Рішення № 35989928, 04.12.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/6622/13-ц

Провадження 2/206/1438/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"04" грудня 2013 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддяСухоруков А.О.,

при секретаріСядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

24 вересня 2013 року представник ПАТ КБ «Надра» звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 28 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра», назву якого змінено на ПАТ КБ «Надра», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір «Автопакет» № 8/2007/980-К/2101-АП, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 150 000,00 грн. в порядку та умовах, визначених договором, зі сплати 19,90% річних з кінцевим терміном повернення 20 листопада 2014 року.

Відповідно до п. 1.2.1 кредитного договору, позивач надав відповідачу ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності відновлювальну траншеві кредитну лінію з лімітом 40 840,29 грн., в порядку і на умовах визначених договором, відкрив кредитну лінію та надав транш у розмірі 8 580, 00 грн.

В забезпечення виконання зобовязання по кредитному договору, п. 3.2 цього договору передбачена порука відповідача ОСОБА_2. Остання в повному обсязі поручилася за виконання ОСОБА_1 свого зобовязання по кредитному договору.

Крім того, було додатково укладено договір поруки також і з відповідачем ОСОБА_3 № 2101 - АП/1, який також у повному обсязі поручився на виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань по кредитному договору.

Прийняті на себе зобовязання відповідач ОСОБА_1 не виконує, в установлений кредитним договором строк кредит погашено не було. Станом на 19 липня 2013 року заборгованість за кредитним договором складає 378 440,60 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту 150 000, 00 грн.; заборгованість за процентами 168 926,87 грн.; індекс інфляції 7 173,93 грн.; пеня 37 339,80 грн.; штрафи 15 000, 00 грн. Станом на 19 липня 2013 року заборгованість за кредитною лінією складає 28 091,85 грн., а саме: 8 580,00 грн.; за процентами 12 723,73 грн.; індекс інфляції 2 336,46 грн.; пеня 4 451,66 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у розмірі 406 532,45 грн. та судові витрати по справі (а.с.а.с. 2-5).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтував обставинами, що вказані в позовній заяві, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання на слухання по справі не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, через оголошення у засобах масової інформації гезеті «Вісті Придніпровя», причини неявки суду не відомі (а.с. 47).

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Розглянувши доводи, викладені у позовної заяві позивачем, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори й інші правочини.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обовязки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредитних коштів.

Вказані вимоги закону відповідачем ОСОБА_1 не виконуються.

28 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», назву якого змінено на Публічне акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір «Автопакет» № 8/2007/980-К/2101-АП, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 150 000 ,00 грн. та кредитну лінію у розмірі 8 580,00 грн. для придбання транспортного засобу в порядку і на умовах, визначених договором (а.с.а.с. 6-11).

Відповідно до п. 1.1.3 кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобовязався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 19,90 % річних.

ОСОБА_1 зобовязався повернути кредит банку до 20 листопада 2014 року, що відображено в п. 1.1.4 кредитного договору.

Змістом п. 2.2.1 визначено, що мінімальний необхідний щомісячний платіж складає 3333,31 грн.

Пунктом 5.1 цього договору встановлено, що у разі прострочення строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, ОСОБА_1 сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 3.2 цього договору, ОСОБА_2 поручилася перед банком за належне виконання ОСОБА_1 прийнятих на себе зобовязань по кредитному договору в повному обсязі.

28 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», назва якого змінена на Публічне акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 2101-АП/1, за умова якого останній в повному обсязі всім своїм майном поручився перед ВАТ КБ «Надра» за виконання ОСОБА_1 зобовязань по договору «Автопакет» № 8/2007/980-К/2101-АП від 28 листопада 2007 року (а.с.а.с. 12-13).

Належне виконання зобовязання по кредитному договору зі сторони ПАТ КБ «Надра» підтверджується розпорядженням про видачу готівки від 28 листопада 2007 року (а.с. 14).

Із розрахунку заборгованості за договором «Автопакет» № 8/2007/980-К/2101-АП між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 від 28.11.2007р. вбачається, що станом на 19.07.2013р. у останнього нарахована заборгованість у розмірі за кредитним договором складає 378 440,60 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту 150 000, 00 грн.; заборгованість за процентами 168 926,87 грн.; індекс інфляції 7 173,93 грн.; пеня 37 339,80 грн.; штрафи 15 000, 00 грн., заборгованість за кредитною лінією складає 28 091,85 грн., а саме: 8 580,00 грн.; за процентами 12 723,73 грн.; індекс інфляції 2 336,46 грн.; пеня 4 451,66 грн. (а.с.с.с.15-23).

Солідарне виконання зобовязання передбачено ст.ст. 541, 543 ЦК України, в розумінні яких ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є солідарними боржниками перед позивачем відповідно до кредитного договору та договорів поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди

Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе відповідно до договору зобовязання, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом. Оскільки кредитний договір забезпечений порукою, позивач правомірно висуває вимогу до всіх відповідачів, які є солідарними боржниками.

Разом з тим, позивач зокрема просить суд стягнути солідарно із відповідачів 15000,00 грн. в якості штрафів та індекс інфляції за кредитним договором 7173,93 грн., індекс інфляції за кредитною лінією 2336,46 грн. за неналежне виконання зобовязання, заявляючи при цьому вимоги і про стягнення пені.

Змістом ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто штраф і пеня є видами неустойки, а тому їх одночасне застосування є подвійним притягненням до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить ч.1 ст. 61 Конституції України.

У звязку з такими обставинами, вимоги позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Також відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також ти проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На переконання суду зазначена норма права і стягнення індексу інфляції може застосовуватися лише до грошових зобовязань, які не передбачають обовязку боржника сплатити суму понад розмір свого зобовязання. У даному випадку між сторонами укладено кредитний договір, яким передбачено не лише розмір відсотків, а також і пеню за прострочення виконання зобовязання позичальником, тому не вбачається підстав для урахування і стягнення ще й встановленого індексу інфляції.

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3441,00грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 541, 543, 549, 553, 554, 610, 611, 625, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 88, 169, 208, 209, 212 215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» № 8/2007/980-К/2101-АП від 28 листопада 2007 року, що утворилася станом на 19.07.2013 року та складається із: заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 150000,00 грн., процентів 168926,87 грн., пені 37339,80 грн., заборгованості за сумою кредитної лінії 8580,00 грн., процентів 12723,73 грн., пені 4451,66 грн., що в сумі складає 382022 (триста вісімдесят дві тисячі двадцять дві) гривні 06 коп.

Стягнути в рівних долях із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3441,00 грн., по 1147 (одній тисячі сто сорок сім) грн. з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков