Рішення № 35985796, 10.12.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2013 р.

Справа № 924/1416/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторенесанс" м.Хмельницький

про стягнення 35286,56 грн., у т.ч. 30520,66 грн. заборгованості, 3944,24 грн. пені та 821,66 грн. 3% річних

Представники сторін:

Від позивача- Нікітін Є.О. – за дов. від 15.10.2013

Від відповідача – не з’явився

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно з ст.85 ГПК України.

Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 35286,56 грн., у т.ч. 30520,66 грн. заборгованості, 3944,24 грн. пені та 821,66 грн. 3% річних від простроченої суми у зв'язку з невиконанням договору купівлі-продажу від 23.10.12 №КРБК-007120 та додаткової угоди до нього. Посилаються на те, що протягом січня-лютого 2013 позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 52920,66грн., проте відповідачем здійснено розрахунок за одержаний товар лише на суму 22400,00грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30520,66грн. За прострочення проведення оплати позивачем нараховано пеню відповідно до п. 9.4 договору та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

У письмових пояснення позивачем зазначено, що позивач та відповідач у п.9.4. договору узгодили, що у випадку прострочення оплати за отриманий товар відповідно до розділу 5 зазначеного договору, відповідач повинен, на вимогу позивача, сплатити пеню в розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ (що діяла в період виникнення простроченої заборгованості) від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення оплати. Тому сторони договору визначили більш триваліший строк нарахування пені, ніж той який зазначений в п. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідач повторно представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позов не подав. При цьому ухвали суду, які надіслані на юридичну адресу відповідача, зазначену в ЄДР, поштою повернені. Судом враховується, що ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернуто поштою із посиланням на закінчення терміну зберігання, тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідно неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи згідно з ч.1 ст.77 ГПК України. Така ж правова позиція викладена у п.п.3.9.3 п.п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11. Відповідно спір вирішується на підставі наявних доказів.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між сторонами укладений договір від 23.10.12 №КРБК-007120 купівлі-продажу пального на автозаправочних станціях з використанням старт-карт, за умовами якого позивач як постачальник передає товар на умовах EXW- адреси АЗС. Згідно з п.п.3.2-3.4 договору передача товару покупцю (відповідачу) здійснюється на підставі пред'явлення ним старт-карти оператору АЗС та шляхом заправки вказаних ним автотранспортних засобів. Згідно з п.4.1 договору оплата старт-карт здійснюється за ціною, вказаною у додатку №1 до договору згідно виставленого рахунку-фактури протягом 3 календарних днів з дати виставлення рахунку-фактури.

Згідно з п.5.1 оплата товару здійснюється згідно виставленого рахунку-фактури на основі фактично отриманого покупцем товару протягом періоду формування рахунку-фактури в межах встановленого постачальником кредитного ліміту та з відстрочкою платежу, обумовлених у додатку №2. Згідно з п.5.1.2 постачальник формує та надсилає покупцю рахунок-фактуру на наступний робочий день після закінчення встановленого у додатку №2 терміну формування рахунку-фактури.

Згідно з п.11.1 договору договір діє до 31.12.12. Згідно додаткової угоди від 01.01.13 сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.13.

Додатком №2 до договору передбачено, що орієнтована кількість пального, реалізованого за цим договором протягом місяця передбачається в об'ємі 15000,00л. Період формування рахунку-фактури становить 7 календарних днів, відстрочка по кожному окремо формованому рахунку-фактурі становить 7 календарних днів.

Згідно акту прийому-передачі товару від 31.01.13 №АФ-КВЦ000040 по договору від 23.10.12 позивачем передано відповідачу за січень 2013р. товар: бензин А-95 у кількості 68,01л. на суму 747,73грн., бензин А-95 Євро у кількості 69,88л. на суму 883,98грн. та дизельне пальне в кількості 4671,98л. на суму 47401,80грн. на загальну суму 49033,21грн. Згідно акту прийому-передачі від 28.02.13 №АФ-КВЦ002357 по договору від 23.10.12 позивачем передано відповідачу за лютий 2013р. дизельне пальне у кількості 383,00л. на суму 3887,45грн.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки – фактури від 21.01.13, від 28.01.13 та від 07.02.12 на загальну суму 52920,66грн. Відповідачем оплата рахунків проведена частково на суму 22400,00грн., у зв'язку з чим заборгованість склала 30520,66грн.

Підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.13 підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 30520,66грн.

Згідно з п. 9.4 договору у випадку прострочення оплати за отриманий товар відповідач повинен на вимогу позивача сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно, позивачем нараховано пеню за період з 15.01.13 по 21.10.13, з 29.01.13 по 21.10.13 та з 05.02.13 по 21.10.13 у розмірі 3944,24грн. Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних у розмірі 821,66грн. за аналогічний період.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

1. Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов’язання за договором купівлі-продажу від 23.10.12, поставивши відповідачу товар на загальну суму 52920,66грн. за відповідними рахунками-фактурами від 21.01.13, 28.01.13 та 07.02.13. Відповідачем проведені розрахунки за одержаний товар лише частково на суму 22400,00грн. У зв'язку з цим виникла заборгованість у розмірі 30520,66грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості відповідачем не подано. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2. Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до п. 9.4 договору позивачем нараховано пеню за період з 15.01.13 по 21.10.13, з 29.01.13 по 21.10.13 та з 05.02.13 по 21.10.13 у розмірі 3944,24грн. Однак, позивачем невірно визначений період прострочення, оскільки не враховано положень ч.6 ст.232 ГК України про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, допущені арифметичні помилки.

При цьому не приймаються до уваги доводи позивача про те, що договором визначений інший більш тривалий термін нарахування пені, оскільки п.9.4 договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ (що діяла в період виникнення простроченої заборгованості) від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення оплати, а це відповідає загальному визначенню пені згідно ст.549 ЦК України, за якою пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно, іншого періоду нарахування пені договором не визначено.

Тому згідно проведеного судом перерахунку правомірно нарахованою є пеня за період з 29.01.13 по 29.07.13, з 05.02.13 по 05.08.13 та з 15.02.13 по 15.08.13 у розмірі 3070,43грн. Відповідно позовні вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в решті – відмові у зв’язку з безпідставністю.

3. Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивачем нараховано 3% річних за період з 15.01.13 по 21.10.13, з 29.01.13 по 21.10.13 та з 05.02.13 по 21.10.13 у розмірі 821,66грн.

При цьому судом враховується, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло з 29.01.13 , з 05.02.13 та з 15.02.13 по 21.10.13, однак це не вплинуло на визначення суми нарахованих 3% річних, яка обрахована в межах максимально можливого розміру згідно чинного законодавства. Тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 821,66грн. визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

4. У зв’язку з частковим задоволенням позову (97,5%) судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно з ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 , 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторенесанс" м.Хмельницький про стягнення 35286,56 грн., у т.ч. 30520,66 грн. заборгованості, 3944,24 грн. пені та 821,66 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторенесанс" м.Хмельницький (вул. Київська, 4, офіс 207, код 38353342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" м.Київ (вул. М.Грінченка, 4, код 34430873) 30520,66грн. (тридцять тисяч п'ятсот двадцять гривень 66 коп.) заборгованості, 3070,43 грн. (три тисячі сімдесят гривень 43 коп.) пені, 821,66грн. (вісімсот двадцять одна гривня 66коп.) 3% річних, 1677,49 грн. ( одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень 49 коп. ) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повне рішення складено 10.12.2013р.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Київська, буд.4, оф.207) реком.