Рішення № 35985700, 09.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20760/13 09.12.13За позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-1"

про стягнення 40 000 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Харченко С.В. - представник (дов. №300-122/08-11545 від 25.11.2013 р.)

від відповідача Чередніченко О.Г. - представник (дов. № б/н від 14.11.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-1" про стягнення 40 000,00 грн. (20 000,00 грн. - штрафи, 20 000, 00 грн. - пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 01.06.2013 р. № 448-р на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-1" накладено штраф у розмірі 10 000, 00 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді ненадання інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 21.08.2012 р. № 24-25/08-8839 у встановлений ним строк, а також накладено штраф у розмірі 10 000, 00 грн., передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді ненадання інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 03.10.2012 р. № 24-25/08-10294 у встановлений ним строк.

Відповідач штраф в розмірі 20 000,00 грн. у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача крім штрафу у розмірі 20 000,00 грн., ще і пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі 20 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2013р. порушено провадження по справі № 910/20760/13, та призначено справу до розгляду на 18.11.2013 р.

11.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог з підстав того, що ним було здійснено сплату штрафу у встановлені законом строки, а тому підстав для стягнення власне штрафу та пені, що, відповідно, нарахована за прострочення сплати штрафу, немає.

У судовому засіданні 18.11.2013 р. представник позивача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з відзивом на позовну заяву.

Дане клопотання судом задоволено.

За таких обставин, у судовому засіданні 18.11.2013 р. оголошено перерву до 09.12.2013 р.

05.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки під час розгляду справи позивачем отримано належне підтвердження своєчасної сплати штрафу відповідачем, а тому позивач вважає, що провадження як щодо штрафу, так і щодо пені, накладеної за прострочення його сплати, повинно бути припиненим.

В судовому засіданні 09.12.2013 р. представником позивача підтримане зазначене клопотання.

В задоволенні даного клопотання відмовлено.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 09.12.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Антимонопольного комітету України від 01.06.2013 р. № 448-р у справі № 24-26.13/377-12 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення) визнано, що ТОВ «Енергія-1» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді ненадання інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 21.08.2012 р. № 24-25/08-8839 у встановлений ним строк, а також передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді ненадання інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 03.10.2012 р. № 24-25/08-10294 у встановлений ним строк.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення, на ТОВ «Енергія-1» було накладено штраф у розмірі 10 000,00 грн., відповідно до п. 4. резолютивної частини Рішення - у розмірі 10 000, 00 грн. (всього - 20 000, 00 грн.).

Відповідно до частини першої статті 56 Закону рішення Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Копію Рішення від 01.06.2013 р. № 448-р у справі № 24-26.13/377-12 разом із супровідним листом Антимонопольного комітету України від 06.06.2013 р. № 24-26/05-5684 було надіслано ТОВ «Енергія-1» 06.06.2013 р. та вручено 14.06.2013 р., що підтверджується доданим до позовної заяви Повідомленням про вручення поштового відправлення № 04071 17444328.

Однак, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми штрафу з ТОВ «Енергія-1» у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідачем сума штрафу сплачена не була.

Однак матеріали справи містять докази щодо сплати відповідачем на користь позивача суми штрафу, а саме платіжні доручення:

- № 533 від 17.06.2013 р. на суму 10 000, 00 грн. з такими реквізитами: платник - ТОВ «Енергія-1», одержувач УДКСУ у Подільському районі, з призначенням платежу: 21081100, Адміністративний штраф за порушення п. 1 резолютивної частини Рішення АМКУ № 448-р від 01.06.2013 р.;

- № 534 від 17.06.2013 р. на суму 10 000, 00 грн. з такими реквізитами: платник - ТОВ «Енергія-1», одержувач УДКСУ у Подільському районі, з призначенням платежу: 21081100, Адміністративний штраф за порушення п. 3 резолютивної частини Рішення АМКУ № 448-р від 01.06.2013 р.

Крім суми штрафу позивач нарахував за період з 15.08.2013 р. по 22.10.2013 р. пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотка від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 20 700,00 грн. Враховуючи вимоги частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно якої розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМКУ, сплаті підлягає пеня в розмірі 20 000 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Так, судом встановлено, що Рішення було вручене ТОВ «Енергія-1» 14.06.2013 р. Відтак, кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 14.08.2013 р.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день розгляду спору штраф відповідачем сплачений в повному обсязі, що підтверджується поданими представниками сторін платіжними дорученнями № 533 від 17.06.2013 р. на суму 10 000, 00 грн. та № 534 від 17.06.2013 р. на суму 10 000. 00 грн.

Більше того, як вбачається із зазначеного вище, відповідачем здійснено сплату штрафів, накладених Рішенням Антимонопольного комітету України, у встановлений ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк.

Натомість позовна заява № 300-20.3/03-10382 від 24.10.2013 р. у даній справі була подана позивачем 28.10.2013 р., що підтверджується відміткою відділу діловодства Господарського суду м. Києва у правому куті першої сторінки позовної заяви.

Таким чином, станом на день подання позову та, відповідно, на день розгляду даної справи, предмет спору у справі фактично був відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абз. 1 п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Водночас згідно з абз. 3 вказаної Постанови, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, оскільки судом встановлений факт сплати штрафів загальною сумою 20 000, 00 грн. відповідачем у встановлений законом строк, предмет спору по справі № 910/20760/13 був відсутній станом на час подання позову, а тому, враховуючи зазначене вище, підстави для припинення провадження у даній справі - відсутні.

Таким чином, судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про припинення провадження у справі.

Крім того, позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 20 000,00 грн. за період з 15.08.2013 р. по 22.10.2013 р. внаслідок несвоєчасної сплати штрафу відповідачем, який, як встановлено судом, був сплачений своєчасно.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

За таких обставин, оскільки прострочення сплати штрафу не було, підстави для стягнення пені у розмірі 20 000, 00 грн. відсутні.

Таким чином, враховуючи вказане вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Водночас, згідно з ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Натомість доказів повідомлення Антимонопольного комітету України про своєчасну сплату штрафу відповідачем не надано.

Відповідно до приписів ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, то господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору, а отже суд покладає сплату судового збору у розмірі 1 720, 50 грн. на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-1» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, будинок 51, кімната 529; код ЄДРПОУ 31597104) до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 16.12.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева