Рішення № 3598418, 15.05.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/963

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Тюшляєв А.В. - за довіреністю,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/963

за позовом

приватного підприємства “Царь-риба”

до

приватного підприємства “Торговий дім “Лідер плюс”

про

стягнення 139 019,97 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Царь-риба”(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з приватного підприємства “Торговий дім “Лідер плюс” (далі-відповідач) 139 019,97 грн., з яких: 131 733,25 грн. основної заборгованості, 574,18 грн. - 3% річних, 2 433,50 грн. інфляційних, 4 279,04 грн. штрафу.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленої продукції згідно договору № 16 від 01.07.2006 року про надання дистриб’юторських послуг.

У судовому засіданні 30.04.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 30.04.2009 року представника відповідача суд зобов’язав позивача надати Витяг з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи.

На вимогу суду 12.05.2009 року позивач надіслав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 05.05.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд.352, кв.111).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 03.04.2009 року про порушення провадження у справі, від 30.04.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 30.04.2009 року та 15.05.2009 року не з’явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням директора у відрядженні.

Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, проте відповідач в порушення вимог частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами і виявлення взаємної поваги до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вжиття заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, двічі не з’явився в судове засідання, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, тому суд розглядає справу по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання 15.05.2009 року представник позивача не з’явився, надіслав клопотання № 84 від 07.05.2009 року, в якому просить розглянути справу без його участі, на вимогу суду надіслав платіжне доручення № 218 від 23.02.2009 року, яке підтверджує сплату відповідачем заборгованості в сумі 8 000 грн., протокол про залік взаємних вимог від 30.12.2008 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання дистриб’юторських послуг від 01.07.2006 року за № 16, за умовами якого позивач надав відповідачу право на реалізацію товару від імені позивача на території Черкаської та Кіровоградської областей (пункт 1.1. договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2007 року були внесені зміни до цього договору, зокрема:

- пунктом 1 відповідачу було надане ексклюзивне право на реалізацію продукції торгівельної марки «Царь-риба»на території Черкаської та Кіровоградської областей;

- пункт 4.2. договору виклали в наступній редакції: оплата отриманої відповідачем продукції здійснюється шляхом перерахування ним сум на розрахунковий рахунок позивача на протязі 40 календарних днів з моменту поставки продукції;

- пунктом 5.1 договору виклали в наступній редакції: у випадку прострочки платежу згідно пункту 4.2 договору, відповідач сплачує штраф в розмірі 3% від простроченої суми платежу, яка не надійшла на розрахунковий рахунок позивача за звітний місяць.

Враховуючи те, що договір № 16 від 01.07.2006 року діяв до 31.12.2007 року, проте жодна із сторін не заявила про відмову від нього, то відповідно до його пункту 8.2 він є пролонгованим і діє до цього часу.

За правовою природою даний договір є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору № 16 від 01.07.2006 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1 433 128,33 грн., з яких на суму 146 020,22 грн. по видаткових накладних: (а.с.23-27): № ЦР-0016466 від 10.11.2008 року на суму 39 478,78 грн., № ЦР-0016859 від 19.11.2008 року на суму 42 371,29 грн., № ЦР-0016855 від 19.11.2008 року на суму 5 448,72 грн., № ЦР-0018170 від 26.12.2008 року на суму 25 534,79 грн., № ЦР-0017033 від 24.11.2008 року на суму 33 046,84 грн., № ЦР-0017225 від 01.12.2008 року на суму 139,80 грн.

Проте, відповідач свого обов’язку по оплаті за отриману продукцію по накладних №№ ЦР-0016466, ЦР-0016859, ЦР-0016855, ЦР-0018170, № ЦР-0017033, ЦР-0017225 не виконав, розрахувався лише в сумі 8 000 грн. (платіжне доручення № 218 від 23.02.2009 року), на 2 902 грн. провів взаємозалік, також позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості по цій накладній 3 384,97 грн. із попередніх платежів по іншим накладним, його заборгованість по цих накладних станом на 01.03.2009 року (Акт взаєморозрахунків –а.с.16) складає 131 733,25 грн., яку відповідач не сплатив, тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 5.1. договору, в якому сторонами встановлено, у випадку прострочки платежу згідно пункту 4.2 договору, відповідач сплачує штраф в розмірі 3% від простроченої суми платежу, яка не надійшла на розрахунковий рахунок позивача за звітний місяць.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та штраф за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Оскільки сторони в пункті 4.2. договору встановили, що оплата отриманої відповідачем продукції здійснюється шляхом перерахування ним сум на розрахунковий рахунок позивача на протязі 40 календарних днів з моменту поставки продукції, то суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті за поставлений товар:

- по накладній № ЦР-0016466 настав 10.11.2008 року,

- по накладній № ЦР-0016859 настав 19.11.2008 року,

- по накладній № ЦР-0016855 настав 19.11.2008 року,

- по накладній № ЦР-0018170 настав 26.12.2008 року,

- по накладній № ЦР-0017033 настав 24.11.2008 року,

- по накладній № ЦР-0017225 настав 01.12.2008 року,

, і саме з цих дат у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за поставлений товар, а в разі його не оплати у визначений в пункті 4.2. договору строк (протягом 40 календарних днів з дати отримання товару):

- по накладній № ЦР-0016466 до 20.12.2008 року,

- по накладній № ЦР-0016859 до 29.12.2008 року,

- по накладній № ЦР-0016855 до 29.12.2008 року,

- по накладній № ЦР-0018170 до 04.02.2009 року,

- по накладній № ЦР-0017033 до 03.01.2009 року,

- по накладній № ЦР-0017225 до 10.01.2009 року,

, позивач має право нараховувати 3% річних, інфляційні та штраф за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення по кожній накладній окремо. За цих обставин, суд вважає, що нараховувати 3% річних, інфляційні та штраф:

- по накладній № ЦР-0016466 необхідно з 21.12.2008 року,

- по накладній № ЦР-0016859 необхідно з 30.12.2008 року,

- по накладній № ЦР-0016855 необхідно з 30.12.2008 року,

- по накладній № ЦР-0018170 необхідно з 05.02.2009 року,

- по накладній № ЦР-0017033 необхідно з 04.01.2009 року,

- по накладній № ЦР-0017225 необхідно з 11.01.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що по накладній № ЦР-0016466 від 10.11.2008 року на суму 39 478,78 грн. відповідач розрахувався частково в сумі 11 384,97 грн., з яких: 8 000 грн. платіжним дорученням № 218 від 23.02.2009 року і 3 384,97 грн. позивач зарахував із попередніх платежів по іншим накладним, також позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості проведений залік взаємних вимог на суму 2 902 грн. (протокол про залік взаємних вимог від 30.12.2008 року), і просить стягнути з відповідача по цій накладній 25 191,81 грн., при цьому нараховує 3% річних по періодам враховуючи часткову сплату заборгованості та проведення взаємозаліку.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 574,18 грн. за відповідні періоди встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку-584,36), (180,96+8,18+195,02+25,08+39,88+138,53+0,51=588,16), але оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 574,18 грн., то задовольняє позов в цій частині.

№

накладна

Період

Сума боргу (грн.)

Кількість днів

Розмір 3% річних

1.

ЦР-0016466

21.12.08-19.02.09

20.02.09-22.02.09

36 093,81

33 191,81

61

3

180.96

( 36 093,81*3%*61/365)

8.18

(33 191,81*3%*3/365)

2.

ЦР-0016859

30.12.08-23.02.09

42 371,29

56

195,02

(42 371,29*3%*56/365)

3.

ЦР-0016855

30.12.08-23.02.09

5 448,72

56

25,08

(5 448,72*3%*56/365)

4.

ЦР-0018170

05.02.09-23.02.09

25 534,79

19

39,88

(25 534,79*3%*19/365)

5.

ЦР-0017033

04.01.09-23.02.09

33 046,84

51

138,53

(33 046,84*3%*51/365)

6.

ЦР-0017225

11.01.09-23.02.09

139,80

44

0,51

(139,80*3%*44/365)

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем штрафу в сумі 4 279,04 грн. за відповідні періоди, встановив правильність його нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

№

Накладна

Сума боргу

Розмір штрафу

Сума штрафу

1.

ЦР-0016466

36 093,81

3%

1 082,81

2.

ЦР-0016859

42 371,29

3%

1 271,14

3.

ЦР-0016855

5 448,72

3%

163,46

4.

ЦР-0018170

25 534,79

3%

766,04

5.

ЦР-0017033

33 046,84

3%

991,40

6.

ЦР-0017225

139,80

3%

4,19

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 2 433,50 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

№

Накладна

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

1.

ЦР-0016466

21.12.08-31.01.09

січень

36 093,81

1.029

1 046,72

2.

ЦР-0016859

30.12.08-31.01.09

січень

42 371,29

1.029

1 228,77

3.

ЦР-0016855

30.12.08-31.01.09

січень

5 448,72

1.029

158,01

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 139 019,97 грн., з яких: 131 733,25 грн. основної заборгованості, 4 279,04 грн. штрафу, 3% річних в сумі 574,18 грн., інфляційні в сумі 2 433,50 грн. за невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленої продукції згідно договору про надання дистриб’юторських послуг № 16 від 01.07.2006 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати сплачене державне мито в сумі 1 390,20 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Торговий дім “Лідер плюс” (м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 352, кв. 111, р/р 260048056 в Черкаській філії ВАТ «Укргазбанк», МФО 354842, код ЄДРПОУ 34503291) на користь приватного підприємства “Царь-риба” (м. Севастополь, вул. Промислова, буд. 7, р/р 26003945172141 в СФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Севастополь, МФО 324195, код ЄДРПОУ 31183178) –131 733,25 грн. основної заборгованості, 4 279,04 грн. штрафу, 3% річних в сумі 574,18 грн., інфляційні в сумі 2 433,50 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита - 1 390,20 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 15.05.2009 року.