Постанова № 35985000, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 523/5848/13-а

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малиновський О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 1 липня 2013р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2009р. ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (далі УПСЗН Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради) та згідно уточнених позовних вимог (а.с.52-58) просила визнати дії відповідачів неправомірними щодо невиплати державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, передбаченому ст.15 ЗУ «Про державу допомогу сім'ям з дітьми», зобов'язання здійснити таку виплату за весь період перебування у відпустці, тобто з 27.05.2007р. по 27.05.2010р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказувала, що державна допомога виплачувалась їй з урахуванням положень ч.2 ст.56, ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» навіть й після того, як Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня2007р. вони були визнані неконституційними, що є протиправним.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 1 липня 2013р. позовні вимоги задоволені частково.

Визнано бездіяльність УПСЗН Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо не проведення перерахунку та нарахування ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що передбачений ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. - неправомірною.

Зобов'язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, відповідно до редакції ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», виходячи із розрахунку прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, починаючи з 21 липня 2007р. і по 31 грудня 2007р.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування судового рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачка є матір'ю дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.15).

Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленому ст.15 ч.1 3У «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Позивачці нарахована та виплачена допомога, в розмірі передбаченому ст.15 ч.1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням ч.2 ст.56, п.7, 14 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. №6-рп/2007, позивачка з цієї дати та до кінця 2007р. мала право на отримання державної допомоги в розмірі, передбаченому з ч.1 ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка була до набрання чинності Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»). Тому, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 09 липня по 31 грудня 2007р.

Вирішуючи справу у частині позовних вимог за 2008р., суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 п.23 Розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (згідно якого, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного вік надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних особі, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130грн.) не були визнані неконституційними і, тому, позовні вимоги за 2008р. не підлягають задоволенню.

Судова колегія частково не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007р. у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 29, 36, ч.2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п.п.7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007р.» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007р.», у тому числі п.14 ст.71 в частині зупинення на 2007р. дії ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. №6-рп позивачка мала право на отримання державної допомоги в розмірі, передбаченому ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що вірно встановлено судом першої інстанції.

Посилання відповідачів на відсутність коштів щодо забезпечення реалізації права позивачки є необґрунтованими, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Такі доводи відповідачів не відповідають як нормам національного законодавства, так і міжнародного, зокрема ч.1 ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, яка є частиною законодавства України, і практиці Європейського Суду з прав людини як джерела права (справи «Кечко проти України» (заява №63134/00).

Разом з тим, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції помилково задоволені позовні вимоги з 21.07.2007р., оскільки рішення Конституційного суду прийнято 09.07.2007р., тому саме з цієї дати позивачка має право на отримання вищевказаної допомоги.

Стосовно позовних вимог за 2008-2009р.р., судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

22 травня 2008р. Конституційний Суд України прийняв Рішення у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), яким визнав неконституційними окремі положення цього Закону.

Разом з тим, питання конституційності п.23 Розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не було предметом розгляду у вищевказаній справі і, відповідно, викладена у цьому пункті редакція ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» чинна.

Згідно ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції п.23 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") - ч.1 ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено так:

«Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130грн.»,

а пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено так:

«Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. №1751 (в редакції 2008 року) на виконання ст.1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» був затверджений «Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», п.22 якого встановлено, що відповідно до ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008р. - 50 відсотками, з 01 січня 2009р. - 75 відсотками, з 01 січня 2010р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачці протягом 2008-2009р.р. така допомога виплачувалась у розмірі 130грн. щомісячно (а.с.22-23; 62-63), що відповідає вимогам Закону, у зв'язку з чим, позовні вимоги за 2008-2009р.р. не підлягали задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає необхідним змінити постанову суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,201,207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Змінити другий та третій абзац постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 1 липня 2013р., виклавши їх у наступній редакції:

«Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру прожиткового мінімуму на час її народження за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. - неправомірною.

Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради провести ОСОБА_2 перерахунок та доплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007р., виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.

В іншій частині постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 1 липня 2013р. - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

А.Г. Федусик