Рішення № 3598853, 30.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.09 Справа№ 11/88

Господарський суд Львівської області у складі судді Сало І.А.

При секретарі Легуцькому І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес прогрес”, м.Трускавець Львівської області

До відповідача: Комунального підприємства Львівської обласної ради “Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Дрогобич Львівської області

Про визнання права власності на нерухоме майно та про зобов”язання зареєструвати право власності на нерухоме майно.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Лешківець О.М. –предст. довіреність №1 від 25.03.2009р.

Від відповідача: Ігнатова І.О. –предст. довіреність б/н від 17.04.2009р.

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. За клопотанням сторін фіксація судового процесу не ведеться

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес –прогрес»до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»про визнання права власності на Торговий комплекс, площею нежитлових приміщень 2890,7 кв. м., об’ємом 15935,0 куб. м., площею забудови 2987,8 кв. м., з гостьовою автостоянкою площею 3000,0 кв. м., що розташований за адресою: Львівська обл., м. Борислав, вул. Коваліва, 52 г.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 16.04.09 (вих. № 21), позивач доповнив позов вимогою про зобов’язання відповідача зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес –прогрес»на Торговельний комплекс, площею нежитлових приміщень 2890,7 кв. м., об’ємом 15935,0 м. куб., площею забудови 2987,8 кв. м., з гостьовою автостоянкою площею 3000,0 кв. м., що розташований за адресою: Львівська обл., м. Борислав, вул. Коваліва, 52 г.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.04.09 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.04.09. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 21.04.09.

В судовому засіданні 30.04.2009р. судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення. Рішення виготовлене та підписане в повному обсязі 05.05.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 23.07.08 придбав у власність незавершене будівництво (готовністю 91%) будівлі промислово-продуктового ринку на вул. Коваліва в м. Борислав Львівської області. Право власності позивача на незавершене будівництво зареєстровано у встановленому порядку. Надалі, протягом серпня-жовтня 2008 року незавершене будівництво промислово-продуктового ринку, добудовано. В результаті цього, позивачем споруджено торговий комплекс загальною площею нежитлових приміщень 2890,7 кв. м., об’ємом 15935,0 куб. м., площею забудови 2987,8 кв. м. з гостьовою автостоянкою площею 3000,0 кв. м. Звернувшись до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на завершений будівництвом об’єкт, позивач отримав відмову. При цьому, відмову зареєструвати право власності позивача на торговельний комплекс, відповідач мотивував відсутністю у позивача необхідних правовстановлюючих документів. Зазначеними діями відповідача порушуються права позивача. Позивач просить позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів зазначених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що за результатами технічної інвентаризації торговельного комплексу на вул. Коваліва в м. Борислав було встановлено, що позивач провів його добудову. За таких умов, для державної реєстрації права власності на добудований об’єкт, необхідним є наявність у заявника правовстановлюючого документа, перелік яких визначений Додатком № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5. Таких документів до заяви про реєстрацію прав власності, позивачем не надано. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для реєстрації права власності позивача на торговельний комплекс. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 23.07.08, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Гавдяк Л. Б. 23.07.08, зареєстрованого в реєстрі за № 1110, укладеного між Малим колективним підприємством «Н.О.М.»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес –прогрес» (покупець), позивач купив незавершене будівництво, готовністю 91%, будівлі промислово-продуктового ринку на вул. Коваліва в м. Борислав Львівської області. Право власності Позивача на незавершене будівництво було зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджується Витягом Про реєстрацію права власності від 24.07.08 № 19647891, виданим Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Договором генпідряду від 28.07.08, укладеним позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТКС Будсервіс»(генпідрядник), а також, листом ТзОВ «ТКС Будсервіс»від 28.20.08 (вих. № 511-11) що містить повідомлення про завершення в повному обсязі виконання будівельних робіт на об’єкті - «Торговельний комплекс на вул. Коваліва в м. Борислав», та підписаним 29.10.08 сторонами договору Актом приймання виконаних будівельних робіт, підтверджується, що будівельні роботи із спорудження торговельного комплексу виконано в повному обсязі, а також те, що роботи виконано на замовлення та за рахунок позивача.

Факт завершення робіт із будівництва торговельного комплексу підтверджується, крім іншого, технічним паспортом від 24.11.08 виготовленим позивачем, та Технічним висновком за результатами обстеження будівельних конструкцій торгового комплексу на вул. Коваліва в м. Бориславі, наданим КНВП «Львівбудакадемія»Львівського територіального відділення Академії будівництва України.

З технічного паспорту вбачається, що торговельний комплекс на вул. Коваліва, 52г в м. Борислав являє собою будівлю, виконану із сендвіч-панелей, загальною площею нежитлових приміщень 2890,7 кв. м., об’ємом 15935,0 куб. м., площею забудови 2987,8 кв. м. з гостьовою автостоянкою площею 3000,0 кв. м.

З технічного висновку за результатами обстеження будівельних конструкцій торгового комплексу на вул. Коваліва в м. Бориславі також вбачається, що торговельний комплекс є повністю збудованим, будівельні роботи проведено з дотриманням державних будівельних норм і стандартів, в процесі проведення будівельних робіт, в тому числі, робіт із добудови торговельного комплексу які проводились на замовлення позивача, дотримано основних вимог проектної документації, яка була розроблена та затверджена в установленому порядку попереднім забудовником торговельного комплексу – Малим колективним підприємством «Н.О.М.». В процесі обстеження не виявлено дефектів чи пошкоджень будівельних конструкцій торговельного комплексу. Технічний стан об’єкта дозволяє його безпечну експлуатацію за призначенням (для розміщення торгового комплексу).

Суд бере до уваги, що технічний висновок за результатами обстеження будівельних конструкцій торгового комплексу на вул. Коваліва в м. Бориславі, що наданий позивачем, виконано спеціалізованою організацією, що володіє ліцензією на здійснення будівельної діяльності, в тому числі, на виконання проектних робіт, робіт з архітектурного та будівельного проектування, конструювання несучих конструкцій; яка включена Держбудом України та Держнаглядохоронпраці до Переліку спеціалізованих організацій, рекомендованих для виконання робіт з обстеження та паспортизації існуючих будівель, споруд та інженерних мереж, Переліку спеціалізованих організацій, рекомендованих для розробки проектів підсилення, відновлення конструкцій та основ будівель і споруд. Зазначене підтверджується ліцензією АБ № 207620, Доповненням № 5 до Переліку спеціалізованих організацій, рекомендованих для виконання робіт з обстеження та паспортизації існуючих будівель, споруд та інженерних мереж, та Доповненням № 5 до Переліку спеціалізованих організацій, рекомендованих для розробки проектів підсилення, відновлення конструкцій та основ будівель і споруд, копії яких додано до технічного висновку.

Відповідно до ст. 140 ГК України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником майна, набутого на підставах, не заборонених законом, зокрема, набутого в результаті придбання майна інших суб’єктів господарювання.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Отже, будучи власником незавершеного будівництва, позивач правомірно здійснив його добудову.

Стаття 331 ЦК України передбачає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 332 ЦК України, особа що переробила річ, що мало наслідком створення нової речі, також стає власником переробленої речі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом. Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», право володіння, користування і розпорядження об’єктами і результатами інвестицій, належить інвестору.

Таким чином, саме позивач, набуває права власності на новостворене (перероблене) майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Поряд із тим, згідно ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ч. 3 ст. 415 ЦК України, особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Наявними у справі матеріалами доведено, що позивач набув право власності на незавершене будівництво торговельного комплексу, на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.08, укладеного з МКП «Н.О.М.».

З рішення Бориславської міської ради Львівської області від 18.03.99 № 125 «Про дозвіл Малому колективному підприємству «Н.О.М.»на влаштування ринку по вул. Коваліва»вбачається, що МКП «Н. О. М.»у 1999 році надано дозвіл на будівництво ринку для реалізації сільськогосподарської продукції та промислових товарів в м. Борислав на вул. Коваліва, на земельній ділянці площею 8640,0 кв. м.

Земельна ділянка на якій проводилось будівництво, площею 8406,0 кв. м. на вул. Коваліва, була передана МКП «Н.О.М.»в оренду на підставі Договору оренди землі № 581 від 26.11.03. Строк оренди –до 21.02.12. Цільове призначення з яким земельна ділянка надана в користування –для обслуговування промислово-продуктового ринку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що набувши у встановленому законом порядку право власності на незавершене будівництво будівлі промислово-продуктового ринку на вул. Коваліва в м. Борислав, позивач одночасно набув права користування земельною ділянкою площею 8640,0 кв. м., що надана МКП «Н.О.М.»згідно договору оренди землі № 581 від 26.11.03, та призначена в повному обсязі для будівництва та обслуговування вказаної будівлі.

За таких умов, позивач згідно, ст. 331, ч. 5 ст. 376 ЦК України, вправі звернутися до суду з заявою про визнання за ним права власності на нерухоме майно з урахуванням його добудови, а саме, на торговий комплекс, що розташований на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні позивача.

Технічний висновок за результатами обстеження будівельних конструкцій торгового комплексу на вул. Коваліва в м. Борислав, крім іншого свідчить, що будівельні роботи із завершення будівництва торгового комплексу та будівельні роботи вцілому, проводились з дотриманням вимог будівельних норм і правил, з урахуванням проекту будівництва. Будівництво продуктово-промислового ринку на вул. Коваліва в м. Борислав, з початку будівництва провадилось на підставі дозволу на будівництво, наданого МКП «Н.О.М.»згідно рішення Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області від 18.03.99 № 125. Комплексним висновком інвестиційної будівельної експертизи № 7.319К від 26.02.2007 виданим Львівською обласною службою української державної інвестиційної експертизи та Дозволом на виконання будівельних робіт від 29.12.07 № 164, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Борислава, підтверджується, що забудовником в установленому порядку розроблено та затверджено проектну документацію на будівництво та отримано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Отже, проектування та будівництво торговельного комплексу розпочато з дотриманням вимог діючого, на момент виникнення відповідних правовідносин, містобудівельного законодавства.

Земельна ділянка на якій розташовано торговельний комплекс, має цільове призначення –обслуговування промислово-продуктового ринку, що підтверджується, зокрема, договором оренди землі від 26.11.03 № 581, укладеним МКП «Н.О.М.»та Бориславською міською радою. Рішенням від 18.03.99 № 125 виконавчий комітет Бориславської міської ради надав вказану земельну ділянку для будівництва ринку для реалізації сільськогосподарської та промислової продукції.

Як вбачається із технічного паспорта та технічного висновку, площа забудови торговельного комплексу разом із гостьовою автостоянкою не перевищує площі земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування ринку згідно зазначених вище договору оренди землі та рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради.

Отже, суд приходить до висновку, що фактичне використання позивачем земельної ділянки –для будівництва та обслуговування торговельного комплексу, відповідає її цільовому призначенню, що визначено уповноваженим органом державної влади –Бориславською міською радою.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що будівництво чи експлуатація позивачем торговельного комплексу на вул. Коваліва в м. Борислав, порушує права або законні інтереси будь-яких осіб в галузі містобудування чи земельних відносин.

Суду також не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення позивачем, внаслідок добудови торговельного комплексу, будь-яких прав чи інтересів будь-яких третіх осіб.

За таких умов, суд приходить до висновку, що будівництво позивачем торговельного комплексу з гостьовою автостоянкою, що здійснено на земельній ділянці на вул. Коваліва, в м. Борислав, щодо якої позивачу належить право користування, не порушує прав будь-яких осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів, зокрема, виникнення права власності на нерухоме майно. Згідно ст. 4 вказаного Закону, право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Згідно із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, права позивача як власника нерухомого майна, порушені, та підлягають захисту, шляхом визнання права власності на нерухоме майно.

Як вбачається з листа від 09.12.08 (вих. № 3173), відповідач відмовив позивачу в реєстрації права власності на торговельний комплекс.

Відповідно до ч.1. ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином позов в частині вимоги - зобов’язати КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес –прогрес»на торговельний комплекс, площею нежитлових приміщень 2890,7 кв. м., об’ємом 15935,0 м. куб., площею забудови 2987,8 кв. м., з гостьовою автостоянкою площею 3000,0 кв. м., що розташований за адресою: Львівська обл., м. Борислав, вул. Коваліва, 52 г., - не підлягає розгляду господарським судом. Відтак, провадження у справі у цій частині позовних вимог, слід припинити.

Відповідно до ст.49 ГПК України, суд приходить до висновку про необхідність покладення судових витрат у справі в повному обсязі на позивача, проти чого позивач не заперечує та про що подав суду відповідну заяву.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись ст.ст. 328,331,376,392 ЦК України, ст.ст. 33,34,43,49,п. 1 ст. 80,82-85,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес –прогрес»(Ідентифікаційний код –33923513) право власності на нерухоме майно –торговельний комплекс, площею нежитлових приміщень 2890,7 кв. м., об’ємом 15935,0 м. куб., площею забудови 2987,8 кв. м., з гостьовою автостоянкою площею 3000,0 кв. м., що розташований за адресою: Львівська обл., м. Борислав, вул. Коваліва, 52 г.

3. Провадження у справі в частині позовнх вимог про зобов’язання КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес –прогрес»на торговельний комплекс, площею нежитлових приміщень 2890,7 кв. м., об’ємом 15935,0 м. куб., площею забудови 2987,8 кв. м., з гостьовою автостоянкою площею 3000,0 кв. м., що розташований за адресою: Львівська обл., м. Борислав, вул. Коваліва, 52 г, - припинити.

4. Судові витрати покласти на позивача

Суддя