Рішення № 35994660, 02.12.2013, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10584/13-ц

Категорія 26

2/295/2903/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить звернути стягнення на предмети іпотеки квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно відповідного договору, що був укладений із відповідачем в забезпечення належного виконання ОСОБА_3 кредитного договору № МК 312-07 від 09.11.2007 року. Позивач зауважує, що згідно умов договору кредиту позичальник отримав грошові кошти в розмірі 384 906,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.11.2012 року. Зазначає, що у звязку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на третя особа станом на 08.02.2013 року має заборгованість 791 242,15 грн. Позивач просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу та виселити відповідача й інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у зазначеній вище квартирі.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач та третя особа в судове засідання повторно не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 526, 589-591, 611 ЦПК України, ст.ст. 3, 7, 16, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку».

Судом встановлено, що 09.11.2007 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір № МК 312-07, згідно якого ЗАТ КБ «ПриватБанк», що виступив кредитором, надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 384 906,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.11.2012 року. Сторонами обумовлено платіжний графік, у відповідності до якого позичальник повинен погашати заборгованість по кредиту, відсотках, винагороді, комісії.

14.11.2007 року з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач як іпотекодавець передав, а ЗАТ КБ «ПриватБанк» - іпотекодержатель, прийняв, з метою забезпечення належного виконання кредитного договору № МК 312-07 від 09.11.2007 року, предмет іпотеки квартиру загальною площею 65,40 кв.м, житловою площею 37,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з неналежним виконання умов кредитного договору позичальником виникла заборгованість, розмір якої станом на 08.02.2013 року складає 791 242,15 грн., з яких: 303 791,12 грн. заборгованість за кредитом; 346 751,53 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 140 699,50 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У відповідності до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням встановлення судом порушення зобовязань третьою особою по справі за кредитним договором суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині вимог звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 65,40 кв.м, житловою площею 37,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем та отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Таким чином, суд вважає за необхідне встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності

Натомість суд відмовляє у задоволені вимог про виселення відповідача та інших осіб, які проживають та/або зареєстровані у спірній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку.

У відповідності до ч. 1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Судом при відмові позивачу в задоволенні позовних вимог в частині виселення відповідача та інших осіб, які проживають та/або зареєстровані у спірній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку, зокрема, приймається до уваги той факт, що позивачем не надано, а судом не здобуто необхідних доказів щодо складу осіб, які проживають та зареєстровані в квартирі, що є предметом іпотеки.

Пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки судом не встановлено.

У відповідності до ст.88 ч.1 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 526, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 7, 12, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, ч.4 ст.169, 212-215, 224-226, гл.8 розд.3 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МК 312-07 від 09.11.2007 в розмірі 791 242,15 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.11.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, - квартиру загальною площею 65,40 кв.м, житловою площею 37,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, та отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отриманням дублікатів правовстановлюючих документів у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 3 555 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив за заявою відповідача поданої протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя