Постанова № 35985477, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 916/915/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників: позивачаГаврилець О.В., дов. від 17.01.2013р.відповідачане з'явився (про час і місце судового засідання повідомлені належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 рокуу справі№ 916/915/13Господарського судуОдеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім"до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5про витребування майна та стягнення 9865,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" звернулося до господарського суду з позовом про витребування від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 столів (місць) № 151, № 650, що перебувають у її незаконному володінні та є власністю і знаходяться на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, будинок 2, шляхом вилучення у відповідача вказаних столів (місць) та передачі їх позивачу, а також про стягнення з відповідача неустойки в сумі 14507,52 грн. за період з 01.01.2013 року по 08.05.2013 року включно (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.05.2013 року, а.с.72-73).

Позовні вимоги вмотивовано закінченням строку дії договору оренди торгових місць, а також закриттям території, на якій розташовано торгові місця та їх ліквідацією, невиконанням відповідачем обов'язку повернути майно зі сплатою неустойки, що вбачається з приписів статей 173, 174 Господарського кодексу України, статей 387, 509, 626, 627, 785 Цивільного кодексу України.

Відповідач відхилив позов, зазначивши, що договір оренди торгового місця укладено з порушенням вимог законодавства менш, ніж за рік до закриття ринку; позивачем не доведено передачі спірного майна позивачем відповідачу з підтвердженням зазначеної обставини шляхом складання акта приймання-передачі; відповідач повернув позивачу майно у той самий спосіб, що й отримав - без складання акта приймання-передачі, відтак, він не володіє та не користується майном, що є предметом спору, тимчасово не здійснює господарської діяльності

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2013 року (суддя Степанова Л.В.) позов задоволено; витребувано з незаконного володіння відповідача стіл (місце) № 151 та стіл (місце) № 650, що є власністю і знаходяться на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" за адресою м. Одеса, вул. Новощепний ряд, буд. 2 шляхом вилучення у відповідача стола (місця) № 151 та стола (місця) № 650 та передачі їх позивачу; з відповідача стягнуто на користь позивача 14507,52 грн. неустойки та 2867,50 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року (судді: Поліщук Л.В. - головуючий, Бандура Л.І., Туренко В.Б.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, а у позові відмовити у повному обсязі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: порушено статтю 6 Закону України "Про статус суддів" та не забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи всупереч клопотанню відповідача про витребування доказів, необхідних для розгляду справи; встановлені судами обставини справи не ґрунтуються на належних доказах; господарськими судами безпідставно застосовано приписи статей 174, 193, 291 Господарського кодексу України та статей 509, 526, 759, 763 Цивільного кодексу України до вимог позивача, що заявлялися відповідно до положень статей 387, 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач відзив на касаційну скаргу не подав, заперечивши у судовому засіданні проти її доводів; відповідач не скористався правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 31.05.1997 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Закритим акціонерним товариством "Одеський торговий дім" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), відповідно до якого товариству надано у тимчасове довгострокове користування (на 50 років) земельну ділянку загальною площею 1500 га по вул. Новощепний ряд, 2; термін дії договору 50 років, в тому числі для завершення будівництва; на 48 років - для експлуатації та обслуговування будинку.

Розпорядженням Одеського міського голови № 414-01р від 17.12.1998 року "Про організацію тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами на території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд, 2" дозволено Акціонерному товариству "Одеський торговий дім" замовити у ліцензованій проектній організації розробку робочого проекту благоустрою території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд, 2 та улаштування на цій території тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами. Також попереджено Акціонерне товариство "Одеський торговий дім", що улаштування та експлуатація тимчасового ринку на ділянці, що прилягає до споруди універмагу на продовженні вулиці Катериненська, можлива на строк до початку будівництва продовження вул. Катериненська, і експлуатація всього тимчасового ринку можлива на строк до введення в експлуатацію споруди універмагу; вирішено вважати територію ринку місцем, спеціально відведеним для торгівлі.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" створене у формі Товариства з обмеженою відповідальністю шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства "Одеський торговий дім"; Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Одеський торговий дім", створеного шляхом реорганізації у формі перетворення Акціонерного товариства закритого типу "Одеський торговий дім".

За змістом акта приймання виконаних підрядних робіт за березень 2005 року позивач замовив та прийняв будівельні роботи з будівництва ринку у визначеному обсязі та вартості; за довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" № 318 від 18.04.2013 року на балансі Товариства перебувають 82 торговельних лотка, у тому числі торговельні лотки № 151, № 650.

Також судами встановлено, що 01.01.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (Підприємство) та ФОП ОСОБА_5 (Підприємець) укладено договір №ДГ ДГ- 0547 оренди торгового місця на території, що належить Підприємству по вул. Новощепний ряд, 2, відповідно до умов якого Підприємство надає, а Підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) № 151 на території, що належить Підприємству по вул. Новощепний ряд, 2. Вартість оренди одного місця (лотка) становить 750 грн. на місяць із урахуванням ПДВ; у зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку та інші витрати (пункти 1, 2 договору).

10.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (Підприємство) та ФОП ОСОБА_5 (Підприємець) укладено договір №ДГ ДГ- 0777 оренди торгового місця на території, що належить Підприємству по вул. Новощепний ряд, 2, відповідно до умов якого Підприємство надає, а Підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) № 650 на території, що належить Підприємству по вул. Новощепний ряд, 2. Вартість оренди одного місця (лотка) становить 950 грн. на місяць із урахуванням ПДВ; у зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, та інші витрати (пункти 1, 2 договору).

Пунктами 7 договорів визначено, що договори складаються до початку будівельних або інших робіт, пов'язаних з цільовим використанням чи реконструкцією території, на якій розташоване торговельне місце, у зв'язку з чим підприємець зобов'язується звільнити торгове місце, що займає. Термін дії договору до 30.12.2012 року включно. Підприємець повідомлений про закриття території, на якій розташоване торговельне місце, та ліквідацію торгівельних місць, зобов'язується не чинити перешкод закриттю торгового місця.

З наявної в матеріалах справи довідки АБ "Порто-Франко" від 08.04.2013 року № 28/159 про рух грошових коштів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, внесених ОСОБА_5 в касу відділення № 1 АБ "Порто-Франко", вбачається, що за період з 03.02.2012 року по 04.12.2012 року відповідач сплатив 18 405,18 грн. орендної плати за орендовані місця.

У зв'язку із закінченням строку дії вказаних договорів оренди 17.01.2013 року позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою № 88 про повернення за актом орендованих столів (місць); відмова відповідача повернути позивачу торговельні столи (місця), які були предметом договорів оренди № ДГ ДГ- 0547 від 01.01.2012 року, №ДГ ДГ- 0777 від 10.02.2013 року, зумовила звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" з даним позовом. Невиконання відповідачем обов'язку щодо звільнення займаного торгового місця та повернення його позивачеві в належному стані після припинення дії договорів підтверджується наявними в матеріалах справи актами перевірки від 02.04.2013 року та 10.04.2013 року, складеними Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" та АБ "Центр", відповідно до яких фізичні особи - підприємці, зокрема, ОСОБА_5, станом на 02.04.2013 року, 10.04.2013 року знаходились на території за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім", не звільнили торгівельні місця, продовжували здійснювати незаконну торгівельну діяльність на самовільно зайнятих місцях та незаконно утримують майно Товариства з обмеженою відповідаьністю "Одеський торговий дім". Утримання відповідачем спірного майна підтверджується також письмовим зверненням відповідача від 08.05.2013 року, за змістом якого в період розгляду справи в суді першої інстанції відповідач визнавав наявність спору з позивачем з приводу повернення майна та пропонував повернути майно за актом прийому-передачі за умови надання підтверджуючих правовстановлюючих документів на це майно позивачем.

За весь час прострочення повернення майна (з 01.01.2013 року по 08.05.2013 року) позивач нарахував неустойку в сумі 14507,52 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності наведеними вище доказами обставин справи щодо виникнення у відповідача в силу умов договору та приписів законодавства обов'язку повернути майно, який відповідач станом на час вирішення спору не виконав.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з відповідними висновками місцевого господарського суду; розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд також дослідив надані в судовому засіданні фотографії ринку "Острів" та довідку Ульяновського відділення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 22.07.2013 року №1108/10/1720, в якій зазначено, що СПД ОСОБА_5 станом на 22.07.2013 року зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності, перебуває на обліку в Ульяновському відділенні Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області та з 01.01.2013 року перебуває на загальній системі оподаткування і не веде сплату єдиного податку, що спростовує доводи відповідача про належне і своєчасне виконання ним умов договору щодо повернення орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та про нездійснення ним підприємницької діяльності.

Також апеляційним судом відхилено доводи відповідача про неправомірність здійснення господарської діяльності позивача з організації ринку на орендованій ним території, з посиланням на лист виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.03.2013 року №34-М-667, 34-Ко-719 щодо розташування тимчасового ринку терміном до 04.10.2004 року, та вказано, що відповідно до пункту 3.2.а. договору на право тимчасового користування землею від 31.05.1997 року позивач має право господарювати на земельній ділянці у відповідності до її цільового призначення, а згідно із пунктами 2, 3 Розпорядження в.о. міського голови від 17.12.1998 року територія, що зайнята будівництвом універмагу за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 2 вважається місцем, спеціально відведеним для торгівлі, та ТОВ "Одеський торговий дім" до повного введення в експлуатацію споруди універмагу дозволено провадити збір оплати за торгові місця та обладнання; відзначено, висновки із зазначеного питання не впливають на вирішення даного спору, позааяк на час прийняття об'єкта оренди у користування та в період дії договору оренди право позивача на передання майна у найм відповідачем не оспорювалось, користування майном тривало протягом усього строку дії договору, сам договір оренди недійсним не визнавався та є правомірним в силу передбаченої статтею 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між ринком і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі № 07/33-71).

За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором, а згідно із частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Обов'язок відповідача у разі закінчення строку дії договору оренди звільнити займане торгове місце та повернути його позивачу встановлено пунктом 7 договорів і частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правові наслідки невиконання обов'язку орендаря щодо повернення орендованого майна орендодавцю у разі припинення дії договору визначені частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до приписів статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін зобов'язана довести належними та допустимими доказами обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарськими судами встановлено, а відповідачем не спростовано здійснення ним на протязі дії договорів оплати орендованих торгових місць (столів) як таких, що перебували в орендному користуванні, тобто, виконання позивачем обумовленого договором та законодавством обов'язку надати майно в оренду; натомість жодних доказів повернення зазначеного майна позивачу після закінчення строку дії договорів оренди відповідач не надав, що зумовлює виникнення у позивача як орендодавця права вимагати повернення орендованого майна та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено про безпідставність доводів відповідача про порушення позивачем вимог Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, позаяк термін дії договорів оренди торгових місць до 30.12.2012 року включно визначений у пунктах 7 зазначених договорів з повідомленням підприємця про закриття території, на якій розташовані торговельні місця, та ліквідацію торгівельних місць, також суд апеляційної інстанції вірно виходив з передбаченої статтею 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, відхиляючи доводи відповідача щодо непідтвердженості речового права позивача на орендоване майно.

Судова колегія відзначає, що місцевим господарським судом розглянуто та мотивовано відхилено клопотання відповідача від 27.05.2013 року про витребування доказів, що належним чином відображено в судовому рішенні та у протоколі судового засідання; доводи скаржника щодо допущених при цьому процесуальних порушень не ґрунтуються на приписах статей 38, 43 та 84 Господарського процесуального кодексу України.

Посилаючись на невірне застосування господарськими судами приписів статей 174, 193, 291 Господарського кодексу України та статей 509, 526, 759, 763 Цивільного кодексу України, відповідач не довів невідповідності обставин, на які покликався позивач правовідносинам сторін, встановлених господарськими судами, невідповідності прийнятого рішення встановленим правовідносинам та відсутності передбачених законодавством підстав для вилучення у нього орендованого майна з поверненням позивачу (відповідно до способу, зазначеного у позовній заяві та резолютивній частині судового рішення).

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та дійшли обґрунтованих висновків за наслідками розгляду позову.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови та рішення не спростовують висновків господарських судів, з огляду на що підстав для скасування зазначених судових актів з мотивів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року у справі №916/915/13 Господарського суду Одеської області та рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2013р. залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач