Рішення № 3598389, 21.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/54

21.04.09

За позовом Іноземного підприємства «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРКО»

про стягнення 411 381,74грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача Колодяжний Д.П.- предст. (дов. від 11.02.2009р.)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 411 381,74рн.-заборгованості (288 491,39грн.-основного боргу, 94 625,17грн.-пені, 3888,70грн. - 3% річних, 24 376,48грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №615-05 від 12.08.2005р.

Про день та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у довідці про включення до ЄДРПОУ відповідача: м. Київ, вул. Мельникова, 12, проте, представник відповідача у судові засідання не з’явився, відповідач відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні 21.04.2009р. представник позивача надав суду письмові пояснення щодо розрахунку пені, у яких зазначає, що розмір пені, яка повинна бути стягнута з відповідача за прострочення оплати решти ціни товару, повинен визначатись за правилами Цивільного кодексу України та Договором.

Представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 238 491,39грн. –основного боргу, 94 625,17грн.-пені, 3888,70грн. - 3% річних, 24 376,48грн. –збитків від інфляції, у зв’язку із сплатою відповідачем 50 000,00грн. заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, а саме, 31.03.2009р.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2008р. між позивачем, в якості постачальника та відповідачем, в якості покупця (далі-відповідач) було укладено договір №20-08 купівлі-продажу перенавантажувача, відповідно, до умов якого продавець продає, а покупець купує бувший у користуванні перенавантажувач, а саме, НITACHI EX230LCH-5-15VP001593 0.9M3 & 1.0M3 HYDRAULIC EXCAVATOR 600MM, WCOND., 60 FEET SUPER LONG FRONT, SLOPE BKT U80% 6474 HR. 1998 YR., продавець гарантує, що товар знаходиться в працездатному стані, відповідає всім нормам та стандартам, не вимагає поточного та капітального ремонту.

Згідно з п. 2.1 договору сторонами визначено загальну суму договору –576 982,78грн., у тому числі ПДВ 20% 96 163,80грн.

Відповідно до п. 3.1.2 договору та п. 3.2.2 договору продавець зобов’язаний передати товар покупцю згідно Акту приймання-передачі після оплати 50% його вартості протягом 1 робочого дня. Покупець зобов’язаний своєчасно прийняти товар у продавця відповідно до Акту приймання-передачі.

25.08.2008р. між сторонами підписано Акт приймання-передачі, у відповідності до якого продавець передав, а покупець прийняв бувший у використанні перенавантажувач вартістю 576 982,78грн.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем у наступному порядку:

- Авансовий платіж у розмірі 50% від суми договору протягом 5 банківських днів після підписання даного договору;

- Кінцевий розрахунок здійснюється покупцем протягом 1 місяця після підписання даного договору.

Відповідачем до пред’явлення позивачем позову до суду здійснено 50% оплати від суми договору, що складає 288 491,39грн. Проте, решта суми у розмірі 288 491,39грн. відповідачем оплачена не була.

Після пред’явлення позивачем позову до суду, а саме, 31.03.2009р., відповідач сплатив на користь позивача 50 000,00грн. заборгованості.

У зв’язку з наведеним, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 238 491,39грн. основного боргу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 238 491,39грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 94 625,17грн. –пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ознайомившись з розрахунком пені позивача, нарахування якої передбачено п. 5.1 договору, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до уточненого розрахунку суду та стягує з відповідача на користь позивача 31 223,15грн.-пені (за період прострочення з 22.09.2008р. по 05.03.2009р. з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та з урахуванням простроченої суми заборгованості 288 491,39грн.).

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стягнення збитків від інфляції у сумі 24 376,48грн. та 3% річних у сумі 3 888,70грн. за розрахунком позивача суд вважає обґрунтованим.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати покладаються на відповідача і в частині оплаченої відповідачем заборгованості після пред’явлення позивачем позову до суду.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРКО»(м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31681342) на користь Іноземного підприємства «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»(м. Одеса, Митна Площа, 1, код ЄДРПОУ 19349403) 238 491,39грн. - основного боргу, 31 223,15грн.-пені, 3888,70грн. - 3% річних, 24 376,48грн. –інфляційних нарахувань, 3479,80грн. - державного мита, 99,81грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій