Рішення № 35986345, 05.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Любенок Л.Д.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданової В.С.

суддів Принцевської В.П., Іванової А.П.

при секретарі Баранчикові Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 21 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Пролетарського районного суду м.Донецька від 21 серпня 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено в задоволенні позову. З даним рішенням не погодився позивач, оскаржив його в апеляційному порядку. Він поилається на те, що суд не повно з»ясував обставини справи та дійшов неправильного висновку, що позивач звернувся з позовом за межами строку позовної давності, оскільки п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») встановлено, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач до суду не з»явився, повідомлений про час і місце судового засідання на підставі вимог ст. 76 ч.3 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору від 21.02.2008 року №DOXRFFl1051452 ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі потреби у сумі 9567 грн 79 коп. строком на 12 місяців з 21.02.2008 року по 21.02.2009 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 0,12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до підписаної відповідачем заяви він підтвердив свою згоду, що ця заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам ("Розстрочка") ("Стандарт") складає договір, за умовами якого погашення заборгованості здійснюється щомісяця у термін з 16-го до 21-те число кожного місяця, шляхом сплати кредитодавцю заборгованості за кредитом, відсотками за користування кредитом, відсотками, комісією та інші платежі у порядку та терміни, визначені договором.

Проте позичальник не дотримувався умов кредитного договору, не сплачував щомісячно платежі у розмірі та порядку, визначеному кредитним договором.

Станом на 22.04.2013 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.02.2008 року становить 58 616 грн 57 коп., яка складається із заборгованості зі сплати кредиту в сумі 9 567 грн 80 коп.; заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 6 грн 35 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 765 грн 44 коп., пені за неналежне виконання позичальником умов договору в сумі 45 009 грн 52 коп.; штрафу (фіксована сума) - 500 грн; штрафу (процентна складова) в сумі 2 767 грн 46 коп.

Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов'язався у термін до 21.02.2009 року, проте вказане зобов'язання позичальник не виконав.

Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є обгрунтованими, оскільки суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи.

В заяві позичальника № DOXRFFl1051452 від 21.02.2008 року ОСОБА_1 поставив свій підпис в підтвердження того, що він ознайомлений та згодний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), які були надані йому у письмовій формі. Своїм підписом відповідач підтвердив факт надання йому повної інформації про умови кредитування.

Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») встановлено, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Апеляційний суд вважає необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі, яким частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Статтею 258 ч.2 п.1 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність в 5 років, яка передбачена п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), це строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу, а спеціальна позовна давність, яка визначена для цих правовідносин в один рік (п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України), не може бути змінена за угодою сторін.

Згідно з положеннями п.7 ч. 13 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Як розтлумачив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія положення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до роз»яснень, які містяться в п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» позовна давність за позовами про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача сум пені та штрафів, тому апеляційний суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені з врахуванням позовної давності в один рік, а також відмовити в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача сум штрафів у зв»язку з пропуском вказаного строку спеціальної позовної давності.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк", стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DOXRFF l1051452 від 21.02.2008 року в розмірі 11179 грн. 54 коп., яка складається із заборгованості зі сплати кредиту в сумі 9 567 грн 80 коп., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 6 грн 35 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 765 грн 44 коп., пені за неналежне виконання позичальником умов договору в сумі 839 грн. 95 коп.

На підставі вимог ст. 88 ЦПКУкраїни апеляційний суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 111 грн. 79 коп.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 21 серпня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299 рах.№29092829003111) заборгованість за кредитним договором № DOXRFF l1051452 від 21.02.2008 року в розмірі 11179 грн. 54 коп. (одинадцять тисяч сто сімдесят дев»ять грн. 54 коп.), яка складається із заборгованості зі сплати кредиту в сумі 9 567 грн 80 коп., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 6 грн 35 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 765 грн 44 коп., пені за неналежне виконання позичальником умов договору в сумі 839 грн. 95 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299 рах.№64993919400001) в відшкодування судових витрат 111 грн. 79 коп. (сто одинадцять грн. 79 коп.).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: