248/9528/13-ц
2/248/3169/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
при секретарі - Омельяненко Є.Є.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини та пені за прострочку сплати аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду до відповідача із вказаним позовом, який мотивує тим, що знаходилась з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого у них є неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого за рішенням Харцизького міського суду від 25.08.2011 р. відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ? частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини. Але відповідач від сплати аліментів усяк ухиляється, має заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.10.2013 р. в загальній сумі 15597,43 грн. Оскільки заборгованість виникла з вини відповідача, вона має право на сплату ним пені, яка згідно з її розрахунком становить 25 907,90 грн. на суму заборгованості 11 514 грн. за період з 01.08.2012 р. по 01.10.2013 р.
Просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам станом на 01.10.2013 р. в сумі 15597,43 грн., пеню в сумі 25 907,90 грн, усього 41505,33 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, додатково пояснила, що до серпня 2012 р. відповідач працював і аліменти утримувались з його заробітної плати, але не повністю, заборгованість на момент звільнення складала 4083,43 грн. В подальшому відповідач не працював, приховував свої доходи, аліменти не платив, лише два рази поштовим переказом перерахував їй 145 та 120 грн. Ніякої іншої матеріальної допомоги дитині не надавав, продукти харчування, одяг, шкільні предмети не купував, з дитиною не спілкується. Крім того в 2012 р. він був судимий Харцизьким міським судом за злісне ухилення від сплати аліментів, але ніяких висновків для себе не зробив, заборгованість по аліментам не сплатив, щомісячні платежі також не сплачує. Виконавчий лист знаходиться на виконанні в відділі ДВС м. Харцизька. На даний час проводиться досудове розслідування за її заявою про повторне ухилення відповідача від сплати аліментів на утримання сина. Те, що відповідач не працював, не є поважною причиною для несплати аліментів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, подав письмові заперечення проти позову і додатково пояснив, що він дійсно зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина. Коли позивачка звернулась до суду про стягнення аліментів, він працював, аліменти утримувались з його заробітної плати. Але оскільки він звільнився в липні 2012 р., то аліменти були утримані не в повному розмірі і малась заборгованість в сумі 4083,43 грн., яку він не оспорює. В подальшому він ніде не працював, оскільки не міг знайти достойну роботу, іноді мав неофіційні заробітки. На
обліку в центрі зайнятості не знаходився, з яких причин, пояснити не може. Фактично знаходився на утриманні своєї дружини - ОСОБА_5, яка має неповнолітню дитину від першого шлюбу. В 2012 р. був судимий за злісне ухилення від сплати аліментів. Після цього сплатив поштовим переказом позивачці 145 грн. та 120 грн. Сплачувати інші суми не мав можливості з об'єктивних причин, оскільки не працював. Вважає, це поважною причиною для несплати аліментів. Будь-якої іншої матеріальної допомоги дитині також не надавав. Не заперечує, що заборгованість дійсно має місце, що вона утворилась з його вини. При цьому, не згоден з розміром цієї заборгованості за той період, коли він не працював, оскільки державним виконавцем розмір щомісячних аліментів визначений занадто великим, не відповідає тому, що він є безробітним. Вважає, що розмір аліментів в цей період повинен бути визначений в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Але з приводу незгоди з розміром заборгованості до державного виконавця не звертався, документів, що підтверджували його неплатоспроможність, або добровільну сплату аліментів не надавав. У зв'язку з цим невірно розрахована і пеня. Вимоги про стягнення пені не визнає повністю. При цьому вважає, що суд може зменшити розмір пені, врахувавши його матеріальне та сімейне становище, зокрема те, що у нього є інша родина, в якій також є неповнолітня дитина - донька дружини від першого шлюбу. На даний час він працює, отримує заробітну плату, але не заперечує, що за два місяці роботи аліменти не сплатив, державному виконавцю про своє місце роботи не повідомив. Також вказав, що на даний час проводиться досудове розслідування по факту злісного ухилення його від сплати аліментів. Просить позов задовольнити частково - стягнути тільки заборгованість по аліментам, в задоволенні вимог про стягнення пені відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
Згідно ст.180 СК України на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Суд встановив, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі з 22.04.2000 р. На даний час шлюб розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після припинення сторонами подружніх відносин проживає разом з позивачкою, знаходиться на її утриманні.
Рішенням Харцизького міського суду від 25.08.2011 р. відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.05.2011 р. і до повноліття дитини.
Згідно довідки державного виконавця відділу ДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції від 10.10.2013 р. заборгованість ОСОБА_3 по аліментам на користь ОСОБА_1 станом на 31.07.2012 р. складає 4083,43 грн., за період з 01.08.2012 р. по 31.12.2012 р. - 3968,25 грн., за період з 01.01.2013 р. по 01.10.2013 р. - 7545,75 грн. Усього 15 597,43 грн.
При цьому, розмір аліментів в період з 01.08.2012 р. по 01.10.2013 р. розрахований відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» за середнім заробітком за місцевістю.
Також з даної довідки вбачається, що відповідач ОСОБА_3 за період з 01.08.2012 р. по 01.10.2013 р. аліменти не сплачував.
Суд встановив, що відповідач не згоден з розміром визначених державним виконавцем аліментів за період з 01.08.2012 р. по 01.10.2013 р., зокрема, державним виконавцем не враховано, що відповідач в цей період не працював, тому розмір щомісячних аліментів повинен складати 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вказані обставини свідчать про наявність між сторонами спору про розмір заборгованості по аліментам, який повинен бути вирішений судом відповідно до вимог ст. 195 СК України, виходячи із змісту позовних вимог про стягнення суми заборгованості по аліментам, а також обставин даної справи та наданих сторонами доказів.
Так, в судовому засіданні сторони не оспорювали розмір заборгованості по аліментам станом на 31.07.2013 р. в сумі 4083,4 3грн., тому ці обставини не підлягають доказуванню відповідно до ст. 61 ЦПК України.
Визначаючи розмір щомісячних аліментів за період з 01.08.2012 р. по 01.10.2013 р. суд виходить з того, що згідно ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем, виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення розміру заборгованості. Якщо боржник у цей період не працював, така заборгованість визначається, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Аналогічні норми містяться в ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з 30.07.2012 р. по 21.08.2013 р. не працював, на обліку як безробітний в міському центрі зайнятості не знаходився, з 22.08.2013 р. по теперішній час він працює машиністом підземних установок ВП «Шахта Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит», що підтверджується копією трудової книжки відповідача.
Тому суд вважає, що розрахунок щомісячних аліментів за період з 01.08.2012 р. по 21.08.2013 р. було зроблено державним виконавцем за середньою заробітною платою для місцевості, що відповідає вимогам ст. 195 СК України і ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, розмір аліментів за період з 01.08.2013 р. по 21.08.2013 р. буде становити 575,63 грн. (849,75 грн:31дн. х 21дн.)
За період з 22.08.2013 р. по 01.10.2013 р. суд визначає розмір аліментів, виходячи із заробітної плати відповідача. Так, згідно довідки від 06.12.2013 р. заробітна плата відповідача за серпень 2013 р. складає 1274,04 грн., за вересень 2013 р. - 4540,12 грн., жовтень 2013 р. - 4859,18 грн.
Розмір щомісячних аліментів з 22.08.2013 р. по 31.08.2013 р. буде становити 318,51 грн. (1274,04грн :100 х 25%), за вересень 2013р. - 1135,03грн (4540,12грн :100 х 25%).
Загальний розмір щомісячних аліментів за серпень 2013р. буде становити 575,63грн. + 318,51грн. = 894,14грн.
Згідно з наданими суду квитанціями поштового переказу відповідач ОСОБА_3 сплатив аліменти 23.11.2012р. в сумі 120,00грн., 29.01.2013р. - в сумі 145,00грн.. Позивачка не заперечує факту сплати вказаних сум, вони нею дійсно отримані.
Тому з урахуванням вказаних сум, заборгованість по аліментам за листопад 2012р. буде становитиме 685,75грн (805,75грн - 120,00грн), за січень 2013р. - 670,75грн (815,75грн - 145,00грн).
Таким чином, за розрахунком суду загальна сума заборгованості по аліментам станом на 01.10.2013р. становить 15 662,10грн., і складається з наступного:
-заборгованість станом на 31.07.2012р. 4083,43грн., сплачено - 0
-нараховано за серпень 2012р. - 775,50грн., сплачено -0, борг - 775,50грн.
-нараховано за вересень 2012р. - 775,70грн., сплачено -0, борг - 775,50грн.
-нараховано за жовтень 2012р. - 805,75грн., сплачено - 0, борг -805,75грн.
-нараховано за листопад 2012р. - 805,75грн, сплачено -120,00грн, борг -685,75грн.
-нараховано за грудень 2012р. - 805,75грн., сплачено - 0, борг -805,75грн.
-нараховано за січень 2013р. - 815,75грн., сплачено - 145,00грн., борг - 670,75грн.
-нараховано за лютий 2013р. - 815,75грн., сплачено -0, борг - 815,75грн.
-нараховано за березень 2013р. - 815,75грн, сплачено -0, борг -815,75грн
-нараховано за квітень 2013р. - 849,75грн., сплачено -0, борг - 849,75грн
-нараховано за травень 2013р. - 849,75грн., сплачено - 0, борг - 849,75грн
-нараховано за червень 2013р. -849,75грн, сплачено - 0, борг - 849,75грн
-нараховано за липень 2013р. - 849,75грн, сплачено - 0, борг - 849,75грн
-нараховано за серпень 2013р - 894,14грн., сплачено -0, борг - 894,14грн.
-нараховано за вересень 2013р. - 1135,03грн., сплачено -0, борг - 1135,03грн.
При визначенні розміру заборгованості за період з 01.08.2012р. по 01.10.2013р. суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що розмір аліментів в період коли він не працював, повинен становити 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону, зокрема, ст. 195 СК України і ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, судом встановлено, що вироком Харцизького міського суду від 29.08.2012р., який набрав законної сили 14.09.2012р., ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, за злісне ухилення від сплати встановлених судом аліментів на утримання дитини. Вину в скоєні даного злочину ОСОБА_3 визнав повністю.
Вказаним вироком суду підтверджений факт наявності заборгованості станом на 09.06.2012р.
Також сторони не оспорювали того, що на даний час проводиться досудове розслідування по факту злісного ухилення відповідача від сплати аліментів на користь позивачки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 164 КК України, тому ці обставини також не підлягають доказуванню на підставі ст. 61 ЦПК України.
На даний момент відповідач ОСОБА_3 знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 30.07.2010р. Від цього шлюбу спільних неповнолітніх дітей немає.
Дружина відповідача ОСОБА_5 має неповнолітню дитину від першого шлюбу - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач ОСОБА_3 дійсно на даний час проживає разом з дружиною ОСОБА_5 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1.
Оцінивши обставини справи, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності заборгованості по сплаті відповідачем аліментів на користь позивачки станом на 01.10.2013р., розмір якої розраховано судом і визначено в сумі 15 662,10грн.. При цьому, суд вважає, що вказана заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, який, достовірно знаючи про наявність судового рішення про стягнення з нього аліментів на користь позивачки і офіційно працюючи, злісно ухилявся від їх сплати в період з 19.05.2011р. по 09.06.2012р., за що був засуджений вироком Харцизького міського суду від 29.08.2012р. Після свого звільнення з роботи в липні 2012р. відповідач ніяких дій щодо свого працевлаштування не здійснив, на облік до міського центру зайнятості на став, тривалий час ніде не працював, аліменти в установленому або будь-якому іншому розмірі на користь позивачки тривалий час не сплачував, будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_4 не надавав, на даний час проводиться досудове розслідування по факту його злісного ухилення від сплати аліментів на користь позивачки.
Доказів про неможливість працевлаштування, про наявність тяжкого матеріального становища або інших обставин, які б унеможливлювали сплату аліментів у встановленому розмірі, доказів того, що заборгованість по аліментам виникла з незалежних від нього причин, відповідач суду не надав. Посилання відповідача на те, що поважною причиною несплати аліментів є те, що він в зазначений період не працював, суд вважає безпідставними. Закон не передбачає звільнення батьків від обов'язку утримувати свою дитину (сплачувати аліменти) у випадку їх непрацевлаштування.
Той факт, що відповідач за період з 01.08.2012р. по 01.10.2013р. двічі - 23.11.2012р. та 29.01.2013р. сплатив позивачці в рахунок аліментів 145грн та 120грн., суд з урахуванням строку та розміру загальної заборгованості по аліментам, розміру щомісячних платежів, не сприймає як
обставину, що свідчить про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність нарахування пені відповідно до ст. 196 СК України на суму заборгованості по аліментам за період, що визначений позивачкою в межах заявлених вимог, а саме з 01.08.2012р. по 01.10.2013р., виходячи з наступного розрахунку.
Строк сплати аліментів за серпень 2012р. наступив в вересні 2012р., таким чином період прострочки сплати аліментів становить 395 днів (з 01.09.2012р. по 01.10.2013р.).
Розрахунок суми пені:
-775,50грн (заборгованість за серпень 2012р) :100х1% х 395дн (кількість днів прострочки) = 3061,25грн. (пеня за затримку аліментів за серпень 2012р.);
-775,50грн (заборгованість за вересень 2012р) :100х1% х 365дн (кількість днів прострочки) = 2830,57грн (пеня за затримку аліментів за вересень 2012р.);
-805,75грн (заборгованість за жовтень 2012р) :100х1% х 334дн (кількість днів прострочки) = 2691,20грн (пеня за затримку аліментів за жовтень 2012р.);
-685,75грн (заборгованість за листопад 2012р) :100х1% х 304дн (кількість днів прострочки) = 2039,08грн (пеня за затримку аліментів за листопад 2012р.);
-805,75грн (заборгованість за грудень 2012р) :100х1% х 273дн (кількість днів прострочки) = 2199,69грн (пеня за затримку аліментів за грудень 2012р.);
-670,75грн (заборгованість за січень 2013р) :100х1% х 242дн (кількість днів прострочки) = 1623,21грн (пеня за затримку аліментів за січень 2013р.);
-815,75грн (заборгованість за лютий 2013р) :100х1% х 214дн (кількість днів прострочки) = 1745,70грн (пеня за затримку аліментів за лютий 2013р.);
-815,75грн (заборгованість за березень 2013р) :100х1% х 183дн (кількість днів прострочки) = 1492,82грн(пеня за затримку аліментів за березень 2013р.);
-849,75грн (заборгованість за квітень 2013р) :100х1% х 153дн (кількість днів прострочки) = 1300,11грн (пеня за затримку аліментів за квітень 2013р.);
-849,75грн (заборгованість за травень 2013р) :100х1% х 122дн (кількість днів прострочки) = 1036,69 (пеня за затримку аліментів за травень 2013р);
-849,75грн (заборгованість за червень 2010р) :100х1% х 92дн (кількість днів прострочки) = 781,77грн (пеня за затримку аліментів за червень 2013р);
-849,75грн (заборгованість за липень 2013р) :100х1% х 61дн (кількість днів прострочки) = 518,34грн (пеня за затримку аліментів за липень 2013р.)
-894,14грн (заборгованість за серпень 2013р) :100х1% х 30дн (кількість днів прострочки) = 268,24грн (пеня за затримку аліментів за серпень 2013р.)
Загальний розмір пені становить 21 588, 67грн. (3061,25грн+2830,57грн+2691,20грн +2039,08грн+2199,69грн+1623,21грн+1745,70грн+1492,82грн+1300,11грн+1036,69грн+781,77грн+518,34грн+268,24грн.)
Суд не приймає до уваги при постановленні даного рішення розрахунок пені наданий позивачкою, оскільки він в частині визначення періоду прострочки здійснений невірно. Кількість днів прострочки слід визначати, виходячи з того, що строк сплати аліментів за певний місяць починається з наступного за ним місяця, тобто аліменти за серпень 2012р. повинні бути сплачені в вересні 2012р. і у випадку їх несплати строк прострочки починається з 01.09.2012р. Але позивачкою строк прострочки сплати аліментів за серпень 2012р. визначений з 01.08.2012р., з чим суд не погоджується.
Враховуючи вимоги ч.2 ст. 196 СК України, обставини справи, а саме сімейний стан відповідача, який знаходиться в зареєстрованому шлюбі, від якого неповнолітніх дітей не має, але в родині виховується неповнолітня дитина дружини відповідача від першого шлюбу, його матеріальний стан, те, що він працює офіційно тільки з серпня 2013р. і його середньомісячний розмір фактично отриманого доходу становить приблизно 4 500,00грн., з яких повинні утримуватись аліменти на користь позивачки в розмірі 25% (приблизно 1200,00грн.) та заборгованість по аліментам, суд вважає можливим зменшити визначений судом розмір пені. На думку суду покладання на відповідача обов'язку сплатити пеню в повному розмірі може суттєво вплинути на його матеріальне становище і позбавить останнього можливості своєчасно сплачувати присуджені аліменти на дитину.
Враховуючи вказані обставини, а також строк виникнення заборгованості та співмірність пені з загальним розміром заборгованості по аліментам, суд вважає можливим зменшити розмір пені і стягнути з відповідача на користь позивачки 15 000,00грн.
Позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Позов ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по аліментам станом на 01.10.2013р., яку суд визначив в розмірі 15 662,10грн., суд знаходить безпідставним і в його задоволенні слід відмовити за наступними підставами.
Згідно ч.3 ст. 194 СК України заборгованість по аліментам, які стягуються відповідно до ст. 187 цього кодексу (відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника), погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Крім того, відповідно до ст.. 74 Закону України «Про виконавче провадження» після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, який проводив стягнення, повертає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби. У разі, коли утриманні суми аліментів стягувану не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості та роз'яснює йому права, встановлені ч.1 ст. 86 цього закону. Згідно ст.. 86 вказаного закону стягував має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.
Таким чином, заборгованість по аліментам може бути стягнута за рішенням суду тільки у випадку, якщо аліменти відраховуються із заробітної плати на підставі заяви платника аліментів, а не за виконавчим листом, або не перерахування стягувачу аліментів, які вже утримані з заробітної плати платника аліментів підприємством, після закінчення строку їх стягнення.
Стягнення заборгованості по аліментам на підставі виконавчого листа у випадку, коли строк їх стягнення не скінчився, законом не передбачено. В даному випадку аліменти з відповідача стягнуті до повноліття дитини ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5, виконавчий лист знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби і заборгованість по аліментам повинна погашатися в порядку виконання судового рішення, тобто відповідач повинен сплачувати текучі платежі з урахуванням наявної заборгованості.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по аліментам слід відмовити.
При вирішенні питання про стягнення судових витрат по справі суд виходить з вимог ст. 88 ЦПК України і того, що ухвалою суду позивачці надана відстрочка сплати судового збору до постановлення рішення у справі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам. Оскільки з відповідача на користь позивачки стягнуто 15 000,00грн.., розмір судового збору, що слід з нього стягнути, становить 229,40грн.
Суд вважає необхідним стягнути з позивачки на користь держави судовий збір пропорційно вимогам, в задоволенні яких судом відмовлено. Так, позивачка просила стягнути пеню в сумі 25907,90грн., судом стягнуто - 15000,00грн., відмолено в стягненні -10907,90грн. Позивачка просила стягнути заборгованість по аліментам в сумі 15597,43грн. в задоволенні цих вимог відмовлено повністю. Загальний розмір вимог, в задоволенні яких позивачці відмовлено, становить 26503,33грн. Тому розмір судового збору, який слід з неї стягнути, пропорційно цим вимогам буде становитиме 265,03грн..
Керуючись ст.. 180,187,194,195,196 СК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.3,4,10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України,суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини та пені за прострочку сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ур. м. Зугреса Донецької обл., ІІН
НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ур. м. Зугрес Донецької обл., ІІН НОМЕР_2, пеню за прострочку сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в сумі 15000,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ур. м. Зугреса Донецької обл., ІІН НОМЕР_1, на користь держави (р/р 31218206700088 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач УДКСУ в м.Харцизьку, ЄРДПОУ 37980439, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 229,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ур. м. Зугрес Донецької обл., ІІН НОМЕР_2, на користь держави (рр 31218206700088 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач УДКСУ в м.Харцизьку, ЄРДПОУ 37980439, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 265,03 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 35994182, Харцизький міський суд Донецької області було прийнято 12.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 248/9528/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: