Рішення № 35990509, 05.12.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4408/13-ц

Провадження № 2/191/1378/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.12.2013 м.Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бондаренко Г.В.

при секретарі Тарновській Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № DN1RR505000977 від 30.07.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6411,77 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Згідно до ст.ст. 526, 527, 530, Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязаний за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

У звязку з зазначеним порушенням зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 11.09.2013 року має заборгованість у розмірі 115025,05 грн., яка складається з наступного: 5573,44грн., - заборгованість за кредитом; 5,64грн.,- заборгованість по процентам за користування кредитом; 103492,40 грн., - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором а також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг; 500,00грн.,- штраф (фіксована частина); 5453,57 грн., штраф (процентна складова).

У звязку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором DN1RR505000977 від 30.07.2008 року у розмірі 115025,05 грн., судові витрати у розмірі 1150,25 грн.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2, не зявилася, надала суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання не зявився з невідомої суду причини, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується оголошенням у газеті «Вісті Придніпровя» від 28.11.2013 року №93(1484).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей же строк (термін) відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України.

З кредитного договору № DN1RR505000977 від 30.07.2008 року, вбачається, що сторони перебували у договірних стосунках, позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 6411,77грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

В матеріалах справи є рахунок-фактура № DN1RR505000977 від 30.07.2008 року.

В матеріалах справи є заява підписана відповідачем, умови надання кредиту фізичним особам (Експрес-Розстрочка).

Відповідно до заяви підписаної відповідачем, умови надання кредиту фізичним особам (Розстрочка)(Стандарт) -:банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 6411,77 грн., на строк з 30.07.2008 року по 30.07.2010 рік ( а.с.6) .

Відповідно до п. 5.5 умов та правил надання банківських послуг термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду закінчується 30.07.2015 року ( а.с.10).

Відповідно до ст.ст.1049,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» щодо зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені, суд виходив з того, що згідно до ст.549 ЦК України пеня не є компенсацією, а є видом забезпечення виконання зобовязання. Вказаний положення не виключає можливості застосування до визначення розміру пені за порушення боржником свого зобовязання положень Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема вимог п.5 ч.3 ст.18 згаданого Закону. Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» розяснено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» відносяться і ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій.

Крім того, при вирішенні вказаного спору необхідно застосовувати висновки, викладені в рішенні Конституційного суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011р. щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) про поширення на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладання, так і під час виконання такого договору положень п.п.22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати положення п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні розміру пені, оскільки визначений позивачем розмір останньої є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту.

На підставі викладеного приходить до висновку, що відповідачем порушені зобовязання за договором № DN1RR505000977 від 30.07.2008, а тому вимоги позивача про стягнення поточної заборгованості та процентів за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.. З урахуванням п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Таким чином до стягнення з відповідача підлягатиме стягненню заборгованість в загальній сумі 8579(всім тисяч пятсот сімдесят девять)гривень 08 копійок, яка складається з наступного: 5573(пять тисяч пятсот сімдесят три) гривні 44 копійки - заборгованість за кредитом; 3000 гривень - як пятдесят відсотків від розміру заборгованості по кредиту; 5(пять)гривень 64 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 229,40грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 79, 84, 88, 212, 215, 214, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 11, 13-16, 526, 527, 530, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, 28.07.1982р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111, МФО №305299 заборгованість за кредитним договором № DN1RR505000977 від 30.07.2008 року, в загальній сумі 8579(всім тисяч пятсот сімдесят девять)гривень 08 копійок, яка складається з наступного: 5573(пять тисяч пятсот сімдесят три) гривні 44 копійки - заборгованість за кредитом; 5(пять)гривень 64 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3000(три тисячі)гривень пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Стягнути з ОСОБА_1, 28.07.1982р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО №305299 судові витрати на оплату судового збору в розмірі 229(двісті двадцять девять)гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:

ОСОБА_3