Ухвала суду № 35990844, 12.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/774/11302/13 Головуючий в 1й інстанції - Твердохліб А.В.

Категорія - 57 Доповідач - Григорченко Е.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Григорченка Е.І.

Суддів: Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі судового засідання: Мельниковій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайоного управління юстиції на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року по справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_1,-

встановив:

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року скарга ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" задоволена, визнані неправомірними та скасовані постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Прижигалінської О.В. про відмову у відкритті виконавчих проваджень щодо примусового виконання виконавчих листів за № 437/3955/12, виданих від 22 січня 2013 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» заборгованості в розмірі 4 816 грн. 96 коп. та судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.; зобов'язано старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Прижигалінську О.В. відкрити виконавчі провадження щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих 22 січня 2013 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» заборгованості в розмірі 4 816 грн. 96 коп. та судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.; стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції на користь держави судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі Відділ державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", суд першої інстанції виходив з того, що постановами державного виконавця від 16 серпня 2013 року було відмовлено у відкритті виконавчих проваджень щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих 22 січня 2013 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» заборгованості в розмірі 4 816 грн. 96 коп. та судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп., так як виконавчі листи не відповідають вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у виконавчих листах відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер божника ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Але, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача має право самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Тобто, у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, згідно із п.3 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер ( реєстраційний номер облікової картки платника податків ) боржника.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи, оскільки чинним цивільно-процесуальним законодавством України не передбачено повноважень суду щодо витребування у сторін або інших учасників судового процесу персональних даних особи, а саме: індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника, а згідно до вимог п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема передбачено, що у виконавчому документі вказуються інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Після ухвалення судового рішення, яке має законну силу, закінчується провадження у справі, у зв'язку з чим суд також не має повноважень на витребування доказів наявності індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача та боржника відповідно до норм чинного законодавства, яке регулює процесуальні дії суду щодо витребування доказів у справі.

Відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України, ч.1 - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами; ч.2 - невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Державний виконавець при винесені постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження вказані положення Закону не врахував, тому суд першої інстанції правильно визнав дії державного виконавця неправомірними, та зобов'язав державного виконавця відкрити виконавчі провадження щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих 22 січня 2013 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» заборгованості в розмірі 4816 грн. 96 коп. та судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.

У відповідності з ч.2 статті 387 ЦПК України, - у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відсутність за даними обставинами ІІН боржника не перешкоджало державному виконавцю виконати судове рішення, скориставшись наданими правами державному виконавцю Законом України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження, зокрема, передбаченими п.3.ч.3 статті 11 цього Закону.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції є безпідставними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законну і обґрунтовану ухвалу про задоволення скарги.

Порушень матеріального і процесуального права при постановленні ухвали не допущено.

Тому підстав для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 312 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції відхилити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: