технічної документації по службах.

27 червня 2012 року відповідач передав позивачці розроблену технічну документацію, що підтверджується актом здачі-приймання технічної документації згідно вказаного договору.

13 вересня 2012 року позивачка звернулась до Управління Держкомзему у Бородянському районі із заявою про визначення кадастрового номера земельній ділянці.

У задоволенні заяви та присвоєнню земельній ділянці кадастрового номеру позивачці відмовлено через невідповідність проектної документації.

Відповідно до протоколу проведення документації із землеустрою та обмінного файла від 17 вересня 2012 року документація розроблена відповідачем не відповідає: черговому кадастровому плану щодо відповідності даних обмінного файлу; вимогам, щодо відповідності обмінного файлу; щодо відповідності вимогам, установленим до структури кадастрового номеру земельної ділянки; щодо відповідності структурних елементів кадастрового номера земельної ділянки індексній кадастровій карті.

Відтак відповідач взяті на себе зобовязання належним чином не виконав.

Дані обставини вбачаються з претензії позивача від 29 липня 2013 року, технічної документації ТОВ «Земельний кадастр» від 27 червня 2012 року та висновком Управління Держкомзему у Бородянському районі Київської області.

Згідно ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

На підставі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статей 6 і 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні його умов.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

На підставі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що укладений договір між сторонами підлягає розірванню, оскільки позивачка позбавлена можливості отримати належну технічну документацію, внаслідок істотного порушення зобовязання стороною відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у звязку із істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Зі змісту ст. 891 ЦК України вбачається, що у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу заявника зобовязаний відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідач має відшкодувати позивачці завдані їй матеріальні збитки в розмірі 1 445 грн. 02 коп., що вбачається із поданих квитанцій.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то підстави для цього передбачено вимогами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Цією особою в даній справі є відповідач.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд зважає на підстави і обставини, що обґрунтовані позивачем в судовому засіданні, зокрема, з огляду на його характер і ступінь негативних наслідків, вимушених змін у життєвих планах, а також їх тривалість, на підставі чого визнає доведеним розмір відшкодування моральної шкоди частково від заявленої суми.

Зважаючи на викладене, судом виявлено порушене право позивача, яке підлягає захистові, а предявлений позов частковому задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

Розірвати договір № 225 укладений між ТОВ «Земельний кадастр» та ОСОБА_1 08 вересня 2010 року.

Стягнути з ТОВ «Земельний кадастр» на користь ОСОБА_1 на відшкодування збитків 1 445 грн. 02 коп., моральної шкоди 1 000 грн. та судові витрати в розмірі 229 грн. 41 коп., а всього 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 43 (сорок три) коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя